понеділок, 31 березня 2014 р.

Foundation Ivan Sirko/ФОНД СІРКА: Міжнародний Марш Миру та Солідарності в Україні «М...


Hero or villain? WWII partisan Bandera still animates Ukraine-Russia fight

McClatchy Foreign StaffMarch 28, 2014 
 — The rhetoric out of Moscow is consistent, bombastic and, to the Western ear, perhaps a bit puzzling: Ukraine today is run by thugs, fascists and Banderists.
“Thugs” and “fascists” are easily understood. But Banderists? It’s a reference to Ukrainian nationalist and, many say, Nazi collaborator Stepan Bandera. And while his name is unfamiliar to American and western European ears, it’s a trigger to both Russians and Ukrainians, but for different reasons.
To Russians and ethnic Russians in eastern Ukraine, Bandera is a villain, a vile betrayer who allied himself with Adolf Hitler in the worst years of World War II.
To residents of western Ukraine, he’s a hero.
Bandera’s story _ or, experts say, more correctly his myth _ is powerful stuff. Russian President Vladimir Putin referenced Bandera twice during his speech to the Russian Parliament calling for the annexation of Crimea. And he and his administration have repeated the reference since to describe Ukraine.
“Many government agencies have been taken over by the impostors, but they do not have any control in the country, while they themselves _ and I would like to stress this _ are often controlled by radicals,” Putin said of Ukraine. “I repeat, just as it has been for centuries, it will be a home to all the peoples living there. What it will never be and do is follow in Bandera’s footsteps!”
And later, “We can all clearly see the intentions of these ideological heirs of Bandera, Hitler’s accomplice during World War II.”
Meanwhile, at Maidan, Kiev’s Independence Square, Bandera’s image is displayed as an inspiration, sharing space only with poet Taras Shevchenko, who’s considered the father of the Ukrainian language. In the past month, Ukrainians have started answering their phones with the Bandera phrase “Glory to Ukraine” rather than the more traditional “Hello.”
Exactly who Bandera was has no easy answer.
He and his Ukrainian insurgent army, depending on the point of view, fought with Hitler or fought against Hitler. He betrayed the Soviet Union or tried to save Ukraine from Soviet leader Joseph Stalin. He slaughtered Poles, or, well, everyone acknowledges he killed Poles, though Ukrainians would say it was part of their fight for independence. Nevertheless, Poles share Russia’s distaste for Bandera, whom the Soviet KGB killed in 1959, when he was living in West Germany.
He remains wildly controversial, among Ukrainians too.
Former President Viktor Yushchenko, the pro-West leader of the 2004 Orange Revolution, which many consider the democratic high point in Ukrainian history, posthumously named Bandera “Hero of Ukraine.”
Viktor Yanukovych, the pro-Russia president who succeeded Yushchenko and whose flight to Russia in February presaged the showdown in Crimea, revoked the honor.
Ukrainian historians say that most of what’s said about Bandera has a grain of truth. He did make a pact with Hitler, whom he considered more likely to bring about a free Ukraine. But the historians also say it didn’t last long, and Bandera ended up in the Nazis’ Sachsenhausen concentration camp near Berlin, while two of his brothers died in Auschwitz.
And, they note, as soon as Hitler’s forces invaded Ukraine, the pledge by Bandera’s men to “fight the occupier” applied to the Nazis.
But beyond the reality of Bandera is the myth, and what he represents. Historians and analysts in Ukraine think that by attacking Bandera, Putin isn’t attacking simply a man reviled by Stalin but also the broader notion of Ukrainian independence.
“During 300 years of Russian imperial occupation, there have only been three Ukrainian nationalist heroes,” said Stanislav Kulchytsky, the head of the department of Ukrainian history at the country’s National Academy of Sciences. “All three have been turned into one-word pejoratives by the Russians. To be a Ukrainian hero is to be a Russian villain. Bandera is the most recent.”
