Сторінки

четвер, 17 листопада 2011 р.

Цитати націоналістів та визначних людей Ураїни


Цитати націоналіста

Циати націоналістів та визначних людей Ураїни



ДЕКАЛОГ
(„Десять заповідей українського націоналіста")


Я — Дух одвічної стихії, що зберіг Тебе від татарської потопи й поставив на грані двох світів творити нове життя:
1. Здобудеш Українську Державу, або загинеш у боротьбі за неї.
2. Не дозволиш нікому плямити слави, ні чести Твоєї Нації.
3. Пам'ятай про великі дні наших Визвольних змагань.
4. Будь гордий з того, що Ти є спадкоємцем боротьби за славу Володимирового Тризуба.
5. Пімстиш смерть Великих Лицарів.
6. Про справу не говори з ким можна, а з ким треба.
7. Не завагаєшся виконати найнебезпечнішого чину, якщо цього вимагатиме добро справи.
8. Ненавистю й безоглядною боротьбою прийматимеш ворогів Твоєї Нації.
9. Ні просьби, ні грозьби, ні тортури, ані смерть не приневолять Тебе виявити тайни.
10. Змагатимеш до поширення сили, слави, багатства і простору Української Держави.

Микола Міхновський
1. Як не можна спинити річку, що зламавши кригу на весні бурхливо несеться до моря, так не можна спинити нації, що, прокинувшись до життя, ламає свої кайдани.
2. Ніч була довга, але ранок наблизився і ми не допустимо, щоб проміння свободи усіх націй заблищало на наших рабських кайданах і ми розіб'ємо їх до схід сонця свободи.


3. Нас мало, але голос наш лунатиме скрізь по Україні, і кожен, у кого ще не спідлене серце, озветься до нас, а в кого спідлене, до того ми самі озвемось!
4. Народ має право жити, коли він має силу жити.
5. Головна причина нещасть нашої нації — брак націоналізму серед ширшого загалу її.
6. Боротьба — це рух, це фізичне й моральне зусилля, але кожен рух, кожне зусилля є глибоко відразливе для ледачої нації.
7. Без сили нема права, щоб здобути право, треба мати силу.
8. Вперед, і нехай кожний з нас пам'ятає, що коли він бореться за народ, то мусить дбати за ввесь народ, щоб цілий народ не загинув через його необачність.
9. Ми не можемо далі дозволити безстидному чужинцеві знущатися над найсвятішими нашими чуттями. Українська нація мусить скинути панування чужинців, бо вони загиджують саму душу нації. Мусить добути собі свободу, хоч би захиталася ціла Росія! Мусить добути своє визволення з рабства національного та політичного, хоч би пролилися ріки крови!

Юліан Вассиян
1. Світогляду не можна наслідувати.
2. Містерія жертви — суть життя і закон його невмирущості.
3. Буття чудесне і велике чудо вершиться без упину всією натугою сил та у всіх можливих подобах.
4 Любов ближнього нехай починається признанням його життєвої гідності!
5. Без честі нема людини, без людського життя нема Божого світу і не чути в ньому Бога...
6. Честь — твердь вартостей взагалі, що спроможна витримати нищівний жар пристрастей і на згарищі життя світити незмінним блиском шляхетності.
7. Бог є дійсна міра для безконечних можливостей і можливих безмірів.
8. Доки в родині українства стоятиме невгамовний вереск юродивих про свою любов і спасення України — Україна згине, розп'ята на хресті своїми „спасителями”.
9. Національність — це найглибша, найзагальніша й найтривкіша підстава людської соціальності.
10. Дорога до Бога веде через Батьківщину.
11. Батьківщина — це найширший розріст індивідуальності як з погляду приймання, так і з погляду творення.

