Сторінки

неділя, 20 вересня 2015 р.

ЧОРНА РАДА

брати Гетьмана? тому, що провалена сеймом Речі Посполитої ратифікація Гадяцької угоди 1658 р., яка була проєктом Гетьмана Івана Виговського, підірвала в Україні його політичний авторитет. Влада його захиталася і трималася відтепер лише на присутності кримського війська, яке зайшло в Україну задля участі у щасливому поході проти Москви, що завершився Конотопською битвою. Знаючи це, змовники за допомогою Івана Сірка вчинили диверсійний напад на Крим і кримське військо мусило забратися геть на порятунок своїх домівок. Проте відсутністю кримського війська вирішили скористатися й приспішники Москви. Переяславський полковник Тимофій Цюцюра 9 вересня звернувся до московських воєвод, що стояли в Путивлі (тепер Сумської області), щоб ті прислали війська до Переяслава. До цієї ганьби долучилися ніжинський полковник Василь Золотаренко, чернігівський полковник Оникій Силич та лубенський полковник Яків Засядько. Тож групі Івана Богуна необхідно було грати на випередження. Тож вона відвела військо від Києва до Геманівки й провела там Раду, яку Іван Виговський змушений був спішно залишити, щоб не потрапити під дію Військового Суду. Гетьманські клейноди, без яких неможливо було обрати наступного Гетьмана, він передав невдовзі в Білій Церкві делегованим для цього представникам Війська Запорозького миргородському полковнику Григорію Лісницькому і канівському полковнику Івану Лизогубу.
В московській і підмосковській історіографії цей епізод подається як "повстання Івана Богуна". Насправді ніякого повстання не було. Був узвичаєний в українській республіканській традиції акт позбавлення у законний спосіб гетьманства особи, яка втратила у суспільстві політичний авторитет. Москалі такого "не розуміють" і тому сприймають таке як "повстання". Не без лукавства, звичайно ж, їм притаманного.

Немає коментарів:

Дописати коментар