САМООБОРОНА МАЙДАНУ ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ: ВБИВСТВО БОРИСА НЄМЦОВА

САМООБОРОНА МАЙДАНУ ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ: ВБИВСТВО БОРИСА НЄМЦОВА: Це був подарунок Путіну до свята Спеціальних сил від цих "вєжлівих людєй". Те. що там стоїть сатанинський уряд отримали на це ...

ЗОЛОТА ПАЛАНКА: ІСТОРИЧНА СЕНСАЦІЯ СВІТОВОГО РІВНЯ

ЗОЛОТА ПАЛАНКА: ІСТОРИЧНА СЕНСАЦІЯ СВІТОВОГО РІВНЯ: Про Кіровоградщину заговорив світ Поделиться… 25 жовтня 2014 , Олена Несен, "КП" Днями на щорічному конгресі Європейської ...

САМООБОРОНА МАЙДАНУ ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ: Побиття під нацбанком чи новий майдан від антимайд...

САМООБОРОНА МАЙДАНУ ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ: Побиття під нацбанком чи новий майдан від антимайд...:     Чому таке питання? Просто подивіться ітогове відео після розгону на 1.36 секунді появляється жінка що нагадує відому плакальщицю ал...

ВЯТРОВИЧ "ОУН ТА ЄВРЕЇ ПРОТИ КГБ"

ОУН ТА ЄВРЕЇ ПРОТИ КГБ

"Революція гідності" та "оперна люстрація"

ВИШКІЛ Громадського Формування Самооборони Майдану Дніпропетровської обл...

Перші заняття Громадського Формування Самооборони Майдану Дніпропетровської області пройшли добре. На заняттях старшинська група ГФ була ознайомлена з основами тактичної медицини, юридичними правами членів громадського формування та з основами топографії та орієнтування на місцевості. Вишкільні зайняття проводились для самооборонівців області вперше. Отримані знання старшина понесе вже на місця де вже їх підрозділи ГФ будуть вже діяти і керуватись всіма правами і відповідно дозаконів України та Конституції допомагаючи державних органам у охороні громадського порядку і кордонів. Знання ж по орієнтуванню допоможуть на сільській місцевості краще виконувати покладені завдання в разі агресії на підконтрольні ГФ території. Біль повні знання по всіх цих дисциплінах будуть отримані в подальшому від професійних спеціалістів також в польових умовах будуть відпрацьовуватись до повної злагодженості підрозділів.

САМООБОРОНА МАЙДАНУ ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ: "ВЕСТИ" та інші сепаратні видання на знищення!

САМООБОРОНА МАЙДАНУ ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ: "ВЕСТИ" та інші сепаратні видання на знищення!: Сергій Каплін 48 хв  ·  Змінено  ·  ЧАС СТУЛИТИ ПЕЛЬКУ РУПОРУ КРЕМЛЯ! Підготував проект постанови ВРУ, в якому ініціюю ...

Висота ''Жовтневий''. Остання висота - Altitude ''October Palace''. La...

САМООБОРОНА МАЙДАНУ ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ: Військова розвідка

САМООБОРОНА МАЙДАНУ ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ: Військова розвідка:   допис  від Міністерство оборони України . Міністерство оборони України  додає  2 нових світлин . маційної групи Мін...

ЗОЛОТА ПАЛАНКА: ДО РІЧНИЦІ МАЙДАНУ

ЗОЛОТА ПАЛАНКА: ДО РІЧНИЦІ МАЙДАНУ: Народ України під час Революції Гідності переміг злочинну владу, але революція, як така, не завершилась. Сенс революції у структурних зм...

САМООБОРОНА МАЙДАНУ ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ: КОМБАТИ ВІРНІ НАРОДУ І УКРАЇНІ

САМООБОРОНА МАЙДАНУ ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ: КОМБАТИ ВІРНІ НАРОДУ І УКРАЇНІ: ЗАЯВА КОМАНДИРІВ БАТАЛЬЙОНІВ МВС ТА НАЦГВАРДІЇ УКРАЇНИ (ФОТО, ВІДЕО) 19.02.2015 | 18:32     Ми, бійці та командири добровольчих бата...

ЖИВИЙ ЖУРНАЛ В БІБЛІОТЕЦІ ІМ. М.СВЄТЛОВА

САМООБОРОНА МАЙДАНУ ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ: ТАКИ БУНТ?

САМООБОРОНА МАЙДАНУ ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ: ТАКИ БУНТ?:    Щоб ні в кого не виникало сумнівів який це штаб новостворений і на кого він буде працювати, нагадаю, буде він в Дніпрі і поряд з тим са...

ПАВУЧИХИ ДНІПРА

Децентралізація для України: Оптимізація структури місцевого самоврядування

Спеціальний проект інформаційної агенції УНІАН та Інституту громадянського суспільства«Схід плюс Захід: ДЕЦЕНТРАЛІЗАЦІЯ» за підтримки благодійного фонду «Відродження» має на меті розібратися у одній з ключових реформ, необхідних Україні, про запровадження якої вітчизняна влада говорить фактично увесь час після перемоги революції Гідності і зміни влади в країні.

Децентралізація – тобто, передача повноважень на рівень якнайближче до людини, направлення бюджетних коштів за повноваженнями, балансування повноважень та ресурсів відповідальністю – про все це ми чуємо вже не один місяць.

Під час циклу із п’яти програм ми спробуємо розібратись, у чому суть та філософія реформи з децентралізації, яка вона має бути, що отримають громадяни, і що ми можемо робити вже зараз, аби, по-перше, децентралізація влади в Україні відбулась відповідно до сучасного досвіду, а по-друге, як нам скористатись перевагами, які вона нам особисто принесе.

Ми вже говорили про зміни в адміністративно-територіальному устрої України, необхідні для оптимізації роботи державних інститутів, а сьогодні наша тема –

Оптимізація структури місцевого самоврядування.