Дмитро Донцов
1. Віра є джерело героїзму, посвяти, відваги... Віра сталить думку. Віра не допускає сумнівів у вашу правду у ваші серця. Віра є запорукою тріумфу всякої правди, яка має потрібне число тих, що в неї — без вагання — вірують.
2. Фанатичного прив’язання до своєї віри не заступить літепла любов до неї. Мало носити в серці Ідеал. Коли його не боронитиме запеклість фанатиків — цей ідеал перекреслить інша, чужа фанатична сила.
3. Ієрархизація суспільності й на ній збудований державний лад з окремою, своїми здібностями, расою й положенням відгородженою від інших, з генієм командування і проводу кастою, — е конечна передумова правильного діяння суспільного організму.
4. Коли нація хоче стати як сталь, напоїти себе “сталою,, магнетичною енергією, — мусить черпати її у власній ідеї.
5. Кожна нація має свій власний закон, свою власну правду й повинна лише їм коритися.
6. Така повинна бути наша національна ідея: всеобіймаюча, виключна, яскрава, якої гаслом є не спочинок і уживання, лиш акція і воля до влади над відірваними засадами, над чужою ідеєю, над власним окруженням, над «обставинами», над усім часовим і поодиноким. Лише та ідея виведе нас зі стану провінцій лише вона сполучиться з тим штосом, без якого мертва всяка ідея.
7. Тільки воскреслий Дух давньо-князівського і лицарства козацького — незримих скрижалей Кобзаря на Україні, дасть ЇЙ силу зломити московську орду і напасті „інтернаціональних конспіраторів” в нашу добу!
8. Є нації, є боротьба між ними, є націоналізм.
9. Не однострої і зброя воїна, а безстрашність, мужність, хоробрість його, дух воїна — становлять силу армії.

Євген Коновалець
1. У вогні перетоплюється залізо у сталь, у боротьбі перетворюється народ у націю.
2. Як не буде в нас сили, не осягнемо нічого, хоч би все найкраще для нас складалося. Як жеж будемо мати силу, тоді вийдемо побідно з найгіршого лихоліття і здобудемо все, що нам треба.
3. Волі українського народу до самостійного життя не знищать ні ворожі тюрми, ні заслання, бо Україна є нездобутнім бастіоном героїв і борців.
4. Настане час, і не словами будемо з'ясовувати суть невмирущої...
5. Шлях до Львова лежить через Київ.

Степан Бандера
1. Комунізм цілком противний духові української нації.
2. Ні на що не здадуться навіть найкращі нагоди й готовність допомогти, якщо сама нація не виборює й не кує своєї долі власною боротьбою.
3. Хто будує на невластивих для нашого грунту світоглядових підвалинах, той, навіть при добрій волі й найкращих змаганнях, не поставить нічого тривкого, тільки помножить руїни.
4. В усякій боротьбі і в усякій розумній політиці сенс полягає в тому, щоб, жертвуючи малим, частинними позиціями і вартостями, здобути головну мету. В цьому полягає всяка перемога, виграш. А пожертвувані, втрачені вартості — це ціна перемоги. Що більша мета, що тяжче змагання — то більші бувають жертви.
5. Розділені кордоном смерті, але з'єднані зв'язком віри, ідеї і любові
— живі та померлі можуть собі взаємно помагати перед Богом І через Бога.
6. З москалями нема спільної мови.
7. Хоч які великі жертви — боротьба конечна.
8. Віра найбільше скріплює сили душі.
9. В кожному ідеологічному чи політичному русі найважливішу ролю відіграють два чинники: ідея і людина. Провідні ідеї і світоглядові засади в ідеологічному русі та керівні програмові постанови в політичному
— творять „душу", істоту, внутрішній зміст руху. Люди, які визнають, поширюють і здійснюють ідеї та програму і з тією метою беруть активну участь в русі, — творять його живий, діючий організм.
10. Наша внутрішньо-політична праця скерована на те, щоб дослівно охопити ввесь загал громадянства, щоб дійти до кожного українця, як причетного, так і не причетного до загального громадського життя, однаково — в рамцях того життя, чи поза ними і незалежно від них.
Найважливіша справа — здобути безпосередній вплив, включити у нашу боротьбу найбільшу і найвартіснішу їх частину. Тому за об'єкт своєї політичної праці беремо усю народну масу.
11.Коли якась група своє існування і свою роботу на українському відтинку спирає в засада на засоби і на підтримку чужосторонніх чинників, то тим самим вона і її робота стають експозитурою тих чинників в українському житті. Це діється закономірно, без уваги на те, чи це признається, чи приховується і заперечується. Бо ціла робота, її зміст, її напрямок, мусить бути такий, якого собі бажають та на який погоджуються дотичні „спонсори".
12. Всі течії і групи, які в основу визвольних змагань кладуть орієнтацію на допомогу західних держав, і до їхньої політики хотіли б достосовувати українську політику — йдуть безвиглядними манівцями.
13. Ідеологічно-політична робота кожного політичного чинника повинна бути прямою і безпосередньою. В національному житті повинно кожне середовище виконувати свою властиву функцію в таких межах, формах і такими засобами, на які воно може спромогтися власними силами та які відповідають його дійсним впливам в українському суспільстві. Кожне серйозне середовище повинно вести свою діяльність за всяких внутрішніх і зовнішніх умов, незалежно від інших факторів.
14. Наша перемога — це перемога нашої ідеї, повне її здійснення. Наш обов'язок — зробити самим найбільше, скільки стане наших сил, одночасно докласти старань, щоб і інші робили якнайбільше.
15. Нашим природним середовищем стало вже змагання, змістом нашого життя — боротьба.
16. Не можна робити принципів, політичних засад із того, що важливе тільки в одній, означеній ситуації чи є питанням тактики. Принципова політика полягає в тому, що послідовно прямуємо до основної мети найуспішнішими, найпевнішими шляхами в усіх ситуаціях, при всіх змінах, не відступаючи від неї, здійснюючи той самий основний принцип.
17. Революційне змагання — це національна боротьба в площині духовності, культури, боротьба суспільно-політична й мілітарна, за повне знищення існуючого стану, його змісту й за побудову цілком нового, під кожним оглядом кращого стану, який відповідає потребам і бажанням українського народу.

