Сторінки

субота, 21 грудня 2013 р.

ЗАЯВА ХХІІ Всеукраїнських Зборів (З’їзду) Народного Руху України щодо ВІДНОВЛЕННЯ НАЦІОНАЛЬНОЇ ДЕРЖАВИ.



ЗАЯВА ХХІІ Всеукраїнських Зборів (З’їзду) Народного Руху України щодо ВІДНОВЛЕННЯ НАЦІОНАЛЬНОЇ ДЕРЖАВИ.

  Майже чверть століття минуло з часу юридичного відновлення державної незалежності України. Ще наприкінці 80-х ми мріяли про вільне й заможне життя у власній, українській державі. Тоді думалося, що з незалежністю природно настануть бажані зміни, що в країні буде панувати наша мова й культура, що патріотизм буде природнім станом захисника інтересів української нації, суверенітету й державності. Ми хотіли спрямувати всю міць держави на відродження національних цінностей й духовності, власної історії й канонізувати власних героїв. Але, так не сталося.
    Омріяного вільного й заможного життя українців в наповненій українським змістом власній державі досі не відбулося. Господарями в Україні залишаються прихильники СССР і «русского міра». Як і за часів Тараса Шевченка, коли у російській імперії козаків називали «разбойнікі, вори» сьогодні борців за волю України називають фашистами.
    Новітні перевертні з вчорашнім окупантом пишуть спільну історію, щоби мільйони українців дивилися на світ очима окупанта й працювали на славу чужої, ворожої до всього українського держави. Стереотипи минулого розподілили Україну на проросійську, прокомуністичну та проукраїнську, європейську. Історія, мова й культура, як ідентифікуючі фактори подаються, здебільшого у контексті, потрібного сусідові, що робить українців ворогами самих українців. У відновленій державі українці й досі мають права національної меншини. Більш того, відбувається дискримінація українців і прояви расизму на мовному етнічному й релігійному грунті.
    Влада, особливо за президентства Віктора Януковича, є виконавцем волі Кремля і поводиться як типова окупаційна адміністрація, що свідчить про напівколоніальний стан України. Досить! Так далі тривати не може!
     Не для того ми, рухівці й наші славні попередники – борці за волю України виборювали державну незалежність, щоби в Україні панував «русскій мір» та бандитська влада. Настав час змін, які наповнять українським змістом все наше життя від маленького до великого, від духовного до фізичного. Повноправним господарем на Богом даній нам землі має бути українець.
    Маємо вжити всіх заходів для демократичних перетворень держави й суспільства, духовного й морального оздоровлення нації.
    Аналіз процесу розвитку незалежної української держави показує, що головною проблемою України було й залишається пристосування до системи, створеної в період московсько-більшовицької окупації, у якій ми намагалися творити українську державу, разом з чисельною командою вчорашньої комуністичної парт-номенклатури. Ця система створювалася для виконання завдань, які протирічать самій сутності незалежної України, а, тому, є неприйнятною для української суверенної держави.
    Два чинники – постколоніальний синдром і посткомуністична система перешкоджають подальшому розвитку незалежної української держави і мають бути остаточно демонтовані і усунені з нашого життя і свідомості. Лише тоді вся потуга держави буде працювати на Україну й всебічний розвиток української нації.
    Для втілення у життя ідеї оновлення української держави НРУ вважає першочерговими завданнями:

  1. Проведення Україні деколонізації, що означає: - визнання на рівні Конституції України історичної державності України у 20 столітті від Української Народної Республіки з визначенням періоду з 1920 по 1991 рік періодом окупації України - євроінтеграцію; - створення власних замкнених економічних циклів; - створення законодавчого поля адаптованого до вимог ЄС; - здійснення кадрових зміни на всіх щаблях влади, з відстороненням від влади осіб, які паплюжать честь і гідність нашої Нації, свідомо працюють на користь чужих держав; - створення державної освітньої системи, яка ґрунтується на власному трактуванні історії, власному світогляді й власній культурі - сприяння створенню помісної української Церкви - об‘єднання українців спільною ідеєю й спільною справою
  2. Організувати й провести в Україні декомунізацію, що означає: - всіх, хто брав участь у національно-визвольній боротьбі українського народу, незалежно від часу та місця подій потрібно визнати на державному рівні борцями за волю України. - засудити на державному рівні україноненависницьку та людиноненависницьку комуністичну ідеологію як злочинну, яка призвела до багатомільйонних втрат серед людей всього Світу й у першу чергу українців.
    Носіїв цієї ідеології вважати особливо небезпечними для українського суспільства та всього людства; - засудити на державному рівні й позбавити незаслужених пільг та посад всіх, хто свідомо працював й досі працює проти Незалежності України. - заборонити використання в Україні символів колоніального минулого, увічнювати пам‘ять поневолювачів України й злочинців, які спричинили до голодоморів, політичних репресій, нищення української культури й національних святинь.
    Закликаємо українців і в першу чергу українську молодь підтримати нас у цьому.
   Слава Україні й її героям – борцям за незалежність України!

 Голова Народного Руху України Василь КУЙБІДА

Немає коментарів:

Дописати коментар