Розібратись у тому, що в нас нині працює не так, як треба, нам допоможуть фахівці, сьогодні це:

Анатолій ТКАЧУК, інститут громадянського суспільства

Микола КОРНІЄНКО, суддя Конституційного суду України (1997-2002 рр.), учасник розробки проектів Конституції України та Закону про місцеве самоврядування

Юрій ГАННУЩАК, експерт з питань териториальної організації влади
Детальніше читайте на УНІАН:http://decentralization.unian.ua/1041327-detsentralizatsiya-dlya-ukrajini-optimizatsiya-strukturi-mistsevogo-samovryaduvannya.htmlhttp://decentralization.unian.ua/1041327-detsentralizatsiya-dlya-ukrajini-optimizatsiya-strukturi-mistsevogo-samovryaduvannya.html

Неоязичництво та сучасність

Kostjantyn Zacarnyj

Неоязичництво - хибний шлях. 

Постійні дебати з неоязичниками призвели до необхідності більш-менш впорядкувати аргументацію супроти їх облудної міфотворчості. За звичай найбільш дошкульними виявляються самі прості запитання: “Скільки вояків-язичників було в УПА?”, “Чому новонародженого Іісуса прийшли привітати волхви?”, “Чому раби-християни звели зі світу воїнів-язичників?”.
Але спробую спростувати найбільш розповсюджені їх домисли.
1. “Християнство - релігія слабких і убогих пацифістів, це релігія рабів”.
На доказ «рабськості» християнства язичники завжди зводять до тези: «підстав ворогові іншу щоку». Але ж мова йде лише про свою «щоку» - це означає: прости свого особистого ворога, не мсти йому і не примножуй зло; проте ні в якому разі не підставляй ворогові «щоку» ближнього - його захисти навіть ціною свого життя! А він точно так само захистить тебе: “Ніхто більшої любові не має над ту, як хто свою душу поклав би за друзів своїх” (Ів. 15, 13)
Християнське смирення - це смирення не перед злом, а перед Богом. Вираз «раб Божий» означає і визнання Божого всемогутності, і готовність відстоювати Його задум про світ - і тут «раб» повинен перетворюватися у мужнього «воїна» в битві проти сил зла. Наш святий, Феодосій Печерський, у цього приводу казав: «Живіть мирно не тільки з друзями, але і з ворогами, але тільки зі своїми ворогами, а не з ворогами Божими».
Поєднання такого «рабства», свободи і мужності християнина видно в словах апостола Петра, який учив: "...корітеся кожному людському творінню ради Господа, чи то цареві, як найвищому, чи то володарям, як від нього посланим для карання злочинців та для похвали доброчинців. Бо така Божа воля, щоб доброчинці гамували неуцтво нерозумних людей, - як вільні, а не як ті, що мають волю на прикриття лихого, але як раби Божий »(I Пет. 2, 12-16).
Ці ж слова показують і хибність твердження, ніби християнство велить "рабськи” підкорятися будь-якої влади, бо «немає влади не від Бога». Адже апостоли говорили про сам принцип влади, на противагу анархії, і мали на увазі таку владу, яка сама служить Богові: “бо володар — Божий слуга, тобі на добро (Рим. 13, 4); такі «володарі пострах не на добрі діла, а на злі» (Рим. 13, 3). Про ставлення ж християн до негідної влади можна судити за словами Христа про Ірода або святих отців - про Юліані Відступнику. А православний преподобний Йосип Волоцький (до-речі, один з найбільш «правих ідеологів» царської влади) прямо стверджував, що неправедний цар - «Не Божий слуга, але диявол» і йому слід противитися навіть під загрозою смерті. Святий митрополит Філіп, сміливо засуджуючий Івана Грозного, - тому наочний приклад.
Таким чином, християнство - релігія не рабів, а воїнів.
2. “Християнство - жидівська віра!”.
Християнство - це єдина Віра, яка не просто не має нічого спільного з іудаїзмом, але прямо протиставляє себе іудаїзму. Вся суть не тільки Нового, а й Старого Завіту якраз і спрямована на викриття іудейства за зраду, відпадання від Справжньою Віри, від Істинного Бога. Іісус відповідає фарисеям (старозавітним іудеям): “Ваш батько — диявол, і пожадливості батька свого ви виконувати хочете. Він був душогуб споконвіку, і в правді не встояв, бо правди нема в нім. Як говорить неправду, то говорить зі свого, - бо він неправдомовець і батько неправді.” (Ів. 8, 44). Прочитайте Біблію, і Ви самі в цьому переконаєтеся. У чому ж істотна відмінність Християнства і жидівства? Християнство - це справжня Віра в Єдиного Бога Отця і в Його Сина Єдинородного Ісуса Христа, Якого Бог Отець послав у світ спасти всі народи від вічної смерті і привести їх у Своє Царство, від якого вони відпали внаслідок гріхопадіння. Таким чином першим Християнином був Адам і його благочестиві нащадки, тільки до пришестя Христового вони вірили в очікуваного Христа, а після пришестя Христового - в Христа Розіп'ятого і Воскреслого. Жиди ж, не тільки нинішні, а й старозавітні, постійно і наполегливо зраджували Віру істинну, християнську і захоплювалися язичництвом навіть більш, ніж інші народи. Неодноразово Господь (про це свідчить Біблія) хотів знищити цей народ і передати Завіт іншим людям, і тільки лише завдяки заступництву святих і праведних людей Він до часу не робив цього. Але чому саме жиди - «богообраний» народ? Про це говорить Апостол Павло (1 Послання до Коринтян 1, 27-29): «Бог вибрав немудре світу, щоб засоромити мудрих, і немічне світу Бог вибрав, щоб засоромити сильне, І простих світу, і погорджених, і незначних обрав Бог, щоб значне знівечити, - Для того, щоб не хвалилося перед Богом жадне тіло». Так що богообраний - це ще не означає кращий. Бог хотів привести до себе всіх, починаючи з самих ницих, опущених, слабких.
Звичайно, існують єретичні відгалуження християнства, як то: адвентисти і так звані “свідки Ієгови”, котрих наш великий просвітитель Іван Огієнко називав “жидовствуючими”, а згаданий вище Йосип Волоцький нещадно викорінював подібні єресі в Московії, вбачаючи у них загрозу державі.
3. «До християнізації Киівська Русь була великою державою, а християнізація - причина всіх бід українців».
Чим пояснити наші поразки до Водохреща? Чим пояснити, наприклад, аварское ярмо, повідомляючи про яке франкський літописець писав, що авари приходили до слов'ян щорічно, брали їх дружин і дітей і збирали з них данину. Руський літописець ілюстрував це ярмо такою виразною картиною: якщо обрин хотів куди поїхати, то чи не запрягав коня, а запрягав слов'янських жінок. А ще в нашому язичницькому минулому була і сплата данини іудеям Хазарії. Було витіснення слов'ян з величезних територій, що належать нині Угорщині, Австрії та Німеччини. Було і багато іншого, що ніяк не відповідає міфу про процвітання слов'ян до їх Водохреща. Одні тільки хронічні чвари слов'ян знесилювали їх і робили жертвами хижих сусідів. Якщо слідувати за логікою язичників, то все, що відбувається з народом залежить від його релігії (а не від його ідеології, тобто всієї сукупності працюючих в його житті ідей, що є продуктом не тільки його релігії, але і його характеру, історичних і географічних обставин і т.д.), то вийде, що першопричиною наших бід було зовсім не християнство, а саме язичництво. Це ж при його повному пануванні відбувалося все вищеназване. Це при його повному пануванні самі язичники, порівнюючи свою релігію з християнської, все частіше вибирали християнство. Якби цього вільного навернення до християнство не було, якби число християн з язичників не росло постійно і не виросло в значну силу, то ні на кого було б спиратися у такій грандіозній справі, як хрещення східних слов'ян.