ЯРОСЛАВ СТЕЦЬКО
1. Україна повинна стати ідейним, моральним і культурним центром, навколо якого повинні зосереджуватись змагання інших поневолених народів... Україна має бути їх ідейним і моральним провідником у "їхніх визвольних змаганнях.
2. ... рушійною силою, мотором нації, що не дасть їй загинути, є її воля жити, рости й володіти. Вона, — а не щось інше — двигає націю з упадку, вона несе її на вершини слави.
3. Кожне відродження нації виходить із неї самої...
4. Життя рсі`бимо таким, яким ми його хочемо бачити!
5. Без національної революції немає соціяльної.
6. Дух мусить втілитися в чин! Ідея та мораль у мечі!
7. Справа політики — це справа всього життя, без решти.
8. Україна — це вічність, не тільки сьогоднішня, але передусім майбутня й минула.
9. Нема свободи людини без свободи народу. І немає свободи народу без свободи людини.
10. Те що перестаріло, мусить умерти і ніщо не поможе його рятувати! І не треба. Родиться молоде, нове, революційне.
11. Найвищою формою життя й єдиним гарантом розвитку нації є національна держава. Найвищою цінністю для українця є українська нація. Звідси вихідною й остаточною метою всіх змагань і кожної дії українця мусять бути сила, добро і ріст української нації.
12. Зрушити націю мусить її ж еліта.
13. Не за мир, а за тріумф правди.
14. Не мир є нашою ціллю, а воля і перемога нашої нації, що є покликана Богом виконати своє призначення на землі.
15. Добро нації — найвища мета людини на землі.
16. Хто горить Ідеєю, може знаходити спокій свого сумління тільки у марші на вершини — її втілення у життя.
17. Без влади власної немає волі!
18. Ми — проминальні і помильні. Але наші ідеї — вічні і правдиві.
19. Хай бій наш буде перемогою, а перемога пімстою!
20. Породу заячу окупант не переслідує, бо вона служить йому помостом до уярмленої нації.
21. ...Шлях героя — це здійснити силою своєї віри прірву між тим. що людина бажає, і тим, що є реальне.
22. Найважливішим для поневоленої нації є плекання культу зброї. а друге — культу влади.
23. ...Без національних геніїв немає світових геніїв.
24. Ідеї волі сильніші за атомову зброю!
25. Орієнтація на чужі сили завжди ставала могилою для української держави.
26. Волі не дають — її треба здобути, влади не дарують — її треба забрати силою у ворога.
27. Перед Україною велике революційне завдання: оновлення духове, моральне, ідейне, патріотичне й релігійне вільних народів. Можливо, що для цього призначив нас Господь йти крізь терня й муки до лаврового вінка!
28. Усюди рішає воля до боротьби за владу нації, а це означає за волю і справедливість, яких немає без влади нації!
якостей, моралі, політичної вироблености і віри в свою ідею залежить успіх чи невдача революційної дії.
30. Ідеї, люди, боротьба — це три нерозривні елементи революційно-визвольного процесу.
31. Якщо віра зникає і дух руїни огортає людей, тоді не можуть нас „спасати" жодні паперові „устрої” чи „конституції”. Силу людям дають великі дороговкази, візи і змагання за них, а не персональні спори, анархічні поступування, дрібні міжпартійні торги.
32. Великі характери показуються у хвилинах великої проби. Фразами не можна вилонити й виростити революційних кадрів, але акцією. Наш визвольно-революційний рух кріпшав і зростав не лише завдяки теорії, а передусім завдяки нашим діям, акціям в ім'я недискусійних ідей.
33. Новий націоналістичний світогляд поборює той хаос, ту деморалізацію, той розклад, який несуть нечесні й несовісні люди, що при демагогічних методах мають можливість виплисти наверх, бо там не треба мозольної праці, творчости, зусиль, недоспаних у трудах ночей, а вистачить: гарно говорити й обіцювати золоті гори, а потім не додержати обіцянок.
34. Провідна еліта нації, щоб мати право бути такою, повинна стати уособленням ідеалізму й героїзму. Вона перша ставить чоло небезпекам і остання відступає, здійснюючи своїм власним прикладом і соціальну справедливість.
29. Провідні кадри — це головна сила кожної революції. Від їх якостей, моралі, політичної виробленості і віри в свою ідею залежить успіх чи невдача революційної дії.
30. Ідеї, люди, боротьба – це три нерозривні елементи революційно-визвольного процесу.
31. Якщо віра заникає і дух руїни огортає людей, тоді не можуть нас “спасати” жодні паперові “устрої” чи “конституції”. Силу людям дають великі дороговкази, візії і змагання за них, а не персональні спори, анархічні поступування, дрібні міжпартійні торги.
32. Великі характери показуються у хвилинах великої проби. Фразами не можна вилонити й виростити революційних кадрів, але акцією. Наш визвольно-революційний рух кріпшав і зростав не лише завдяки теорії, а передусім завдяки нашим діям, акціям в ім’я недискусійних ідей.
33. Новий націоналістичний світогляд поборює той хаос, ту деморалізацію, той розклад, який несуть нечесні й несовісні люди, що при демагогічних методах мають можливість виплисти наверх, бо там не треба мозольної праці, творчості, зусиль, недоспаних у трудах ночей, а вистачить: гарно говорити й обіцювати золоті гори, а потім не додержати обіцянок.
34. Провідна еліта нації, щоб мати право бути такою, повинна стати уособленням ідеалізму й героїзму. Вона перша ставить чоло небезпекам і остання відступає, здійснюючи своїм власним прикладом і соціальну справедливість.

