ПРОГРАМОВІ ПОСТАНОВИ -повна редакція (без змін, ухваленими Конференцією ОУН в червні 1950 р.)
(ІІІ збір ОУН серпень 1943р.)
Організація Українських Націоналістів бореться за Українську Самостійну Соборну Державу й за те, щоб кожна нація жила вільним життям у своїй власній самостійній державі. Знищення національного поневолення та експлуатації нації нацією, системи вільних народів у власних самостійних державах - це єдиний лад, який дасть справедливу розв’язку національного й соціяльного питання в цілому світі.
ОУН бореться проти імперіалістів й імперій, бо в них один пануючий народ поневолює культурно й політично та визискує
економічно інші народи. Тому ОУН бореться проти СРСР і проти німецької «Нової Европи».
ОУН з усією рішучістю бореться проти інтернаціоналістичних та фашистсько-націонал-соціалістичних програм та політичних концепцій, бо вони є інструментом завойовницької політики імперіалістів. Тому ми проти російського комуно-большевізму і проти німецького націонал-соціалізму.
ОУН проти того, щоб один нарід, здійснюючи імперіалістичні цілі, «визволяв», «брав під охорону», «під опіку» інші народи, бо за цими лукавими словами криється огидний зміст – поневолення, насильства, грабунок. Тому ОУН бореться проти російсько-большевицьких і німецьких загарбників, поки не здобуде Української Самостійної Соборної Держави, в якій селянин, робітник і інтелігент могтиме вільно, заможно й культурно жити та розвиватися.
ОУН – за повне визволення українського народу з під московсько-большевицького та німецького ярма, за побудову Української Самостійної Соборної Держави без поміщиків, капіталістів та без большевицьких вельмож комісарів, енкаведистів і партійних паразитів.
В Українській Державі влада вважатиме за свій найвищий обов’язок інтереси народу. Не маючи загарбницьких цілей та поневолених країн і пригноблених народів у своїй державі, народна влада України не витрачатиме часу, енергії та коштів на створення апарату гноблення. Українська Народна влада спрямує всі економічні ресурси та всю людську енергію на побудову демократичного нового державного порядку, справедливого соціяльного ладу, на економічне будівництво країни та культурне піднесення народу.
В лавах ОУН боряться українські селяни, робітники й інтелігенти проти гнобителів – за Українську Самостійну Соборну Державу, за національне і соціяльне визволення, задемократичний новий державний порядок та справедливий новий соціяльний лад.
1. а) За цілковите знищення большевицької експлуататорсько-кріпацької колгоспної системи в організації сільського господарства, проти повороту до поміщицько-капіталистичної системи;
б) визнаючи, що земля належить народові, як її єдиному господареві, - за безплатну передачу землі селянам у власність у розмірах трудових господарств, за визначення законом нижньої і верхньої межі для цих господарств, за заборону торгівлі і спекуляції землею;
в) за право на господарсько-кооперативні, спілкові та інші форми господарювання в залежності тільки від волі селян;
г) за всебічну технічну, агрокультурну та фінансову допомогу для сільського господарства з боку держави а) За знищення більшовицько-німецької експулуатоторсько-кріпацікої системи організації сільського господарства в Україні. Виходячи з того, що земля є власністю народу, українська державна влада не накидуватиме селянам однієї форми користування землею. Тому в Українській Державі допускається індивідуальне та колективне користування землею в залежності від волі селян;
б) за передачу селянам Західних Українських Областей всіх поміщицьких, монастирських та церковних земель..
б) за передачу селянам Західних Українських Областей всіх поміщицьких, монастирських та церковних земель..
2. За те, щоб усі підземні багатства, ліси і води були національно-державною, або громадською власністю10).
3. а) За те, щоб велика промисловість і транспорт (залізно-дорожний, водний і повітряний) були національно-державною власністю, а дрібна промисловість кооперативно-громадською власністю11);
б) за участь робітників у керівництві заводами, за фаховий, а не комісарсько-партійний принцип у керівництві.
4. а) За загальний восьмигодинний робочий день. Понаднормова праця може бути тільки вільною, як і кожна праця взагалі й робітник отримує за неї окрему плату.