4. «Русичів насильно загнали в християнство, убивши величезну кількість людей, які не побажали перейти в християнство».
Це - зі шкільних підручників історії більшовицького періоду. А якщо звернутися до істинних історичним джерелам, то з'ясується таке: "Якщо хто поважає мене, то йде і нехай хреститься!» Це говорив князь Володимир. Оскільки його щиро шанували, то абсолютна більшість населення охрестилася.
Була не тільки релігійна причина Хрещення Русі, а й політична і обидві підсилювали одна одну. Ця політична причина нічого спільного не мала з совітською фальсифікацією. Хрещення Русі було логічним продовженням намагань князів створити державу на основі племен, які зберігали свою особливість і схильність до сепаратизму. Переплавити їх у єдиний народ на основі синтезу племінних релігій або який-небудь однієї з них не вдалося. Якщо з нинішньою точки зору відмінності між племінними релігіями слов'ян можуть здатися несуттєвими, то для тодішніх слов'ян це було не так. З даними відмінностями зв'язувалися місцеві інтереси, для нас вже незрозумілі і, мабуть, непримиренні на місцевому ґрунті. Примирити або навіть упокорити їх могла тільки нова релігія, що перевершувала їх за своїм духовним строєм релігія, яка, при всій її новизні, відповідала б глибинному складу слов'ян. Ситуація в їх релігійному житті була подібної ситуації в їх політичному житті. За аналогією з покликанням князів вимагалося «покликання» нової релігії. У силу чого племінні релігії були приречені, незалежно від того, яка саме нова релігія утвердилася б на їх місці.
Але! Якби їх змінила внутрішньо чужа слов'янам релігія, то вона не прищепилася б на слов'янському древі. При першій же політичній смуті (а в домонгольський період усобиць було достатньо) вони позбулися б від неї в найпершу чергу. Ось чому київським старійшинам було про що подумати перед тим, як зважитися на Водохреще. Бо вони були не лише богошукачами, а й державними мужами, зобов'язаними передбачати наслідки свого вибору. Однак триваюче множення числа християн з язичників підказувало їм, яка релігія найбільше відповідала глибинного слов'янському складу.
Як показав подальший хід історії, політична система, з якою почалося утворення руського народу, порівняно швидко вичерпала свої позитивні можливості і стала виявляти свої вади чим далі - тим більше. Замість того, щоб культивувати руську єдність, вона стала її роздирати в князівських міжусобицях, що мали все ту ж язичницьку природу (гординя особистої влади і особистих матеріальних забаганок, які затьмарювали свідомість). Тому і була зметена добре організованими монголами. Знаменно, що християнство при цьому не тільки не завалилося, а, навпаки, стало духовною опорою руського народу і знаком його єдності. Монголи, як відомо, протегували будь-якій релігії і тому охоче, будучи самі язичниками, взяли б під своє заступництво наше язичництво, якби виявилося руський народ прагнув його. Але спроб повернутися до “віри предків” вже не було.
Державна необхідність Хрещення, про яку у нас пішла мова, якраз і пояснює, чому воно, будучи добровільним у своїй основі, супроводжувалося насильством, подібним насильству повитухи. Це насильство походило не від християнської релігії, а від природи державної влади, зрощеної язичництвом. Держава не може здійснювати свої завдання одними лише міркуваннями про ці завдання і закликами до цього. Вона поєднує метод переконання з методом примусу в розумних межах. У чому це примус виразилося в ході Водохреща? У тому, що в містах, цих центрах політичного життя, зносилися язичницькі капища, а на їх місці будувалися християнські храми і заводилися школи. Крім того, язичникам було оголошено, що відмовилися хреститися будуть розглядатися як недруги князя. Тим самим їм пропонувалося очистити суспільне життя від своєї присутності і віддалитися в провінції, щоб там на дозвіллі подумати про те, яка релігія краще. Ця дискримінація за релігійним принципом була в умовах того часу абсолютно виправданою. По-перше, тому, що тут насильство відбувалося по відношенню до насильників, які визнавали чужу свободу тільки тоді, коли побоювалися відплати за замах на неї. В інших же випадках грабували, полонили і вбивали без найменшого сумніву в тому, що проявляють своє молодецтво. Так, наприклад, воїни Святослава у 971 році, після битви при Доростоле, принесли в жертву своїм богам не тільки полонених, але і дружин. Гірше того. Вони принесли в жертву своїм богам невинних немовлят. А в 983 році київські язичники вирішили принести в жертву Перуну християнського юнака. Коли батько цього юнака відмовився віддати їм сина, вони вбили того й іншого. Ось це і є справедливість по-поганському. Її треба завжди мати на увазі, маючи справу з язичниками. Щоб не приймати всерйоз їх лицемірного обурення насильством християн. Якби вони дійсно любили справедливість, то згадали б власні злочини і заспокоїлися. Зрозуміли б, що держава застосувала проти язичників їх власну практику, яка була на той час звичайною. І навіть пом'якшила її, чи не вдавшись до крайніх заходів, на які самі язичники були мастаки. А по-друге, діяти так, як вона діяла, держава була зобов'язана, щоб запобігти політизацію язичницької опозиції і, як наслідок, двовладдя з подальшою війною на релігійному грунті. Яка привела б до жертв незмірно більшим, ніж ті, що стали наслідком твердої державної політики. Така внутрішня війна могла б стати війною «перманентної» і так послабити слов'ян, що хижі їх сусіди стали б їх панами.
Отже, насильство по відношенню до поган в ході християнізації Русі було, але воно не мало того звірячого характеру, яким відрізнялися насильства язичницькі. Воно виражалося в тому, що язичники, особливо знатні, втрачали політичні права і розганялися по лісах і селах. Але примусу їх до віри під страхом смерті не було. Не було нічого навіть віддалено нагадує, ні ритуальних вбивств християн язичниками-слов'янами, ні того, що творилося протягом трьох століть у язичницькому Римі, де християн за їх вірність Христу катували до смерті, перепилювали пилами, рубали їм голови, розпинали на хрестах, влаштовували живі факели, труїли хижими звірами на потіху язичницької публіці. Саме тим, що держава не вводила нову релігію «вогнем і мечем» (що було б неможливо просто фізично, не кажучи вже про те, що неминуче спровокувало б масовий збройний опір), а лише обмежилася зазначеними вище заходами і надало їй подальше поширення завдяки зусиллям християнських проповідників, якраз і пояснюється розтягнутість християнізації на сторіччя і її неповнота. Християнство засвоювалося лише в тій мірі, в якій люди були готові до цього.