Юрій Липа
1. Щоб мати авторитет — треба мати силу!
2. Вільна Україна буде не після звільнення Києва, а після знищення Москви, як столиці російської наддержави.
3. Життя людини — це боротьба, у якій необхідно напружити всі сили, які людина має! Обов'язок людини бути вільною, тобто людина повинна сама собі встановлювати дорогу і йти нею — приєднатися до того чи іншого початку світу. Тільки не можна їй зоставатися між цими початками. Бо є збіжжя і є бур'ян. Є поле і є пустир. Є залізо і є ржа — треба вибирати те чи інше, стати до боротьби на одному боці.
4. Вся історія людства — це боротьба держав віри з державами сумніву — в ім'я перемоги віри.
5. Як можна інакше дивитися на світ, як не з нутра власної нації?
6. Призначення України є тільки в ній самій, її доля є в її людях та моральних і матеріальних засобах.
7. В великім мистецтві думання найважче відкривати.
8. Колеса возу історії часто котяться баюрами і захляпують не одну ідею і не одного керманича.
19. Чи нема в тому надлюдської радости бути висловником чогось тривалішого від нужденного короткого людського життя?
10. В існуванні України висловлюється і буде висловлюватися найгарніше, що має людство, і в тому є моральність бути українцем.
11. Для українців найголовніший меридіан світу проходить через Україну.
це той, що
12. Здатності раси до боротьби назовні — це важливіше ніж усі генеральні й негенеральні ідеї раси.
13. Нерозумно було б шукати української ідеї серед ідей, що йдуть за чужою модою з Заходу.
14. Одність, власна релігія, власна висока мораль і відвічні геополітичні підстави — це є величезні заповіти.
15. ... будь приготований до власної Історії!
16. Великий вождь був для своїх підлеглих тільки великим символом обов'язку щодо духа збірноти.
17. Кожен народ складається із щоденних виявів активності і мовчазності.
18. Нема ніяких так званих об'єктивних перешкод до вивищення і утвердження нового великого народу, який мав поразку.
19. Чужинецьке відношення цікавить нас оскільки, остільки від нього можна пізнати причини його сили.
20. В обличчі Держави людина мас таку вартість, яку має ідея, висловлена в ній.
21. Добре виконувати та добре наказувати — однаково важне в обличчі справи. Хто не вміє одного — не вміє й другого.
22. Історія нашого духа і крови, то історія наших провідників, нашої еліти. Все інше тільки тло...
23. Коли ділити епохи історичні на епохи віри і зневіри, то можна сміливо твердити, що ми починаємо епоху віри, епоху відродження України.
24. Тільки віра вища і чеснота в будові вирве душу з грища і правду — з крові.
25. Зв'язок з минулим є підставою віри в будуччину і запорукою перемоги будівничих ідеалу національного.