The first was Ivan Mazepa, a Cossack Ukrainian leader who began as an ally to Peter the Great but later turned against him. That so-called betrayal was the beginning of Ukrainian nationalism, and it gave Ukraine its flag and state emblem. It’s also why the Russian Orthodox Church excommunicated Mazepa in 1708, a sanction the church has refused to lift despite entreaties from Ukraine.
The Russian pejorative for Ukrainian nationalists became “Mazepists.”
Until, that is, the arrival of Symon Petliura. Petliura was a journalist and political activist who headed Ukraine’s breakaway government after the Russian Revolution, battling the Bolsheviks until 1921, when, his forces defeated, he fled to Poland, then eventually to Paris. Petliura also drew mixed reviews, and many accused him of not doing enough to stop pogroms against Ukrainian Jews, which took thousands of lives during the independence war. It was a Ukrainian Jewish anarchist who killed him in Paris in 1926.
Soviets sniffingly renamed Mazepists “Petliurists.”
Then came Bandera.
“The real issue here is that Russians do not and never have accepted that Ukraine is a real country,” Kulchytsky said. “Poles have Poland, Germans have Germany, Turks have Turkey. But in the Russian view, Ukrainians are really Russian. It’s an imperialist view, and it isn’t going away.”
Bandera, in particular, troubles Putin, who’s known to be a student of Stalin. The Germans released Bandera in September 1944 and provided his men with weapons in hopes they would blunt the advance of the Red Army. Obviously, that failed.
At the end of the war, Bandera remained in Germany, promoting Ukrainian independence until 1959, when he was found dead in his apartment in Munich of cyanide poisoning. A German court convicted a KGB defector of the crime three years later, finding that the hit had been ordered by then-Soviet leader Nikita Khrushchev.
Whether Bandera was anti-Semitic is an open issue. Kulchytsky said there wasn’t any evidence, though he acknowledged that anti-Semitism was common in western Ukraine, and it would be surprising if many of Bandera’s followers were not.
Volodymyr Viatrovych, a historian whose use of once-secret Ukrainian police files has earned him a reputation for controversy, is the director of the Center for Research of the Liberation Movement in Lviv and a leader of the protest movement at Maidan.
Viatrovych thinks that what Bandera actually did, and who he actually was, isn’t important these days. (For the record, his take: Bandera was an underground fighter who used terrorist tactics against superior forces, and who was sentenced to death by Russians, Germans and Poles for his efforts). All that matters today is which myth someone wants to buy into.
“It’s common for two nations at odds to believe differently about historical figures,” Viatrovych said. “With Bandera, it’s no accident that his name can be pronounced to sound similar to the word for bandits. He was used as a boogeyman in old Soviet propaganda, and many, many people watching Maidan unfold knew of him only from that propaganda.”
In fact, Viatrovych said that when Bandera banners first started popping up on the square during protests, many of the protesters were ill at ease with the association. Bandera was no hero to them or their families.
Then they saw how quickly Russian media seized on those few banners, including a famous one that was Photoshopped to show Hitler, and heard the hatred of Russian leaders toward both them and Bandera, and they wondered whether he was similarly wronged. Soon he was adopted as one of the movement’s spiritual leaders.
“They arrived believing Bandera was a bandit, realized that they may have been misinformed and now they are continuing his struggle,” Viatrovych said. “And Putin is using Soviet-influenced memories to infer that Ukraine is a land of bandits.”
The Nazi link, Viatrovych said, makes the Bandera image work for Putin in the world outside Russia. Putin used Bandera as the link to fascism. In Crimea, election posters combined images of the protesters at Maidan with Nazi swastikas because of Bandera.
“Bandera’s forces did sign up to back Hitler,” Viatrovych acknowledged. “But Putin isn’t pointing out that their agreement with Hitler lasted one week longer than Stalin’s agreement with Hitler. The truth is, Hitler had no use for Bandera. But Putin does.”


