Сторінки

четвер, 3 липня 2014 р.

ЗАКОН ПО ЖКГ - УДАР ПО ВСІМ І ВЕЛИКИЙ СТУПОР БАНДИТСЬКОГО "РЕФОРМУВАННЯ"

ЖКГ заплуталося у законодавчому павутинні

615
Дія сумнозвісного закону №1198-VII спричинила широкий суспільний резонанс та неоднозначну реакцію підприємств водопровідно-каналізаційного господарства, теплокомуненерго, ОСББ, ЖБК та громадських організацій.
Вже понад два місяці минуло з моменту набуття чинності Закону України №1198-VII «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення розрахунків за енергоносії», прийнятя якого спричинило широкий суспільний резонанс та неоднозначну реакцію підприємств водопровідно-каналізаційного господарства, теплокомуненерго, ОСББ, ЖБК та громадських організацій. На шпальтах «України Комунальної» вже аналізувалися плюси та мінуси цього Закону, однак в процесі втілення в життя його норм виявляється, що проблем та мінусів набагато більше, ніж позитиву.
Почнемо з того, що цим Законом Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг, було наділено повноваженнями встановлювати тарифи для ліцензіатів окрім ліцензованих послуг, ще й на послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води, а також з централізованого постачання холодної води, водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем) для суб’єктів природних монополій та суб'єктів господарювання на суміжних ринках, ліцензування діяльності яких здійснюється Комісією, та які є виконавцями цих послуг з моменту набрання чинності Законом №1198-VII.
Тобто, відтепер природні монополісти автоматично стали виконавцями житлово-комунальних послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води, а також з централізованого постачання холодної води, водовідведення в житловому фонді без проведення відповідних конкурсних процедур, передбачених Порядком визначення виконавця житолово-комунальних послуг у житловому фонді, затвердженим наказом Держжитлокомунгоспом №60 від 24.05.2005 року. Відтак, із набуттям чинності цього Закону фактично було поховано як законодавчий програмний акт Загальнодержавну програму реформування і розвитку житлово-комунального господарства на 2009-2014 роки, оскільки її основним завданням було створення розвинутого конкурентного  середовища  на  ринку  обслуговування житла.
Член Нацкомпослуг Дмитро Григор’єв в рамках дискусії щодо проблем підприємств водопостачання, яку «У.К.» організовували під час виставки «Аква-терм 2014» 13 травня 2014 року, підтвердив, що Законом №1198 Нацкомпослуг доручили виконувати невластиву та неприродню функцію – регулювати умови провадження діяльності монополіста на ринку, там де монополізму не може бути apriori. Одначе, це міра тимчасова, впевнений Дмитро Григор’єв, та діятиме до сформування органів місцевого самоврядування на новій, аполітичній, основі. Нагадаємо, що вимога передачі функцій встановлення тарифів від органів місцевого самоврядування до Нацкомпослуг була єдиною і останньою умовою отримання кредиту «stand by» урядом України від МВФ, який небезпідставно вважав, що місцева влада в нинішній ситуації буде просто саботувати встановлення підвищених тарифів на комунальні послуги.
Таке розширення ринку послуг для монополістів начебто повинне призвести до того, що Водоканали та Теплоенерго отримають додатковий дохід, який раніше отримували ЖЕКи та управлінські компанії. І в декого вже закралася думка про те, що прийняття Закону №1198 безсовісно пролобійоване самими ж монополістами. Однак, самі ж монополісти таку думку спростовують та наводять наступні аргументи.
По-перше, ніхто до цього часу не роз’яснив, як можна надавати послугу до крану споживача в його квартирі при цьому не маючи на балансі внутрішньобудинкові мережі. Норми Закону №1198 не містять обов’язку передавати ЖЕКам, ДЕЗам, УЖК зі своїх балансів монополістам внутрішньобудинкові мережі, а на яких правових підставах використовувати має їх монополіст, чи на підставі договору транзиту, чи субпідряду, також є таємницею.