Олег Ольжич
1. Слава ворогові, що твоєї ненависти вартий.
2. ...Не так неохоче стріляє той, хто виріс під реви гарматні.
3. Нащо слова? Ми діло несемо.
4. Міцніша — віра і дзвінкіший — чин
За словоблудіє і за обмани.
5. Достаток лише — марність,
І щастя — сліпий гріх.
6. Є незмінна земля, і усе на ній зміна невпинна.
7. Там втрат не буває, де жертва —
Здобутий в огні бастіон.
8. Прокляття моїй плоті
Що слабша за мій дух!
9. Хто вмів справедливо карати,
Той дивиться смерті в лице!
10. Хто має уші — хай слуха!
Хто має серце — люби!
11. Не роки життєвою мірою — зміст
Для того, хто дивиться прямо.
12. Захочеш — і будеш.
13. Державу не твориться в будучині,
Державу будується нині.
14. Ворожою кров'ю і гуком мортир
Виписує нарід протести.
15. Здорові і молоді народи не знають самообмеження.
16. Не партикуляризми врятують Україну.
17. Українська історія багата на великі й героїчні моменти, але досить в ній і темних та болючих сторінок, що їх воліли б ми часто вирвати і не мати в цій великій книзі, з якої народ має вчитися славних і добрих діл. Та зріла мужня суспільність не сміє боятися глянути правді в лице, зокрема в тій хвилині, коли дійсність вимагає, щоб її бачити тверезо, а не через рожеві окуляри ідилії.
18. Вся історія України — це боротьба двох сил: конструктивної, що скупчує українську потугу, щоб звернути її назовні, і руїнної, що розпорошує її у взаємному самопожиранні та несе розбиття і розклад.
19. Жива віра, віра, що не спиняється перед жертвами — та, що перемагає.
20. Націоналізм значить світогляд, що в основу суспільно-політичного думання і чину кладе ідею нації'.
21. Провідною ідеєю українського народу від світанку віків є Ідея Слави — тобто беззглядна цінність героїчного повнення призначення людини.
22. Мілітаризм — це універсальний світогляд і мораль, що формує людину і народи... Мілітаристичний світогляд ушляхетнює життя, покликаючи в ньому: відвагу, мужність, вояцьку товариськість, почуття вищого обов’язку і честі.
23. Спільнота нації в Українській духовності історично усвідомлюється не природничо, а духово-містично в Ідеї Роду.
З нього родиться вся потуга Української Держави та відродження.