неділя, 23 березня 2014 р.


Уже 10 дней в Москве. Очень интересный и трудоемкий проект, поэтому кроме работы ничего не успевал. Сегодня первый выходной, прогулялся по Сокольникам. Каждый день еще ездил в метро и совсем чуть-чуть общался с людьми. Впечатления такие (не системные, а отрывочные).

В метро многие читают бесплатную газету "Метро". Взял один экземпляр, стандартное беззубое бесхребетное бесплатное чтиво. Но каждый выпуск рассыпается восторгами по поводу аннексии Крыма, по поводу будущих поездок туда русских туристов, рассказывает страшилки про то, как годами готовили "Майдановских боевиков".

Познакомился с человеком, работающим в ТВ продакшне, создающим популярный сериал на русском ТВ. Говорит, в их отделе процентов 70 людей поддерживают действия Путина в Крыму. Это молодые, продвинутые и образованные люди.

Сегодня иду в парк, слышу "Я сам поеду на Манежку и буду их резать". Останавливаюсь, вижу трех недохипстеров лет 23х, сосущих пиво на лавочке. Одеты прилично и даже в стильке. Делаю вид, что копаюсь в телефоне, слушаю разговор. Они говорят о том, что перестали уважать Макаревича, что идет инфовойна, что если на Манежке попробуют сделать Майдан, протестующим ничего не светит, сразу рассуют по автозакам, "а я сам поеду туда и буду их резать", повторяет приличного вида парень в черных дурацких очках немного похожий на Тимати.

В Сокольниках видел сегодня парня в футболке "Вова всегда прав". Там была площадка, где играли старые песни Аллы Пугачевой и духовой оркестр, и пенсионеры немного смущенно (как и у нас в Киеве) танцевали на публике, а вокруг стоял народ и наблюдал за этим.

Вообще у меня сегодня странное ощущение. Я гулял по парку, где было легкое настроение наслаждающихся жизнью обычных людей, таких же, как мы с вами. С детьми, колясками, скейтами и самокатами. Все красиво и легко. Солнце светит, просто какой-то социальный рай с Portishead из колонок вокруг. Но для меня это звучало как будто под воздействием ревера, с осколками эха, рассыпающимися вокруг. Потому что что-то сломалось между Украиной и Россией. Не мы, простые люди, тому виной. Нам нечего делить, у нас семьи в обоих странах, друзья и знакомые. Много украино-русских отношений и семей. Мы очень похожи на самом деле, больше гораздо, чем с народами других стран. Но теперь everything is seriously fucked up. Не понимаю еще, насколько, но сильно и надолго.

субота, 22 березня 2014 р.

