У КРИВОМУ РОЗІ ЗАПОЧАТКОВАНО ФЕСТИВАЛЬ
НАЦІОНАЛЬНО-ВИЗВОЛЬНОГО МИСТЕЦЬКОГО ЧИНУ
«СТЕПОВА ДИВІЗІЯ»
12 травня 1920 року в Кривому Розі спалахнуло антибільшовицьке повстання під проводом Костя Пестушка (Степового-Блакитного), в ході якого почалося формування легендарної повстанської Степової дивізії й піднялася потужна хвиля селянського визвольного руху, що прокотилася степами Херсонщини та Катеринославщини. На вшанування цієї знаменної події місцеві патріоти вже не один рік влаштовують різноманітні акції та марші національної гідності, а цьогоріч за ініціативою Українського клубу Криворіжжя та міської організації ВО «Свобода» у Кривому Розі започатковано щорічний фестиваль національно-визвольного мистецького чину «Степова дивізія».
В рамках організованого Українським клубом Криворіжжя та криворізькими свободівцями першого фестивального заходу, що відбувся 11 травня за підтримки ГО «Степ», Інгульської паланки війська Запорозького низового, Ліги підприємців Кривого Рогу та ВМГО «Студентська Свобода», з віршами та піснями героїко-патріотичного звучання виступили місцеві поети Володимир Стецюк, Максим Степовий, поет і бард Ераст Іваницький, бард Богдан Ярош, молода поетка Олена Шинкарук. Як один із авторів щойно виданої у Львові всеукраїнської збірки націоналістичної поезії «Голос крові», Максим Степовий зокрема презентував на фестивалі й це нове видання.
З невеликими повідомленнями про минуле й сьогодення визвольної боротьби у реальному житті та мистецтві виступили на фестивалі криворізькі краєзнавці, просвітяни, активісти місцевих патріотичних організацій, зокрема Олег Літовко, Наталя Івашкевич, Надія Івашкевич, Ігор Степура, Євген Гайда, Дмитро Білоненко, Олександр Канібор. Учасники фестивалю почули розповіді про повстанський рух на Криворіжжі та його зв’язок з холодноярськими визвольними змаганнями, про криворізьких поетів-патріотів, якими славилось Криворіжжя як у довоєнні, так і повоєнні роки. Зокрема мова йшла про таких знакових, але, на жаль, ще мало відомих на Криворіжжі митців слова, як Михайло Пронченко (звинувачений в українському буржуазному націоналізмі й антирадянській агітації, у 1933-му був засуджений більшовицькою окупаційною владою на 5 років заслання, а під час війни (лютий 1942-го) розстріляний за наказом німецької окупаційної влади), а також Івана Хоменка (засуджений за антирадянську пропаганду у повоєнні роки), Володимира Михайличенка (переслідувався окупаційною радянською владою у 60-ті – 70-ті роки) та Сергія Дарагу (загинув при загадкових обставинах у 2002 р.).
Не забули згадати на фестивалі національно-визвольного мистецького чину й про таких яскравих криворізьких художників українського національного духу як лауреат Шевченківської премії, засновник школи українського колористичного живопису, художник-монументаліст Григорій Синиця, самобутній майстер екслібрису та станкового живопису Борис Куновський.
На завершення фестивальної програми прозвучала пісня «Червона калина» у спільному виконанні учасників і гостей цього патріотичного заходу, який за задумом його організаторів має стати на Криворіжжі традиційним.