Що в ході Хрещення могли бути окремі ухилення від цього правила, це безперечно. Інакше й бути не могло, враховуючи гігантські масштаби того, що відбувається. А також та обставина, що з обох боків протистояли один одному далеко не безгрішні люди. Християнство поширювали вчорашні язичники, які не могли позбутися повністю від звичок і уявлень. Тепер вже неможливо сказати, як багато було ексцесів в ході Хрещення і яка сторона їх більше провокувала. Язичницька сторона була агресивніше за своїм релігійним складом, християнська - за своїм зв'язком з владної природою держави. Якщо судити з літописного розповіді про події в Новгороді, то явними провокаторами були язичники. Це вони поклялися не допустити в місто законних представників влади, вийшли проти них зі зброєю в руках, розграбували будинок Добрині, «побили» його дружину і родичів, а потім “розметали” християнську церкву. Після чого представники влади стали б загальним посміховиськом, якби не застосували проти бунтівників силу. Ось що ховалося за словами про те, що новгородці були хрещені «вогнем і мечем». У цих словах не було засудження дій влади. Цими словами дорікали новгородцям, нагадуючи їм колишню недолугість.
5. «Язичництво - це дуже високоморальна релігія поклоніння світлим богам, а прийшло на Русь християнство - все споганило».
Насправді язичницькі релігії були позбавлені позитивного етичного початку. Вони часто вражали своєю аморальністю культу, ритуалу, моральних вимог. Наприклад, в оповіді про Крішну ми читаємо, що у нього було вісім законних дружин, 16000 незаконних. Від них він мав 180000 синів (жінки, звичайно ж, не в рахунок). А подвиги цього «бога» складалися у вбивствах і нерозбірливих статевих зв'язках. Антисфен, один Сократа, каже: «Якби я міг зловити Афродіту, метальним списом проколов б я її за те, що вона спокусила стільки поважних і прекрасних жінок». Плутарх повідомляє нам про те, що брудні слова при вчиненні культу і розпусні дії були одним з кращих засобів, щоб задобрити богів, тобто демонів. Мануций Фелікс писав, що блуд в язичницьких храмах розвивався вільніше, ніж у відкритих публічних будинках. Лукіан згадує про одну ганебної похвалі педерастії, яка виголошувалася у формі мови в храмах під час богослужінь. Ну а що творилося під час святкування на честь бога родючості та вина Діоніса (Вакха), можна тільки здогадуватися. Догоджав цьому богу той хто більше випив. Втім, культ цього бога досі не втратив своєї актуальності. У язичницькому світі ми бачимо, що пристрасть зводиться в культ і іменується природною. Те, що християнство іменує джерелом пристрастей і гріхом, в язичництві іменується святинею і нормою.
Г.Шіманов: «Християнізація нашого народу, при всій її неповноті, очистила нашу землю від такої скверни, як узаконені людські жертвоприношення. Про них мовчать сучасні язичники, що роблять вигляд, ніби їх не було або вони не мають відношення до суті язичництва. Але ось що пише сучасний нам автор: «Принесення в жертву дитини, особливо немовлят, явище поширене в язичницькому суспільстві, в тому числі і слов'янському ... Руси-язичники вірили, що тіло вбитого повертає землі ту життєву силу, яка була в ньому. Ця сила передається живим. Але наскільки ж великою життєвою силою — ще не розтраченою - володіє тіло новонародженого. Адже він як би і не вступив ще остаточно в світ дорослих людей. Розповідають, наприклад, що легендарний скандинавський конунг Аун подовжував своє життя, приносячи в жертву богу Одину своїх власних синів і відбираючи таким чином їх життєву силу. Для громади в цілому такою жертвою могло стати будь-яке обране дитя. Та й у руських повір'ях кров немовлят наділялася особливої надприродною силою. Про кривавому звичаї «детарезанья від первісток» згадує давньоруське «Слово святого Григорія ... про те, како перше погани сущі язици кланялися ідолам і треби їм клали ». Про людські жертви, пише цей автор: «було відомо давно - з літописів і церковних повчань XI-XIV століть, спрямованих на викорінення язичницьких культів. Археологічні ж розвідки останніх років показали, що звинувачення, що містяться в цих повчаннях, - зовсім не полемічні перебільшення християнських проповідників; вони відображали реальну практику давньоруських жерців. Численні останки людей, принесених в жертву, знайдені в язичницьких святилищах на річці Збруч у Прикарпатті, досліджених зовсім недавно, в 1982-89 роках ... Дивно, але святилища ці діяли і жертви приносилися аж до середини - другої половини XIII століття ». У жертву богам приносилися, звичайно, не тільки немовлята. Після перемог над іноплемінниками були звичайними жертвопринесення полоненими. Вбивали і одноплемінників, коли за жеребом, а коли за вибором жерця. Арабський письменник ібн Русті писав про знахарів-русів: «Трапляється, що вони наказують принести в жертву творцеві їх те, що вони забажають: жінками, чоловіками, кіньми. І якщо знахарі наказують, то не сповнити їх накази ніяк неможливо. Взявши людину або тварину, знахар накидає йому на шию петлю, вішає жертву на колоду і чекає, поки вона не задихнеться, і каже, що це жертва Богу». Почастішання людських жертвоприношень після 988 р. пояснюється, не тільки жорстокістю поразки язичництва, але і тим ще обставиною, що в християнство зверталася краща частина язичників, тому в язичництві концентрувалася найгірша їх частина, яка культивувала гірші звичаї і випадала з часом в осад у вигляді відьом, чаклунів, вампірів і т.д. ».
6. «За допомогою християнства арійців розчленували на Католиків, Протестантів, Православних і т.п. Були б ми язичниками, зараз жили б однієї арійської сім'єю ».
Саме слово «язичництво» прийшло до нас з Біблії і означає воно національну, притаманну одному і тільки одному народу віру, але в багатьох богів. І перші язичники, як вже було сказано, це іудеї, віруючі в свого національного бога Ягве і називають його Богом Вишнім. У цьому немає нічого дивного, бо диявол якраз і займається тим, що робить з себе Бога, Творця, Творця Всесвіту. У стародавньому світі не тільки кожен народ, але навіть кожне місто мало свого бога-покровителя, а язичницькі боги, як уже сказано, суть бісів, і те, що вони сваряться між собою і сварять один з одним свої народи - не дивно, бо вони , біси, на чолі зі своїм ватажком - дияволом - ненависники за природою. Вони ненавидять не тільки один одного, але і свої народи, яким вони «протегують», і хочуть їх якнайшвидшої смерті. Що ж до аріїв, то їх розчленували не за допомогою християнства, а набагато раніше і як раз за допомогою язичництва. Скільки їх було - розділень? Арії древнєїранськие і авестійських, арії ведийские, вогнепоклонники, шанувальники Сонця і шанувальники Заратустри, причому часто боги в пантеоні одних аріїв були демонами в пантеоні інших аріїв. Арії саме за допомогою язичництва ворогували один з одним і з допомогою язичницьких богів знищували самі себе. У більш пізні часи нащадки аріїв: скіфи, алани, готи, вандали - ворогували між собою, сповідуючи, між іншим, всіляке язичництво. Доходило до того, що в знаменитій "битві народів» алани, наприклад, билися і на стороні великого гуна Атілли, і на стороні галлів Аеція і з люттю винищували один одного. А це все язичники, при чому тут християнство? І зовсім вже не за допомогою християнства, а всупереч йому, відступник від християнства, окультна маріонетка Гітлер, який відроджував культ “рідних германських богів” кинув весь світ у пекло війни.
7. “У нас повинна бути своя українська віра”.
Віра має бути не українська, не єврейська, чи не японська, а Істинна. Не можна обирати Віру по якоюсь ознакою: зручна віра, приємна віра, корисна віра ... Віра повинна бути рятівна. Господь говорить учням і апостолам: «Не ви Мене вибрали, а Я вас вибрав» (Ив.15, 16). Господь обирає людину, а людина вільна або прийняти Віру і врятуватися, або відкинути і загинути.