По-друге, щоб здійснити економічно обгрунтований розрахунок тарифів на послуги монополістів з використанням внутрішньобудинкових мереж  в житлових будинках, монополістам потрібно згідно Процедури встановлення тарифів на послуги з централізованого теплопостачання та гарячого водопостачання централізованого постачання холодної води, водовідведенням  (з використанням внутрішньобудинкових систем), проект якої є на сайті Нацкомпослуг, розрахувати індивідуальні технологічні нормативи використання питної води в житловому фонді Простіше кажучи, по кожному будинку потрібно визначити відсоток нормативних втрат води та ступінь зношеності мереж.
Розраховуються ці індивідуальні нормативи на підставі Методики розроблення технологічних нормативів використання питної води житлово-експлуатаційними підприємствами й організаціями, затвердженій наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 14 травня 2008 року №126, якою передбачено, що для визначення нормативів використання питної води ЖЕП потрібно мати такі вихідні дані: загальна площа прибудинкової території, загальна площа квартир усіх  будинків, технічні паспорти будинків, протяжність трубопроводів внутрішньобудинкових мереж. Враховуючи те, що більшість ЖЕКів, УЖК та інших управлінських компаній просто не мають цих вихідних даних, а якощо і мають, то вони не об’єктивні, оскільки технічні паспорти на «хрущовки» та «сталінки» взагалі відсутні – то робота по розрахунку ІТН монополістами затягнеться на роки. Відтак, затвердження економічно обґрунтованого  тарифу на надання послуг монополістами в житлових будинках з використанням внутрішніх мереж також доведеться чекати роками.
Поки що монополістам з боку Нацкомпослуг пропонується такий вихід із ситуації – затвердження тарифу на ліцензовані послуги на рівні 90% від собівартості, залишок 10% собівартості становитиме тариф  для монополістів на послуги  в житлових будинках.  Оскільки на внутрішньо будинкових мережах десятиліттями не здійснювалось капітального ремонту ні ЖЕКами, ні мешканями будинків, то цих 10% навряд чи вистачить для того, щоб утримувати в нормальному стані мережі. Тому вони як були решетом, так ним і залишаться найближчим часом.
Ще одним головним болем монополістів відтепер є питання щодо відшкодування різниці в показних загальнобудинкового лічильника та сумарних показань квартирних лічильників води. Адже відтепер, коли монополісти є виконавцями та надають послуги з використанням внутрішньобудинкових мереж, вони ж і повинні нести витрати на необілковані комерційні втрати води в будинку. Але без затверджених технологічних нормативів використання питної води такі втрати води переторяться на додаткові збитки монополістів.
Не додає оптимізму набрання чинності Законом №1198-VII і споживачам житлово-комунальних послуг. По-перше, цим Законом визначено, що договір на надання послуг з централізованого опалення, послуг з централізованого постачання холодної води, послуг з централізованого постачання гарячої води, послуг з водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), що укладається виконавцем із споживачем - фізичною особою, яка не є суб’єктом господарювання, є договором приєднання. Тобто споживач  не може запропонувати свої умови договору та викласти їх у протоколі розбіжностей.
По-друге, у ОСББ та ЖБК, які не змогли собі визначити виконавця послуг самостійно, держава фактично відібрала таке право, визначивши що виконавцями будуть монополісти. Щоправда ОСББ та ЖБК відтепер мають право визначитися, на якій правовій підставі монополіст буде використовувати внутрішньобудинкові мережі, які є спільною сумісною власністю членів ОСББ та ЖБК.
По-третє, споживачі так і не отримають підвищення якості послуг внаслідок збільшення їх вартості, адже Закон №1198- VII приймали не з метою здійснення реальних капітальних інвестицій в ремонт мереж, а з метою отримання першого траншу кредиту «stand by».
Гліб Лозовський

Немає коментарів:

Дописати коментар