б) За справедливу оплату праці, за участь робітників у прибутках підприємства. Робітник отримуватиме таку зарплату, якої потрібно для забезпечення матеріальних і духових потреб цілої його сім’ї. При річних підсумках приходів підприємств кожний робітник одержуватиме: у господарсько-кооперативних підприємствах дивіденд (належна йому частка річного прибутку), а в національно-державних – премію.
в) За вільну працю, вільний вибір професії, вільний вибір місця праці.
г) За свободу профспілок. За знищення стаханівщини, соцзмагань, підвищування норм та інших способів експлуатації працюючих.
5. За вільне ремесло, за добровільне об’єднання ремісників в артілі, за право ремісника вийти з артілі та індивідуально виконувати працю і вільно розпоряджатися своїм заробітком.
6. За національно-державну організацію банкової системи і великої торгівлі, за громадсько-кооперативну дрібну торгівлю та за дрібну приватну торгівлю12).
7. За повну рівність жінки з чоловіком у всіх громадських правах і обов’язках, за вільний доступ жінки до всіх шкіл, до всіх професій, за першочергове право жінки на легшу працю, щоб жінка не шукала заробітку на праці в шахтах, рудниках, та інших важких промислах і в наслідок цього не руйнувала свого здоров’я. За державну охорону материнства: батько сім’ї одержуватиме, крім платні за свою працю, додаткову платню на виховання неповнолітніх дітей. Лише в таких умовах жінка матиме змогу виконувати свій важливий, почесний і відповідальний обов’язок матері й виховательки молодого покоління.
8. а) За безплатну освіту13), за обов’язкове середнє навчання. За піднесення освіти і культури широкої народної маси шляхом поширення мережі шкіл, видавництв, бібліотек, музеїв, кіно, театрів тощо.
б) За поширення вищого й фахового шкільництва, за неповний ріст високо-кваліфікованих кадрів фахівців на всіх ділянках життя.
в) За вільний доступ молоді до всіх вищих навчальних закладів за забезпечення студентів стипендіями, харчами, мешканням, та навчальним приладдям.
г) За всебічний гармонійний розвиток молодого покоління – моральний, розумовий та фізичний. За вільний доступ до всіх наукових і культурних надбань людства.
9. За пошану до праці інтелігенції. За створення таких умов праці, щоб інтелігент, будучи цілком спокійним про завтрашній день та про долю сім’ї, міг віддатися культурно-творчій праці над собою, постійно збагачував своє знання та підвищував свій розумово-культурний рівень.
10
10
а) За те, щоб велика промисловість була національно-державною власністю, а дрібна кооперативно-громадською.
б)За вільне визнання і виконування культів, які не суперечать громадській моралі.
в) За відокремлення церковних організацій від державних.
г) За культурні взаємини з другими народами, за право виїзду громадян за кордон для навчання, лікування та пізнавання життя і культурних надбань других народів
11. За національно-державну організацію великої торгівлі, за громадсько-кооперативну дрібну торгівлю та дрібну приватну торгівлю, вільні базари.
12. За обов’язкове середнє навчання, рівність усіх громадян України незалежно від їх національності в держаних та громадських правах та обов’язках, за рівне право на працю, заробіток і відпочинок.
ПРОГРАМОВІ ПОСТАНОВИ
(ІІІ збір ОУН серпень 1943р. та з усіми уточненнями і доповненнями, ухваленими Конференцією ОУН в червні 1950 р. )
Організація Українських Націоналістів бореться за Українську Самостійну Соборну Державу й за те, щоб кожна нація жила вільним життям у своїй власній самостійній державі. Знищення національного поневолення та експлуатації нації нацією, системи вільних народів у власних самостійних державах - це єдиний лад, який дасть справедливу розв’язку національного й соціяльного питання в цілому світі.
ОУН бореться проти імперіалістів й імперій, бо в них один пануючий народ поневолює культурно й політично та визискує
економічно інші народи. Тому ОУН бореться проти СРСР1).
ОУН з усією рішучістю бореться проти інтернаціоналістичних та фашистсько-націонал-соціалістичних програм та політичних концепцій, бо вони є інструментом завойовницької політики імперіалістів. Тому ми проти російського комуно-большевізму2).