Кость Зацарний

САМООБОРОНА МАЙДАНУ ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ: ЧТО ДЕЛАТЬ И КУДА ЗВОНИТЬ ЕСЛИ ПРОПАЛ БОЕЦ.

САМООБОРОНА МАЙДАНУ ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ: ЧТО ДЕЛАТЬ И КУДА ЗВОНИТЬ ЕСЛИ ПРОПАЛ БОЕЦ.: 1.ТЕЛЕФОННАЯ КНИГА ДЛЯ ПОИСКОВ. 1) Департамент по пропавшим без вести -0444547 315 2) 25 бриг.Саша (тот,кто занимается поиском и сбором да...

Решение о поставках оружия США принято. Оружия дадут очень много, гораздо больше, чем ожидалось ранее « Retrans24

Решение о поставках оружия США принято. Оружия дадут очень много, гораздо больше, чем ожидалось ранее « Retrans24

Черненко: ВВП чи ВВХ ?

Черненко: ВВП чи ВВХ ?: Владимир Путін молодець йому настане вже кінець Кінцем назвали вже його Народ прославить кожного Колись писали ВеВеПе Але вже став...

ДОСЬЄ НА ЗРАДНИКІВ: ВОНИ ГОЛОСУВАЛИ В ДНІПРІ НА ПІДТРИМКУ ДИКТАТОРСЬКИ...

ДОСЬЄ НА ЗРАДНИКІВ: ВОНИ ГОЛОСУВАЛИ В ДНІПРІ НА ПІДТРИМКУ ДИКТАТОРСЬКИ...: https://www.facebook.com/gromkontrol.ua/posts/814857135253495?comment_id=815164061889469&offset=0&total_comments=5&a...