Бандеровцы установят памятник командиру еврейской милиции

15.02.2013 14:16
-  smeshinka
Бандеровцы установят памятник командиру еврейской милиции
В Тернополе состоялось заседание инициативной группы по вопросу установления в областном центре памятника Соломону Ляйнбергу — командиру сформированного в июне 1919 года «Жидовского пробоевого куреня» — самостоятельного оперативного военного подразделения 1-го корпуса Украинской Галицкой Армии.
Офицеры 6-й бригады Галицкой армии. Винница, 11 ноября 1919. В нижнем ряду в центре —­ командир Жидивськго Пробойового Kуриня Соломон Ляйнберг
Бандеровцы установят памятник командиру еврейской милиции
В инициативную группу по созданию оргкомитета по вопросу установления в Тернополе памятника Соломону Ляйнбергу вошли ученые, представители духовенства, общественно-политические деятели, предприниматели из Тернополя, Киева, Львова, Одессы, Днепродзержинска, Дрогобыча, Черновцов.
Также во время заседания обсудили место установки памятника Соломону Ляйнбергу. Планируется, что он появится в исторической части Тернополя, а именно — на площадке на углу бульвара Шевченко и улицы кн. Острожского.
Мало кто знает, что 85 лет назад, в июне 1919 года, правительство Западноукраинской Народной Республики намеревалось провозгласить на своей территории автономную Жидiвську народну республiку, сокращенно — ЖНР). Создать эту республику, к сожалению, не успели из-за наступления поляков. Зато отпечатали для неё деньги и главное — сформировали несколько частей из местного населения, действовавших в составе Украинской галицкой армии.
Единственной нацией, поддержавшей западных украинцев в их стремлении к самостоятельному государству, оказались евреи.
И этому не стоит удивляться: исторически в Галиции евреи выступали адвокатами и посредниками в торговых сделках украинских крестьян с австрийскими властями. Те же в благодарность отдавали свои голоса евреям при выборах в австрийский или местный (галицкий) сеймы. Естественно, от этого страдали политические и экономические интересы поляков. В результате уже к началу ХХ века в Восточной Галиции наметилось стойкое противостояние между поляками с одной стороны и украинцами в блоке с евреями — с другой.
Во время украинского восстания в Восточной Галиции 1 ноября 1918 года по улицам разбрасывались листовки о создании ЗУНР, отпечатанные на трех языках: украинском, еврейском (на идиш) и немецком (бывшем — официальном). И это весьма показательно.
Первоначально в Украинской Галицкой Армии создали лишь одну еврейско-украинскую часть — Конно-пулеметную сотню 4-й Золочевской бригады лейтенанта Салько Ротенберга. Ротенберг получил офицерский чин еще в австро-венгерской армии — за боевые отличия. Сражаясь на стороне украинцев, он был смертельно ранен. Вот такой украинско-еврейский герой.
Кстати, в конной сотне Ротенберга имелась чисто еврейская военизированная музыкальная команда: три конных скрипача.
В середине июня 1919 года, после контрнаступления украинской армии, возникли еще как минимум две еврейские части, в том числе и Жидивський Пробойовый Kуринь —­ самостоятельное оперативное военное подразделение 1-го корпуса Украинской Галицкой Армии. Сформирован в июне 1919 года во время Чортковской наступательной операции из жидовской (Jewish) милиции Тернополя, когда после трехдневного погрома, который учинили польские войска во Львове 22—­24 ноября 1918 года тернопольские евреи —­ бывшие опытные солдаты Австро-Венгерской армии —­ взяли в свои руки руководство еврейской самообороны в Тернополе.
С. Ляйнберг был назначен командиром батальона. В военных списках соединение называлось Жидивський Пробойовый Kуринь ­Вскоре батальон насчитывал уже более 1200 человек.По собственной инициативе остатки тернопольской еврейской милиции влились в состав Украинской галицкой армии. ­В состав ­Жидивського Пробойовго Kуриня также вошли подразделения еврейской милиции из близлежащих городов, в частности — из Черткова и Подволочиска. ­
Боевое крещение Жидивськго Пробойового Kуриня состоялось месяц спустя — во время очередного наступления польских войск. Он был выдвинут на позиции между Тернополем и Подволочиском — для поддержания сражавшейся там 21-й украинской бригады.
Правительство УНР заключило с поляками перемирие. Обе армии — Галицкая и армия УНР Симона Петлюры — объединились под единым командованием, теперь уже для борьбы против большевиков. Участвовал в ней и Жидивський Пробойовый Kуринь. ­
Наступление объединенных украинских армий против красных оказалось весьма удачным: к концу августа части дошли до Киева.
В конце сентября в армии стал свирепствовать сыпной тиф. Закупленные украинским Красным Крестом в Дании медикаменты войска Антанты отказались пропустить: они поддерживали Деникина и поляков, которые вели борьбу с УНР. Жидивський Пробойовый Kуринь и-заз больших боевых потерь и из-за страшной эпидемии тифа потерял 2/3 своих бойцов. Его пришлось расформировать в ноябре 1919 года.
Бандеровцы установят памятник командиру еврейской милиции
Обращение Центрального провода ВО «­Тризуб»­ им. С.Бандеры к гражданам Украины:
Жидівський Пробойовий Kурінь — самостійний оперативний військовий підрозділ 1-го корпусу Української Галицької Армії. Сформований у червні 1919 року під час Чортківської офензиви з жидівської (Jewish) міліції Тернополя. Командир — поручник Соломон Ляйнберг.
Склад куреня:
4 стрілецьких (по 200–220 вояків) і скорострільна (8 кулеметів) сотні;
3 чети — кінноти, саперна і зв'язку.
Місце дислокації та вишколу — село Остап'є (нині Підволочиського району Тернопільської області). Від 14 липня Жидівський Пробойовий Kурінь брав участь у бойових діях з польськими військами на лінії сіл Максимівка — Романове Село — Жеребки — Колодіївка, прикривав відхід частин 1-го корпусу за Збруч у районі Скалата, Гримайлова та Гусятина.
На Надніпрянщині відзначився в боях із московсько-більшовицькими військами під містами Проскурів (нині Хмельницький), Вінниця, Фастів, Бердичів.
Внаслідок бойових дій та епідемії тифу і дизентерії курінь втратив дві третини особового складу. Начальна команда УГА його розформувала, вцілілих вояків перевели в інші частини.
Частина людей дісталася до Одеси, звідки разом з членами місцевої єврейської бойової дружини емігрували до Палестини. Дехто залишився на території Радянської України, а деякі, серед яких був і Соломон Ляйнберг, повернулися в Галичину, яка на той час була вже під Польщею. У Тернополі він і був замучений у місцевій в'язниці (за іншими даними — в таборі для інтернованих військовополонених Української Галицької Армії) в 1920 році.
Центральний провід ВО «Тризуб» ім. С.Бандери звертається до українців з ініціативою по вшануванню пам’яті загиблих у боротьбі за самостійність України всіх бійців Жидівського пробойового куреня, шляхом проведення в усіх українських церквах заупокійних богослужінь по жидівських лицарях, які загинули зі зброєю в руках у боротьбі за Україну та встановленні у Тернополі (місті, де було сформовано Жидівський пробоєвий курінь) величного пам’ятника, присвяченого бійцям цього підрозділу УГА та його легендарному Командиру — поручнику Соломону Ляйнбергу.
Зберемо гроші на пам’ятник жидам – українським патріотам!
Геть шовінізм, антисемітизм і українофобію!
Слава жидам – борцям за державність української нації!
Слава українському націоналізмові!
Слава Україні!