ОУН проти того, щоб один нарід, здійснюючи імперіалістичні цілі, «визволяв», «брав під охорону», «під опіку» інші народи, бо за цими лукавими словами криється огидний зміст – поневолення, насильства, грабунок. Тому ОУН бореться проти російсько-большевицьких3) загарбників, поки не здобуде Української Самостійної Соборної Держави, в якій селянин, робітник і інтелігент могтиме вільно, заможно й культурно жити та розвиватися.
ОУН – за повне визволення українського народу з під московсько-большевицького4) ярма, за побудову Української Самостійної Соборної Держави без поміщиків, капіталістів та без большевицьких вельмож5), енкаведистів і партійних паразитів.
В Українській Державі влада вважатиме за свій найвищий обов’язок інтереси народу. Не маючи загарбницьких цілей та поневолених країн і пригноблених народів у своїй державі, народна влада України не витрачатиме часу, енергії та коштів на створення апарату гноблення. Українська Народна влада спрямує всі економічні ресурси та всю людську енергію на побудовудемократичного6) державного порядку, справедливого соціяльного ладу, на економічне будівництво країни та культурне піднесення народу.
В лавах ОУН боряться українські селяни, робітники й інтелігенти проти гнобителів – за Українську Самостійну Соборну Державу, за національне і соціяльне визволення, задемократичний7) державний порядок та справедливий8) соціяльний лад.
1. а) За цілковите знищення большевицької експлуататорсько-кріпацької колгоспної системи в організації сільського господарства, проти повороту до поміщицько-капіталистичної системи;
б) визнаючи, що земля належить народові, як її єдиному господареві, - за безплатну передачу землі селянам у власність у розмірах трудових господарств, за визначення законом нижньої і верхньої межі для цих господарств, за заборону торгівлі і спекуляції землею;
в) за право на господарсько-кооперативні, спілкові та інші форми господарювання в залежності тільки від волі селян;
г) за всебічну технічну, агрокультурну та фінансову допомогу для сільського господарства з боку держави9).
2. За те, щоб усі підземні багатства, ліси і води були національно-державною, або громадською власністю10).
3. а) За те, щоб велика промисловість і транспорт (залізно-дорожний, водний і повітряний) були національно-державною власністю, а дрібна промисловість кооперативно-громадською власністю11);
б) за участь робітників у керівництві заводами, за фаховий, а не комісарсько-партійний принцип у керівництві.
4. а) За загальний восьмигодинний робочий день. Понаднормова праця може бути тільки вільною, як і кожна праця взагалі й робітник отримує за неї окрему плату.
б) За справедливу оплату праці, за участь робітників у прибутках підприємства. Робітник отримуватиме таку зарплату, якої потрібно для забезпечення матеріальних і духових потреб цілої його сім’ї. При річних підсумках приходів підприємств кожний робітник одержуватиме: у господарсько-кооперативних підприємствах дивіденд (належна йому частка річного прибутку), а в національно-державних – премію.
в) За вільну працю, вільний вибір професії, вільний вибір місця праці.
г) За свободу профспілок. За знищення стаханівщини, соцзмагань, підвищування норм та інших способів експлуатації працюючих.
5. За вільне ремесло, за добровільне об’єднання ремісників в артілі, за право ремісника вийти з артілі та індивідуально виконувати працю і вільно розпоряджатися своїм заробітком.
6. За національно-державну організацію банкової системи і великої торгівлі, за громадсько-кооперативну дрібну торгівлю та за дрібну приватну торгівлю12).
7. За повну рівність жінки з чоловіком у всіх громадських правах і обов’язках, за вільний доступ жінки до всіх шкіл, до всіх професій, за першочергове право жінки на легшу працю, щоб жінка не шукала заробітку на праці в шахтах, рудниках, та інших важких промислах і в наслідок цього не руйнувала свого здоров’я. За державну охорону материнства: батько сім’ї одержуватиме, крім платні за свою працю, додаткову платню на виховання неповнолітніх дітей. Лише в таких умовах жінка матиме змогу виконувати свій важливий, почесний і відповідальний обов’язок матері й виховательки молодого покоління.
