Гоніння на історію в Україні(наш час)

Дніпропетровський музей імені Яворницького. хоч вже давно очолила пані. колишня косомольська активістка Н.І.Капустіна, проте чи пішло це на користь музею? Як направлялась праця музею останній час, чи на донесення української історії козацтва, про що мріяв Дмитро Яворницький, чи навпаки на пропагування досягненнь його винищувачів? Нажаль останні експозиції свідчать лише про останнє. Одна з них. експозиція одного з колекціонерів міста радянської військової уніформи 1935-1991 років СРСР, або виставка присвячена приїзду Катерини другої до міста.  А особисте супроводження директором неофіційної особи з сусідньої Росії по експозиціях музею. остаточно підтвердило те, що ця керманичка музею не вболіває за Україну, а за сусідню державу...Лише в часи правління президента Ющенка музей працював так як мріяв Д.Яворницький .  Це говорить про те, що робота музею направляється владою в усі часи і є ідеологічною складовою керування державою у всі часи. Сучасна влада міста і області як була окупаційною всі  часи так і залишилась, тож і проводиться така ж окупаційна політика, як і в часи радянської влади. Досі продовжуються більше увічнення тих, хто гнобив українців, ніж тих. хто боровся за Україну.(80 років Дніпропетровщини.) Список досягнень музею останні часи можна б було продовжити, проте він невідривно пов'язаний з ідеологією, яку несе ця окупаційна влада. Наприклад по всій2 Україні возили так звану експозицію 50 музеїв, але ж що насправді там було представлене? Пропагування Россійської православної церкви та її філії УПЦ МП та одночасне сусідніми експозиціями цієї виставки пропагувалась і  історія тих, хто знищував цю церкву. комуністів і комсосольців з різних українських областей. Так і це ще не все. в цей же час поряд з музеєм відбувалась ще і добре дійство під назвою "Чисті джерела" на якому пропагувались старі народні промисли, проте воно було перетворене на пропаганду язичництва і те саме відбувалось у одному з залів музею Яворницького експонувалась виставка продаж товарів язичницького спрямування. Просто парадокси на кожному кроці... Проте з радістю відзначу, що в інтернеті музей живе іншим віртуальним життям і в ньому навпаки найбільш розвинений розділ саме української історії і це неймовірно. В україномовному варіанті ж ми узнаємо, про найближчі виставки і це шокує.  «Його ім’ям назване наше місто» виставка присвячена відбіленню імені ката Петровського, що знищив разом з Леніним та Сталіним міліони українців. В експозиції демонструють все. окрім його підпису під постановою 1918 року про взяття заручників. яких в подальшому Ленін наказував знищити  Стан же справ з київськими музеями ще гірший і про це нижче... «Реформовані» музеї: сатана там править бал!  з відкритого листа до Мінкульту  По наших головних музейних центрах прокотилася жахлива хвиля цунамі, що залишила після себе лише друзки фахово потужних колективів, які складалися довгими роками. Мабуть, колись ця хвиля гонінь музейних кадрів навіть увійде до підручників, як увійшли до них репресії 30-х років. І ті, хто організував ці гоніння, вже вписали свої імена в ганебний список душителів нашої культури. Нагадаймо, що нахабну  піратську  заміну керівництва та вигнання професіоналів  з провідних музеїв Києва міністерство культури, кероване сумнозвісним М. Кулиняком