Провідник ВО «Тризуб» ім. С.Бандери Дмитро Ярош
Голова ЦП ВО «Тризуб» ім. С.Бандери Андрій Стемпіцький
Часть людей перешло в другие части УГА. ­Часть бойцов в начале 1920 года добралась до Одессы и соединилась с такими же остатками местной еврейской сионистской дружины, разгромленной белыми в сентябре 1919 года. Возникла новая воинская часть, состоящая из идейных сионистов Западной и Восточной Украины. Их было не более двух сотен, но именно эти молодые евреи, сплоченные и мужественные, в апреле 1920 года навсегда покинули Украину, чтобы с оружием в руках добиваться свободы своей исторической родины — Израиля. Почти все они вскоре стали командирами Хаганы — еврейской народной самообороны в Палестине, сыгравшей главную роль в войне за независимость Израиля 1948 года.
Кое-кто остался на территории Советской Украины, а некоторые, среди которых был и Соломон Ляйнберг, вернулись в Галицию, которая к тому времени была уже под Польшей. В Тернополе он и был замучен в местной тюрьме (по другим данным —­ в лагере для интернированных военнопленных Украинской Галицкой Армии) в 1920 году.
В настоящее время имя Соломона Ляйнберга носит одна из улиц города Львова.

Foundation Ivan Sirko/ФОНД СІРКА: Привіт Січеславу від братів з майдану.

Foundation Ivan Sirko/ФОНД СІРКА: Привіт Січеславу від братів з майдану.: Відтворити все автор:  Олег Черненко 2 відео 15 хвилин   КОЗАКИ 4 СОТНІ МАЙДАНУ Олег Черненко 10:50   ...

пʼятниця, 21 березня 2014 р.

Чувадар и другие родичи из Крыма: ІНФОРМАЦІЯ ДЛЯ ГРОМАДЯН, ЯКІ ВИЇХАЛИ З КРИМУ

Чувадар и другие родичи из Крыма: ІНФОРМАЦІЯ ДЛЯ ГРОМАДЯН, ЯКІ ВИЇХАЛИ З КРИМУ: від Міністерства соціальної політики Щодо отримання допомоги, компенсації, пенсії тощо громадянам, які виїхали з АР Крим та м. Севастопол...

Foundation Ivan Sirko/ФОНД СІРКА: Звернення Громадських ініціатив Майдану, напіввій...

Foundation Ivan Sirko/ФОНД СІРКА: Звернення Громадських ініціатив Майдану, напіввій...: Справжня Національна Гвардія України, а не міліцейська Звернення Громадських ініціатив Майдану, напіввійськових форму...

Січеслав (Дніпропетровськ).: Царьов з бандою збирають компромат на українців че...

Січеслав (Дніпропетровськ).: Царьов з бандою збирають компромат на українців че...: Evgeny Gendin Мне много пишут. Это считаю нужным опубликовать: "Евгений, добрый вечер. Тревожное событие произошло в одной из школ н...