8. а) За безплатну освіту13), за обов’язкове середнє навчання. За піднесення освіти і культури широкої народної маси шляхом поширення мережі шкіл, видавництв, бібліотек, музеїв, кіно, театрів тощо.
б) За поширення вищого й фахового шкільництва, за неповний ріст високо-кваліфікованих кадрів фахівців на всіх ділянках життя.
в) За вільний доступ молоді до всіх вищих навчальних закладів за забезпечення студентів стипендіями, харчами, мешканням, та навчальним приладдям.
г) За всебічний гармонійний розвиток молодого покоління – моральний, розумовий та фізичний. За вільний доступ до всіх наукових і культурних надбань людства.
9. За пошану до праці інтелігенції. За створення таких умов праці, щоб інтелігент, будучи цілком спокійним про завтрашній день та про долю сім’ї, міг віддатися культурно-творчій праці над собою, постійно збагачував своє знання та підвищував свій розумово-культурний рівень.
10. а) За повне забезпечення всіх працюючих на старість на випадок хвороби чи каліцтва.
б) За широке запровадження охорони народного здоров’я, за поширення сітки лікарень, санаторій, курортів, та будинків відпочинків, за збільшення лікарських кадрів. За право працюючих на безплатне користування всіма закладам здоров’я.
в) За особливу державну опіку над дітьми і молоддю, за поширення сітки дитячих ясел та садків, санаторій, таборів відпочинку та спортивних організацій. За охоплення всієї дітвори та молоді державними закладами опіки та виховання.
11. а) За свободу друку, слова, думки, переконань, віри й світогляду. Проти офіційного накидування суспільності світоглядових доктрин і догм.
б) За свободу політичних і громадських організацій14).
в) За вільне визнання і виконування культів, які не суперечать громадській моралі.
г) За відокремлення церковних організацій від державних.
ґ) За культурні взаємини з другими народами, за право виїзду громадян за кордон для навчання, лікування та пізнавання життя і культурних надбань других народів.
12. За повне право національних меншостей плекати свою власну по формі й змісту національну культуру.
13. За рівність усіх громадян України незалежно від їх національності в держаних та громадських правах та обов’язках, за рівне право на працю, заробіток і відпочинок.
14. За вільну, українську по формі й змісту культуру, за героїчну духовність, високу мораль та громадську солідарність, дружбу та дисципліну.
ПРИМІТКА
… повний текст усіх Програмових постанов ОУН, прийнятих у серпні 1943 р. ІІІ-ім Надзвичайним Великим Збором з усіми уточненнями і доповненнями, ухваленими Конференцією ОУН в червні 1950 р. Всі внесені Конференцією зміни відзначаємо товстим друком.
Місця з старої програми, які були Постановами Конференції ОУН скреслені або точніше сформульовані, подаємо для порівняння внизу як примітки до тексту.
_________________________
1) Пропущено: «і проти німецької «Нової Европи». 2) Пропущено: «і проти німецького націонал-соціалізму».
3) Пропущено: «і німецьких». 4) Пропущено: «та німецького». 5) В старому тесті було: «комісарів».
6) Було: «нового». 7) Було: «новий» 8) Було: «новий»
9) В старому тесті було:
а) За знищення більшовицько-німецької експулуатоторсько-кріпацікої системи організації сільського господарства в Україні. Виходячи з того, що земля є власністю народу, українська державна влада не накидуватиме селянам однієї форми користування землею. Тому в Українській Державі допускається індивідуальне та колективне користування землею в залежності від волі селян;
б) за передачу селянам Західних Українських Областей всіх поміщицьких, монастирських та церковних земель.
10) Нова точка, якої в старій програмі взагалі не було.
11) В старому тексті було: ІІ. а) За те, щоб велика промисловість була національно-державною власністю, а дрібна кооперативно-громадською.
12) Було: «За національно-державну організацію великої торгівлі, за громадсько-кооперативну дрібну торгівлю та дрібну приватну торгівлю, вільні базари.»
13) Додано три перших слова. Старий текст починався від слів: «За обов’язкове середнє навчання» - і далі до кінця речення без змін.
14) Нове доповнення.
Немає коментарів:
Дописати коментар