Олена Теліга
1. Перед нашою молоддю стоїть блискуче завдання — стати батьками майбутнього своєї нації. Хай же ж вона не зрікається цієї честі, виховуючись лише на сірих рядовиків. Нашій масі потрібні провідники б усіх ділянках життя, і хай кожний не підтинає собі добровільно крила, лише старається розгорнути їх якнайширше. Хай пам'ятає, що хто готує себе лише на те, щоб впрягтися до плуга, завжди матиме погоничів, а чи не забагато погоничів мали ми в минулому?
2. ...чим виший п'єдестал побудуємо для тих, що стали символом наших визвольних змагань, тим далі падатиме роз'яснююче світло від цього символу — тим ширші маси будуть бачити яскравий дороговказ для свого життя і для своєї боротьби.
3. ...ті. що стоять... у підніжжі недосяжної вежі, або ще ліпше — вигідно лежать коло неї, ніколи не в стані побачити її найвищого шпиля.
4. ...для того, щоб вміти бачити справжнє обличчя велетнів, людям, що можуть стикатися з ними, — треба бодай трохи піднятися до їх рівня і мати в собі хоч щось з їх відваги.
5. Не солодкі, нездійснювані обітниці, а суворе підпорядкування себе безсмертним і невмолимим вимогам нації — дозволить їй стати перед світом у весь свій потужний зріст!
6. Коли ми несемо ідею українського націоналізму, не сміє бути ні одного порожнього слова. Кожне гасло має вростати в нашу землю, а не засмічувати її порожньою лускою. Коли говоримо про національну спільноту, мусимо її відчувати.
7. Треба за всяку ціну обминати ...широкі, розкриті двері І шукати правдивої великої брами, над якою віють непідроблені, неперелицьовані прапори нашого духа...
8. Будемо самими собою, з усіма своїми поглядами, перед обличчям людей своєї нації, і хай в протилежність до забріханої большевицької пропаганди кожне наше слово буде непідробленою правдою, незалежно від того, чи ця правда усім буде подобатись.
9. Скільки порожніх рук легковажно вимахувало при згадці про неї, не розуміючи, що лише вона, романтика, може вкласти у ті руки — творче натхнення, владний рух і тверду зброю.
10. Ті, що тужили за романтикою, не раз не розуміли цілої її сили. Ті ж, що її нищили, розуміли ту силу у всій її могутній загрозливості, і, — власне тому — нищили.
11. ...братерство мусить завжди розкривати нам очі на те, що кожний вистріл в середині нації є найліпшою музикою для серця ворога, є для нього більшою радістю, ніж власний цільний вистріл, бо то є завжди музика, якої диригентом є він сам.
12. Тепер, як ніколи, ми мусимо змагатися за спільноту в нації і за братерство в народі. Але, йдучи за тими гаслами, ми повинні дбати, щоб вони були не лише "міддю бряцаючою", а найглибшою правдою, для якої варто жити і вмирати.
13. Хто готується на провідника, мусить вчитися спочатку бути вірним невеличкому гуртові, бути його патріотом і боронити його честь. Лише ті, що потраплять бути вірними якомусь невеличкому колективові, будуть вірними і великому колективові — НАЦІЇ.

Михайло Колодзінський

1. Україна тільки тоді була сильною й займала належне місце в історії, як поступала згідно з своїм призначенням. Коли зрікалася своєї місії, то упадала. Український народ одержав десять талантів від Бога, тому мусить їх удесятеро побільшити, а не закопувати одержані в землю.
2. Нам не можуть імпонувати малі армії, малі концепції й малі люди. Творити мусимо велике й захоплююче, відповідно до нашого історичного призначення. Перемога наша в руках Бога, але геройство наше в наших руках.
3. Не з'їздами і нарадами відбудуємо Україну. Націоналістична Україна повстане як вислід боротьби і самопосвяти.
4. Майбутній бойовий гимн українських націоналістів зродиться серед розгару боротьби, а не дорогою музичного конкурсу.
5. ...коли вже нема розумного виходу з тяжкого положення, то треба вміти вмерти по геройську, щоб така смерть була джерелом сили для молодих поколінь.
6. Спільність пролитої крови за спільні політичні ідеали — це перша ознака нації.
7. Відколи зустрінулась Історія з нашими предками, то застала їх при зброї і при плузі.
8. В природі не можна спинити боротьби, бо ввесь світ побудований на законі руху-боротьби. Кожний здоровий нарід мусить з почуттям радісного фаталізму вести боротьбу за це все, що підшептує йому зов крови й до чого тягне його історичне призначення. Мусиш боротися, інакше згинеш.
9. Не будувати Україну тільки над Дністром чи Дніпром, але Україну в таких розмірах, які виміряв їй самий Творець, коли надавав землі нинішній географічний вигляд. Схід Европи мусить бути наш, бо такий заповіт оставили нам наші прадіди. Це є кровне наслідство старого українського меча й воно буде відзиватися в нас вічно, де ми не були б і що ми не робили б.
10. Нарід, який кладе гекатомби жертв в обороні свого історичного суспільного устрою, мусить органічно ненавидіти ворога і його політичні та соціяльні урядження.
11. Шлях на Схід Европи лежить через Київ.