четвер, 20 березня 2014 р.

Foundation Ivan Sirko/ФОНД СІРКА: майдан вимагає!Заява сотників з майдану.

Foundation Ivan Sirko/ФОНД СІРКА: майдан вимагає!Заява сотників з майдану.

Foundation Ivan Sirko/ФОНД СІРКА: СМІЛЯВЦІ З 4 СОТНІ

Foundation Ivan Sirko/ФОНД СІРКА: СМІЛЯВЦІ З 4 СОТНІ


Козаки: ЗБІРНИК ПРО ЗВИЧАЙ І ЗВИЧАЄВЕ ПРАВО (проект): Україна: Київ – Луцьк – Хмельницький – Одеса – Кіровоград – Дніпропетровськ – Донецьк 2013 рік Схвалено для використання в козаць...




Foundation Ivan Sirko/ФОНД СІРКА: САМООБОРОНА МАЙДАНУ БІЛЯ ОБЛРАДИ 19 БЕРЕЗНЯ 2014 Р...: автор:  Олег Черненко 3 відео 3 хвилини, 13 секунд Відтворити все       САМООБОРОНА МАЙДАНУ БІЛЯ ОБЛРАДИ 19 БЕРЕЗ...



Foundation Ivan Sirko/ФОНД СІРКА: Бої на Грушевського 19-20 лютого

Foundation Ivan Sirko/ФОНД СІРКА: Бої на Грушевського 19-20 лютого



понеділок, 17 березня 2014 р.

четвер, 13 березня 2014 р.

Foundation Ivan Sirko/ФОНД СІРКА: "ЖОВТА СОТНЯ" Самооборона м. Жовті Води

Foundation Ivan Sirko/ФОНД СІРКА: "ЖОВТА СОТНЯ" Самооборона м. Жовті Води: "ЖОВТА СОТНЯ" Самооборона м. Жовті Води Зустріч представників Жовтої Сотні з керівниками у Центральному штабі самооборони м. ...

Foundation Ivan Sirko/ФОНД СІРКА: Зверненя Самооборони майдану Дніпропетровської обл...

Foundation Ivan Sirko/ФОНД СІРКА: Зверненя Самооборони майдану Дніпропетровської обл...: Пане Петро Порошенко!  Ми представники самооборони майдану , щтаб самооборони майдану Дніпропетровської області, офіційно просимо вас змін...

вівторок, 11 березня 2014 р.


Січеслав (Дніпропетровськ).: ГУМАНІТАРНА ДОПОМОГА БІЖЕНЦЯМ З КРИМУ ТА ВІЙСЬКОВИ...: Самооборона майдану Дніпропетровської області звертається до всіх небайдужих громадян України Всі бажаючі надати гуманітарну допомогу біжен...

Foundation Ivan Sirko/ФОНД СІРКА: Козаки 4 сотні Майдану на Чернечій Горі: всю навол...

Foundation Ivan Sirko/ФОНД СІРКА: Козаки 4 сотні Майдану на Чернечій Горі: всю навол...

понеділок, 10 березня 2014 р.

Foundation Ivan Sirko/ФОНД СІРКА: Обращение В.В. Крутова к украинскому и российскому...

Foundation Ivan Sirko/ФОНД СІРКА: Обращение В.В. Крутова к украинскому и российскому...: Василий Васильевич Крутов - Почётный президент Международного  антитеррористического единства, доктор юридических наук,  профессор, г...


Foundation Ivan Sirko/ФОНД СІРКА: ЯК ВРЯТУВАТИСЬ ПРИ БОМБАРДУВАННІ ТА ОБСТРІЛІ: Про всяк випадок: якщо раптом і справді війна 09.03.2014, 19:18       Андрій Куліш       Переглядів: 16232 ...На початку минулого г...

пʼятниця, 7 березня 2014 р.


Foundation Ivan Sirko/ФОНД СІРКА: ▄█ УКРАЇНА - КУБАНЬ █▄ ВСЕМ ДОНСКИМ И КУБАНСКИМ БР...: Володимир Портянко Над казаками в Крыму нависла смертельная опасность. Российские генералы ходят использовать казаков как пушечное мя...