САДИБА ПОЛКОВНИКА КОНОВАЛЬЦЯ

КАДРИ З МАЙДАНУ В КЛІПІ Eric Church "Give Me Back My Hometown" Grammy's

ГОЛОСУЄМО ЗА ДОПОМОГУ УКРАЇНІ!!!

Внимание!!!!! Тут заходим, пожалуйста, по ссылочке и клацаем на "Ja, der Westen muss den Ukrainern auch militärisch helfen", что в переводе значит: "Да, Запад должен помочь Украине и с вооружением" Потому что там московские тролли уже на 76% настучали, что не нужно Украине помогать. https://daserste.ndr.de/…/Schicksalstage-in-Europa-auf-wen-…

Schicksalstage in Europa – auf wen hört Putin noch?

Neue Zuspitzung im Ukraine-Konflikt: Während die Kämpfe in der Ostukraine weiter zunehmen, laufen die diplomatischen Bemühungen in diesen Tagen auf Hochtouren. Um eine weitere Eskalation des Krieges abzuwenden, reisten Bundeskanzlerin...

DASERSTE.NDR.DE|NDR

Черненко: ВІДПОВІДЬ НА ПОВЕРНЕННЯ АЗАРОВА

Черненко: ВІДПОВІДЬ НА ПОВЕРНЕННЯ АЗАРОВА: Людмила Селютина 20 год  · Доллар скок по 25 Сеня ягодка опять .И в кармане стало пусто Это Кроль залез в капусту. Не...

Foundation Ivan Sirko/ФОНД СІРКА: САВУР-МОГИЛА, КАЛЬМІУС ТА АЙДАР НА ЗЕМЛЯХ ВІЙСЬКА...

Foundation Ivan Sirko/ФОНД СІРКА: САВУР-МОГИЛА, КАЛЬМІУС ТА АЙДАР НА ЗЕМЛЯХ ВІЙСЬКА...: Наша Савур-могила знаходиться на Козацькій Вкраїні, це підтверджують стародавні народні думи… Москальський президент та його лапотн...

НКВДешні щури зараз серед ветеранів ВВВ(ВОВ російською)

Рисунки из ГУЛАГа Данзига Балаева. Полная версия (43 картинок)

• Картинки
• 01 декабря 2011
• Просмотры: 90441
• +231

Может быть, вы помните, как я вам показывал рисунки из ГУЛАГа,
которые сделал Данзига Балаев, работающий надзирателем.
Сегодня у нас полная версия его рисунков из застенок ГУЛАГа.
Слабонервным советую не смотреть.

1

2

Только на "Кашине": Макаревич, "Разговор с соотечественником"

САМООБОРОНА МАЙДАНУ ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ: ПРОЩАННЯ В СІЧЕСЛАВІ

САМООБОРОНА МАЙДАНУ ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ: ПРОЩАННЯ В СІЧЕСЛАВІ: Міністерство оборони України  додає  4 new photos . 1 год.  ·  У Дніпропетровську відбулася панахида за одинадцятьма загиб...

Січеслав (Дніпропетровськ).: ПРОКОЛ ВІКТОРІЇ ШИЛОВОЇ - КУМИ ВІЛКУЛА

Січеслав (Дніпропетровськ).: ПРОКОЛ ВІКТОРІЇ ШИЛОВОЇ - КУМИ ВІЛКУЛА: Інформаційна самооборона України/ Информационная самооборона Украины  додає  4 new photos . 1 год.  ·  Батальон «Братст...

Откуда же взялась Московия?

 світлину від Boris Rotshtein.

4 вересня 2014 р. · 

Boris Rotshtein

Почему Маркса не издавали в СССР?
Нет, не целиком. Одну книжечку не издавали. Не издавали. Не переводили. Не упоминали.
Одну, но знаковую. Ту, в которой Маркс проанализировал историю России. Что же он там такого ужасного написал, что ее в совке (!!!) не издавали?
«Чудь и чудь кругом», - написал он. - Россия – это Московия, которая возникла после распада Золотой Орды.
Он написал, что колыбель Московии — «кровавое болото монгольского рабства, а не суровая слава эпохи норманнов» (©).
Он написал, что политика России продолжала политику Орды, а не политику Руси.
Что Московия (будущая Россия) была правопреемницей не Руси, а Золотой Орды.
Проще говоря, он обнаружил вранье имперских историков, о чем и написал.
Эта книга называется «Секретная дипломатия XVIII века».
Marx Karl. Secret diplomatic history of eigtheen century. London, 1899
Отрывок на русском и ссылка на полный текст с переводом.
Но давайте обо всем по порядку.

ПОЯВЛЕНИЕ РУСИ
Русь - как государство с центром в Киеве - создали племена полян.
Поляны давно жили на правом берегу среднего течения Днепра.
И Киевскую землю (землю полян) задолго до создания государства называли Русью. Полянские города: Киев, Чернигов, Переяслав.
Со временем поляны объединись с другими славянскими племенами.
Поляны, древляны, северяны, дреговичи, радимичи, вятичи, кривичи, ильменские словены. Объединившись, ассимилировавшись, эти восемь племенных союзов, стали основой Руси. Вот эту общую народность позже и стали называть русинами. Русы или русины были основой Руси, с центром в Киеве.
Как бы теперь сказали, это была титульная народность Руси.