Дмитро Мирон „Орлик"
1. Як наше життя не зачинається й не кінчається на нас, так і суспільне життя, це наростання надбань тисячоліть і ріст нової творчості.
2. Цілковите зірвання з минулим, це штучна будова з самого піску й каміння без фундаменту.
3. Треба поставити так різко й виключно суперечні собі сили, погляди і інтереси, щоби не бачити іншого виходу, як у розтрощенні ворожого світа.
4. Великі індивідуальності й герої, хоч мертві, впливають своїми чинами і діями та заповітами на формування суспільного життя багато більше чим живучі мірноти й самолюби.
5. Від сили, вартості й творчої снаги провідної верстви залежить сила й розвиток нації й держави.
6. Доля України рішається в наших душах і серцях...
7. Не Україна для нас, а ми для України!
8. Через націю людина врізується своєю волею й чинами у творчий процес Історії.
9. Коли йде про долю й добро власної нації, тоді не сміє бути ніяких вагань оглядання на вселюдську справедливість, тоді рішає аргумент сили і боротьби.
10. Держава зберігає й передає грядучим поколінням не лише матеріальні здобутки, але твори духа й думки, прапори великих історичних чинів І пам'ять про великі подвиги й історичні постаті.
11. Обов'язок праці й постава до праці с підставою права.
12. Національна ідея є підставою, центральною ідеєю і рушійною силою цілої історії України.
13. В житті народів рішає закон сили й боротьби.
14. Найбільші зусилля і жертви — це лише наш обов'язок супроти минулих і майбутніх поколінь.
15. Хай згинуть наші імена, щоб тільки жила вічно українська нація!
16. Нашою честю й добром, нашим обов'язком є станути в ряди нових борців за силу й велич України, за славу Володимирового Тризубу.
17. Як один Бог на небі, так одна Україна на землі!
18. Меч революції є политий кров'ю її ворогів і катів народу, але освячений жертвами та прапором великої ідеї.

Симон Петлюра
1. В боротьбі виростає сила, розвивається свідомість, набирає животворної енергії національна воля, боротьба ставить на порядок денний питання про організацію національних сил, про сталеві, міцні форми цієї організації...
2. Народ, що породив висловника своїх думок і настроїв, чи то поета, чи діяча на громадській ниві, наділяє його рисами свого Я.
3. Можна жалувати раба і співчувати йому; можна пояснити риси рабської психології в пізніших поколіннях, але жити з ними, але завжди бути серед них і разом з ними йти до спільної мети — неможливо.
4. Український народ охоче переймає що кращого у інших, має великий хист до культури, просвіти й організації та здатний в короткий час зробити те, до чого іншим треба значно більше часу.
5. Тільки міць, єдність та тверде непохитне стремління до повної незалежності й свободи може бути нашим побратимом.
6. Наша сила в єдності, а порука успіху наших змагань в державній слухняності!
7. Шлях звільнення кожної нації густо кропиться кров'ю. Нашої — так само. Кров'ю чужою і своєю. Ворожою і рідною.
8. Дбаймо про підвищення нацією моральних елементів її буття — творчої любови до Батьківщини, сторожкости до ворога та помсти за кривди, заподіяні ним.
9. Великий чин наших лицарів вчить вірності ідеалам і умінню підпорядковуватись. Тільки вірність і слухняність творять передумови успіху національної боротьби.
10. Скупчимося один біля одного з готовністю взаємної допомоги і перестороги,— і ми витримаємо всі „міри і проби”.
11. Вірність ідеям є підставок) внутрішньої сили ширших громадських об'єднань, до національного включно.
12. Кров, пролита для ...великої мети, не засихає.
13. ... Не забуваймо про меч, учімося міцніше тримати його в руках.
14. Держава понад партії. Нація понад класи.
15. Українські мечі перекуються на рала тільки тоді, коли гасло — Незалежна Держава Українська — перетвориться в дійсність і забезпечить отому ралові можливість зужиткувати рідну плодючу землю з її незчисленними багатствами не для потреб третього або другого з половиною чи якого іншого Інтернаціоналу, а для устаткування і зміцнення власного державного добра і збагачення рідного народу.

http://franz.io.ua/s6716/citati_nacionalista 

Немає коментарів:

Дописати коментар