становлення, політична позиція, діяльність (жовтень 1917 – квітень 1918 рр.)
[Із "Наукових записок. Збірника праць молодих вчених та аспірантів". - К., 2001. - Т. 6. - C. 318-340]
В. Мусієнко, В. Лободаєв
Генеральна Рада Вільного козацтва: становлення, політична позиція, діяльність (жовтень 1917 – квітень 1918 рр.)
Демократизація, що почалася в Україні після перемоги Лютневої революції 1917 р., винесла на поверхню суспільного життя релікти козацького минулого українського народу. Звернення до традицій національно-державного будівництва часів Б. Хмельницького, зокрема, відобразилось у становленні та розвитку Вільного козацтва – своєрідних національно-військових товариствах охорони правопорядку. Зародившись у березні 1917 р. на Звенигородщині, вільнокозачий рух з часом поширився на всі українські губернії. Однак, соціялістичні лідери української революції з недовірою поставились до Вільного козацтва, вважаючи його буржуазним інститутом. Тому тривалий час вони не надавали йому підтримки. Пізніше, восени 1917 р., український уряд все ж узявся за реорганізацію вільнокозачих загонів, але проводив її надто уповільнено й суперечливо. Розроблений в Українському Генеральному Військовому Комітеті (УГВК) проєкт статуту, що мав законодавчо визначити становище Вільного козацтва, тривалий час доопрацьовувався і перероблявся.