РУСЬ ИМПЕРСКАЯ
Русь с центром в Киеве была своего рода имперским государством.
Был центр (Киев и Киевщина) и были колонии, платившие русинам дань.
Среди тех, кто платил дань, были и литовские племена, и финно-угорские.
Из летописи Нестора: «А се суть инии язици, иже дань дають Руси: чюдь, меря, весь, мурома, черемись, морьдва, пермь, печера, ямь, литва, зимигола, корсь, норома, либь: си суть свой язык имуще, от колена Афетова, иже живут в странах полунощных»
Все завоеванные земли тоже считались Русью. Но население этих колоний не было этнически русинами. И сами себя они русинами не считали. Они были «руськими людьми» только в том смысле, что дань Руси платили. Ну и веры одной были (церковь общая) стала после того как Русь эти племена завоевала. Культурное влияние было, да.
Русью в узком смысле долго считалась только Киевщина. Потом еще Черниговщина и Переяславщина этнически стали Русью. И намного позже (в конце XII века) русинами стали жители Галичины и Волыни. Потом Русью стали именовать Галицко-Волынское княжество. Больше русинов нигде не было. И никакой другой Руси больше не было.
ЧУДЬ (ФИННО-УГОРСКИЕ ПЛЕМЕНА)
Финно-угры, платившие Руси дань, проживали между Волгой и Окой и в Приуралье. На Руси эти территории называли Залесьем. Это центральная часть современной России. Залесье к Руси присоединили где-то в X-XI веке. На то время Русь уже век-два как существовала. И русины сформировались как этнос.
Точных данных о завоевании Залесья нет. Известно только, что не сразу его завоевали, а когда Русь окрепла. Когда «завоевалка» появилась.
В конце XI века в Залесье образовалось отдельное княжество: Ростово-Суздальское. В нем было два центра: Ростов и Суздаль. В XII веке появился еще один центр: Владимир. Именно это земли в литературе XIX века называют Ростово-Суздальской или Владимиро-Суздальской Русью.
Но нет и не было в летописях многих Русей: Киевской, Северной или Серобуромалиновой. Тем более Ростово-Суздальской или Владимиро-Суздальской Руси.
Это историки Российской империи в XIX веке понапридумывали.
«Киевская Русь» - такое же искусственное название, как и «Россия».
Русь была только одна. И она так и называлась «Русь». Вот так просто.
ФОРМИРОВАНИЕ МОСКОВИТСКОГО (РОССИЙСКОГО) ЭТНОСА
В X веке Ростово-Суздальская земля была в основном заселена финскими племенами. На этих землях и начал формироваться этнос современного российского народа.
Как любая метрополия, Киев влиял на завоеванные народы. Славянские переселенцы на Залесье, конечно, перемешались с финскими племенами.
И, конечно, финно-угры и прочие племена со временем обрусинились.
И язык они перенимали, и веру православную. Но до сих пор российская глубинка хранит историю финно-угров, а не славян. Вот здесь об этом писали, и здесь, и здесь, и здесь.
Российский народный костюм ничего общего со славянской одеждой не имеет.
Фольклор московитский тоже нетипичный для славян.
Выдумки «самом славянском» первом и главном русском народе просто смешны.
Города на финно-угорских землях порой назывались на руський манер.
Тем не мене речки и большинство поселений до сих пор сохранили финские названия.
Например, куча речек и приток имеет финское окончание (-ва, что значит "вода").
Залесье, можно сказать, находилось на задворках Руси.
Народности, населяющие его, из-за непростых условий жизни бедовали.
Торговых путей почти не было. Кругом леса и болота.
Поэтому Киевские князья не считали эти земли "лакомым куском".
На них долго не обращали почти никакого внимания.
Русины со своих богатых и теплых краев в Залесье толпами не валили.
Переселенцев-русинов было мало.
В общем, Русь в Московию массово никогда не переезжала.
И Московия изначально не была руськой, а московиты не были русинами.
Московитский этнос сформировался где-то во второй половине XII века.
Русины как этнос с отдельным государством и названием существовали с X века.
То есть современные россияне – это самый молодой восточно-славянский этнос.
Не старший, а младший. Не брат, а сосед.
Россиянка в комментах мне как-то сказала, что «нет, наши предки не угро-финнами, потому что у что этих народов совсем другое строение скелета».
Железный аргумент! А теперь посмотрите на фото современных финнов.
Угадайте: кем были их предки? Да не может быть!
РУСЬ И ЧУДЬ
Сами финно-угры (чудь) Русью себя не называли.
Они себя в своих летописях напротив противопоставляли Руси.
Какая колония не противопоставляла бы себя чуждой ей метрополии?
В Лаврентиевской летописи и в Ипатеевской хорошо видно это противопоставление.
А в них описаны события XII-XIII века.
То есть даже в XII веке и в начале XIII века Новгород-Суздальская земля не считалась Русью.
Ни Ростово-Суздальская земля, ни Рязань, ни Смоленщина, ни Владимирская земля.
Русью была только земля полян, то есть метрополия на Киевских землях.
И да, Киев – мать городов руських; мать Руси – земли полянской.
И других городов расширяющейся Руси, которые будущей Московии никогда не принадлежали.
Россияне же считают… внимание:
что их первое государство (Русь) появилось где-то на 400 лет раньше, чем они сами.
…и что это было именно их государство.
Как так вышло, напишу ниже. Пока про татар два слова.
ЗАВОЕВАНИЕ РУСИ ТАТАРАМИ
В начале XIII века из-за междоусобных войн Русь ослабела и пала под натиском татар.
Татары завоевали и Русь, и Польшу, и Венгрию, и северные Балканы.
Вернувшись из победоносного похода, татары создали свое государство.
Так появилось государство Золотая Орда, на нижней Волге.
Земли Руси не вошли в Золотую Орду, как часть государства, а стали его вассалами.
Теперь Русь сама была вынуждена платить дань.
Распад Руси еще больше отделил земли Руси и Залесья друг от друга.
И культурно, и этнически, и политически.

