Чи здатні Сили оборони України вразити найдорожчий і найамбітніший довгобуд російського військово-морського флоту на його головній базі за Полярним колом? Аналізуємо технічні можливості, маршрути та реалістичність такої операції.
Наприкінці червня 2026 року російський атомний ракетний крейсер «Адмирал Нахимов» нарешті залишив причальну стінку заводу «Севмаш» і повернувся до Сєвероморська для завершення державних випробувань. Модернізація цього велетня тривала майже 30 років і коштувала астрономічних сум. Проте сьогодні, у реаліях війни дронів, цей символ радянської морської могутності опинився у зоні потенційного ризику, навіть перебуваючи за тисячі кілометрів від українського кордону.
Географія удару: відстань по прямій
Для балістичної траєкторії або польоту безпілотника по прямій лінії (геодезичній лінії) відстань від Києва до головної бази Північного флоту РФ у Сєвероморську становить 2076 кілометрів.
З урахуванням того, що запуск далекобійних дронів-камікадзе може здійснюватися з північних областей України (наприклад, з Чернігівщини або Сумщини), чиста польотна дистанція скорочується приблизно до 1900–1950 кілометрів.
Технічний прецедент: нові рекорди українських БПЛА
Ще рік тому політ на дві тисячі кілометрів здавався фантастикою, але станом на першу половину 2026 року український оборонно-промисловий комплекс офіційно подолав цей рубіж.
- Рекорд дальності: Навесні 2026 року українські далекобійні дрони (імовірно, модернізовані версії БПЛА «Лютий») успішно атакували оборонне підприємство «Вектор» у Челябінській області. Дистанція польоту склала від 2000 до 2500 км залежно від маршруту огинання ППО.
- Попередні удари вглиб півночі: До цього українські безпілотники вже демонстрували здатність літати у північному напрямку, уразивши нафтопереробний завод в Ухті (Республіка Комі), що за 1750 км від України.
Висновок: Технічно далекобійні безпілотники Сил оборони України мають достатній запас ходу, щоб долетіти до Сєвероморська.
Крейсер «Адмирал Нахимов»: у чому складність ураження?
Попри досяжність Сєвероморська для українських крилатих дронів, потенційна операція зі знищення крейсера зіштовхнеться з колосальними викликами:
1. Фортеця за Полярним колом
Сєвероморськ — це не просто порт, а головна база стратегічних підводних човнів, які несуть міжконтинентальні ядерні ракети. Цей район прикритий найщільнішою ешелонованою системою ППО та РЕБ у всій Російській Федерації. Прорвати такий купол поодинокими БПЛА практично неможливо — потрібна масована, комбінована атака десятків дронів-приманок та ударних апаратів одночасно.
2. Власний захист корабля
«Адмирал Нахимов» під час модернізації отримав передові системи ППО морського базування (аналоги комплексів С-400 та зенітні ракетно-гарматні комплекси «Панцир-М»). Корабель спроможний самостійно виявляти та знищувати низьколітальні малорозмірні цілі на підльоті.
3. Питання маси бойової частини
Водотоннажність крейсера перевищує 25 000 тонн, а його корпус має серйозне конструктивне бронювання. Один або навіть кілька дронів-камікадзе з бойовою частиною у 50 кг не здатні фізично пробити борт та потопити таку споруду.
Стратегія «небоєздатності»: як БПЛА можуть вивести гігант із ладу
Українським силам не обов’язково топити «Адмирала Нахимова», щоб нейтралізувати його загрозу. Досвід успішних ударів по російському флоту у 2025–2026 роках сформував ефективну тактику «м'якого знищення»:
- Удари по «очах» та «вухах»: Головна слабкість будь-якого сучасного корабля — його антени, радари, системи супутникового зв'язку та оптичні датчики. Влучання навіть легкого БПЛА у надбудову крейсера виведе з ладу радіолокаційний комплекс. Без радарів корабель стає «сліпим» і не може наводити свої численні ракети «Циркон» чи «Калібр».
- Ефект пожежі: Кораблі радянських проектів мають тисячі метрів кабельних трас та електроніки. Будь-яке займання всередині надбудови призводить до тривалих пожеж, які вимагають заводського ремонту.
- Економічний та репутаційний крах: Влучання дрона вартістю $50,000 у корабель, на ремонт якого витратили мільярди доларів, автоматично перетворює його на найдорожчий нерухомий шмат заліза у світі. Це змусить Росію знову повернути його на завод «Севмаш» на невизначений термін.
Резюме
«Адмирал Нахимов» більше не перебуває у безпеці. Попри те, що база у Сєвероморську захищена краще, ніж більшість об'єктів у європейській частині РФ, українські безпілотники мають доведену технічну дальність (понад 2000 км) для досягнення цієї цілі.
Успіх такої операції залежатиме не від відстані, а від здатності українських планувальників перевантажити арктичну систему ППО Росії та знайти «слабке місце» у захисті оновленого крейсера.
