Прийшов з Маріїнки на Редут,
привезли ж його ригинали.
І попросивсь побути тут.
"Рубай нам дрова, добрий малий".
Посвяту в козаки пройшов,
надяг на себе полушубок.
Папаху також надягнув
і підперезавсь, як паломник.
Та у один з зимових днів,
коли редут порожній був без нього,
поперся він з скребком для льоду
на Грушу виливати душу.
Кому? ВВешникам і "беркутам",
що кажуть:"Він кидав гранати"
Що, начебто в привіт ментам,
кидав коктейлі "Молоткаті".
"Забруднив одяг і тому.
ми роздягнули його до гола,
щоб не згорів, а селфі з ним
робили щоб він на морозі не зомлів,
підштовхували в зад і в глаз,
ну щоб налагодити кровообіг.
А що робить? Не цілувать?"
Такі пояснення дали
і провели його в автобус,
а вранці вже він говорив
на камери , красивий гордий,
що він козак і що тому
не здався і не підкорився.
Ми всі так вірили йому,
а намальований фінгал
від камер іноді світився.
Відблискуючи у оці він,
не було того,що у всіх,
опухлих вік , опухлих губ
і навіть синяків других...
Купились же тоді всі ми
на "щирість цього козака"
І ненависть до "Беркутів"
підкриплена була, та ще й яка!
Пройшли роки, ріка Дніпро
та утікла, змінивсь козак,
набрав він шик
і вийшов знову до писак.
Що він не скаже - все дурня,
хоч рота чимось затикай.
що не покаже. все не так,
бо приєднався до лайна.
Лайно запрягло "козака"
побрило чуба і тепер.
він не козак. а ГНИЛИЙ ПЕНЬ..