Тисячоліттями на нашій землі найбільшим скарбом було побратимство. Воно тривало не тільки ціле життя, його проносили нащадки.
У скіфів побратимство заключали друзі, обнявшись із голими мечами випивали з однієї чаші вино, змішане з кров’ю, що капала з їхніх пальців (зображення на вазі кургану Солоха).
Відома легенда про скіфа Арсака, який закохався у дочку босфорського царя й сватався до її. На запитання про майно, багатство Арсак гордо відповів: «Маю двох побратимів!» Висміяний він повернувся додому і розповів побратимам. Не довго думаючи, ті викрали Мазаю і віддали її Арсакові.
У 16 столітті іспанський гранд дон Лачерда зважився на втечу від залицянь королеви до Палестини. Він пережив напад піратів, турецький полон, там гранд став побратимом запорізького козака Адама Дунін-Борковського. Разом вони втекли в Україну. На Волині іспанець закохався в українку, створив сім’ю. Нащадки Адама Дунін-Борковського стали козацькими полковниками. Через триста років граф Андріан Дунін-Борковський поїхав до Іспанії, щоб відвідати сім’ю побратима свого пращура. І праправнука побратима грандеса Марія-Клара де Кастро Лачерда Медіна-Челі стала йому дружиною. Кажуть, від великого кохання з’являються красиві й талановиті діти, такою стала їхня дочка – українська письменниця Наталена Королева.
Старобільський козак Грицько Скараний 12 разів тікав із турецької неволі. У алжирському полоні він познайомився з Мігелем Сервантесом. Вони стали побратимами, разом готували втечу. Загинув Грицько, посаджений на криваву палю. Його син, теж Грицько, пішов рятувати батька, а звільнив із турецької неволі Анну Андреа, рідну сестру Сервантеса. Та іспанка не потрапила на батьківщину, бо вийшла заміж за визволителя. А їхній нащадок Майк Йогансен став вченим-енциклопедистом, поетом, письменником, марив мандрівкою до Іспанії й написав химерний роман про Дон-Кіхота ХХ століття. Майк Йогансен перекладав із 20 європейських мов.
І в ХХІ столітті наша Небесна сотня пронесла кращі традиції побратимства.

середа, 5 березня 2014 р.

Січеслав (Дніпропетровськ).: ПСИХОЛОГІЧНА ВІЙНА ПРОТИ ПУТІНА

Січеслав (Дніпропетровськ).: ПСИХОЛОГІЧНА ВІЙНА ПРОТИ ПУТІНА: Liza Bogutskaya Ну, вот, мои дорогие. Я вступила на путь эмоциональной войны. Пока еще сама не могу от нее отойти. Вчера я подъехала к сол...

Січеслав (Дніпропетровськ).: 05 березня, біля ОДА, Січеслав

Січеслав (Дніпропетровськ).: 05 березня, біля ОДА, Січеслав: Відтворити все   3:13 Олег Черненко   05 березня, біля ОДА, Січеслав 0:00 Олег Черненко   ...

неділя, 2 березня 2014 р.


"Я обьявляю вам войну" - сказал Путин и подписал указ о введении российский войск на территорию Украины.
"Да пошел ты на х.." - подумали украинцы и выстроились в очереди возле военкоматов.
"Fuck You!" - подумали американцы и войска НАТО за пару часов были приведены в полную боевую готовность.
"Аллах Акбар" - подумали мусульмене Москвы и решили дружно поддержать своих братьев по вере крымских татар. 
"自由领地 " - никто так и не понял, что же подумали китайцы, но на Даманском полуострове появилась "стихийно возникшая самооборона".
"Нам надоело жить в дерьме" - подумали простые россияне и начали собираться на "мирную демонстрацию" в районе Красной площади, которая в свое время была вымощена качественной брусчаткой. Молодые люди в масках, касках и камуфляже передвигались по проспекту Сахарова в сторону центра российской столицы. Они "мирно" несли в своих руках старые автомобыльные покрышки.
"Жаба на трубе" еще не знала, что сидеть ей осталось совсем недолго. Она просто не умела думать...

Юрий Андреев