Сторінки

понеділок, 1 жовтня 2012 р.

Мораль і церква, або історія однієї світлини.

Сьогодні в неті в соціальній мережі ВКонтакті появились фото з такими коментарями. що стосуються священика в Росії.Може воно і не стосується напряму України, але викликало багато запитань.



Юра Комарницкий
Родословная известного антиклерикального демотиватора.
Старообрядческий священник отец Анатолий на территории Златоустьинского церковного ансамбля, включающего два Храма - церковь Иоанна Златоуста и церковь Владимирской Божьей матери, освятил "колесницу" россиянину Сергею Захарову. После чего с сыном прокатился и сфоткался рядом с этой-же красавицей.
Интернет-падальщики не применули воспользоваться ситуацией и на свет родился сей "шедевр".



Здавалось, що тут такого. Підробили дещо на демотиваторі. Хоч і не вказали, що на фото зображен священик старого обряду. Тут згадалось про нещодавну заяву Патріарха Кирила, про спрямовану атаку проти РПЦ, що іде і через соціальні мережі і через ЗМІ.

Та після того, вникнувши у суть глибше виникло багато апитань до самих себе і до служителів.

Наскільки я зрозумів не такий вже і старий. той старий обряд. 
Колись вони йшли від цивілізації ховаючись у лісах та не сприймаючи досягнення техніки, а тут таке. навіть іде освячення машини...
Якщо просто посвятив чуже, то чи прихожанин то був, питання, через сказане вище, а якщо не прихожанин, то навіщо святити, адже невідомо, як людина заробила гроші на таке. 
Чи може церква освячувати куплене наприклад за вкрадені гроші?
 Дуже багато запитань.
Якщо це подарунок, то чи можна приймати крадені дари?
Якщо куплене за вкрадені гроші? 
Як дивитись на те, що при загальному відстороненні держави від церкви, по закону, влада намагається накласти свій контроль над нею і навіть задля цього не гребує витрачати кошти громади міста на будівництво церков. 
З боку церкви, чи можна сприймати ці, по суті вкрадені у громади кошти на будівництво церков?
 З огляду церковної громади, любі грошові вливання корисні, а з огляду совісті та моралі? 
Отак одна фотографія породила стільки запитань на які дуже важко відповісти...
Ми у храмах молимось за владу, а чи можемо ми молитись за них, коли знаємо, що вони крадуть з державних коштів і не думають каятись. 
Ми бачимо їх у церквах, але вони після цього знову продовжують красти. то чи маємо ми молитись за них?Адже відомо, що якщо покаявся грішник, то йому Бог прощає. а коли він знову після того він робить те саме, то каяття те було нещирим і не може його Бог простить. а ми все одно молимось за таких...Чи не беремо ми на себе їх гріхи, приймаючи такі дари "данайців"






Немає коментарів:

Дописати коментар