МОСКОВИЯ, ИЛИ МОСКОВСКОЕ ГОСУДАРСТВО
Откуда же взялась Московия?
Финно-угры сначала были под Русью, потом под татарской Ордой.
Частично под влиянием Руси они обрусинились, а под влиянием Орды – отатарились.
Причем, отатарились они очень сильно.
Но влияние Руси российские историки умышленно преувеличивают. А влияние Орды – умышленно преуменьшают.
Доходит до смешного: практически отрицают влияние Орды на Московию.
И это при том, что под Золотой Ордой московитские земли были почти 300 лет.
Что нам эти 300 лет? Ха-ха! Мы и не заметили! Так вот. Только после распада Золотой Орды, образовались:
Московское княжество
Казанское ханство
Касымовское ханство
Крымское ханство
Астраханское ханство
Сибирское ханство

Москва как небольшое поселение с этим финским названием упоминается в сохранившихся письменах только с середины XII века.
В XVI веке это название распространилось на все Московское княжество.
Обычное дело для тех времен: город Рим дал название Римской империи, Москва – Московской.
Собственно, тогда и само Московское княжество появилось на международной арене.
Только в XVI веке. Это и есть начало российской государственности.
Большинство народов Европы, как пишет Евгений Наконечный, начинают свои историю с появления их независимых государств в IX-X веке.
Россияне, наверное, единственные считают, что их первое государство (Русь) появилось где-то на 400 лет раньше, чем они сами.
Но было иначе: сначала московитский этнос появился во второй половине XII века.
Потом, в XV века появилось Московское государство, а в XVI – показалось соседям.
О чем и писал Маркс (в сети есть переведенные отрывки): «Изумленная Европа, в начале царствования Ивана III едва замечавшая существование Московии, стиснутой между Литвой и татарами, – была ошеломлена внезапным появлением огромного государства на ее восточных границах» (с)
Итак, Москва, Московия, Московское государство.
Правил им князь, а первый царь московский появился в XVII веке.
То есть сначала татарского хана заменил князь, а позже князя сменил царь.
Центр перенесли в Москву.
Но. Знать при московском князе осталась почти в полном составе татарской.
Земли Московия завоевали ордынские.
И политика Московии была продолжением политики Орды.
О чем, собственно, и писал Карл Маркс.
И Маркс, и Гумилев, и Платонов. Многие писали на самом деле.
Потом Екатерина II просто переписала историю (точнее: продолжила это дело).
А у тех историков, которые писали правду, была очень печальная судьба.

ГУБА, РАСКАТАННАЯ НА ПОЛМИРА
Московское княжество было приемником Владимиро-Суздальского княжества.
Которое само почти 300 лет было в составе Золотой Орды.
Если Московия и была чей-то преемницей, то преемницей Золотой Орды.
Московия не была и не могла быть преемницей Руси.
Какая Русь? Каким боком?
Трубецкой:
"Московское государство возникло благодаря татарскому игу. Московские цари, далеко не закончив еще "собирания Русской земли", стали собирать земли западного улуса Великой монгольской монархии: Москва стала мощным государством лишь после завоевания Казани, Астрахани и Сибири. Русский царь явился наследником монгольского хана. "Свержение татарского ига" свелось к замене татарского хана православным царем и к перенесению ханской ставки в Москву" (с)
http://vk.com/away.php?to=http://www.hrono.ru/statii/..
Вот так вот.
С одной стороны Московия собирала ордынские земли, а с другой – земли Руси.
До сих пор собирает.
Крым – это тоже земля бывшей Золотой Орды.
Так что Московия объявила себя преемницей и Руси, и Золотой Орды.
Раскатала царскую губу на полмира, до сих пор подобрать не может.
КАК ПОЯВИЛАСЬ «РОССИЯ»?
До 1721 года официально употреблялось только название "Москва" или "Московское государство".
До этого времени официально не было России, якобы наследницы Руси.
Потому, что до того времени московиты еще не успели украсть ни имя, ни историю Руси.
Потом сознательно имя московского государства изменили.
В 1721 году Московское царство захватило земли Руси, имя Руси и историю Руси.
Сделали ребрендинг, что называется: украли название Русь и превратили его в Россию.
Это название не народное. Оно искусственное.
Но именно с этого началось мифотворчество Великой России или Великороссии.
Не прошло и 100 лет как Россию-Московию стали называть истинной Русью.
Московитов стали называть русскими или великоросами.
Русины-украинцы вдруг стали "малороссами".
Ложь столько раз повторили, что она стала казаться правдой.
Но не стала правдой.
При этом завоевание Руси Московией перестало признаваться.
Какое завоевание? Одна земля, один народ.
Разве можно завоевать свой народ?
Нет. Максимум объединить, собрав воедино.
Благое дело, да?
Ложь, имеющая начало, но не имеющая конца.
Подлость, аналогичную которой в истории и найти трудно.
Когда Московия изменила свое название, русины изменили название своей земли.
Чтобы не отожествлять Русь и Московию, Русь стали чаще называть Украиной.
И себя стали чаще называть не русинами, а украинцами.
Потому что разные народы и называться должны по-разному.
Теперь русинам-украинцам усиленно рассказывают, что их не было.
Что названия у народа не было, поэтому народа не было.
Что народа не было, потому что названия у него не было.
Что государства своего в русинов-украинцев не было.
Все эти бла-бла-бла о едином народе и братстве – все оттуда.
Из вранья во благо империи.
Откуда взялся старший брат?
Придумался только XX веке. Только в 30-х годах XX века.
То есть, этому понятию всего около 70 лет.
Старший брат – это типа россиян украинцу, Россия Украине.
И всем остальным народам СССР Россия тоже старший брат.
Сталин – отец, а Россия – старший брат.
Три "славянских народа" огласили равными, но русских ВСЕГДА писали первыми.
Российский народ был первым среди равных.
Некоторые, как известно, всегда равнее других.
Хотя нет. Разве важна национальность? Ни в коем случае.
Поэтому 5-я графа была обязательна к заполнению (национальность).
Поэтому народы СССР депортировали, исходя из записи в этой графе.
Поэтому сейчас Россия свою агрессию в Украине оправдывает «защитой русских».
Неважно, что в Крыму русских только половина.
Неважно, что в восточных регионов Украины русских еще меньше.
Кого волнуют другие народы и нации?
Видим только русских, остальные подвинутся.
Миф про первенство и старшинство россиян до сих пор пропагандируется.
Как же иначе возобновить Российскую империю или подобие СССР во главе с Россией?
На каком основании иначе украинские земли снова захватить?
Три (не) братских народа
Предки украинского народа – это племена, которые жили на территории современной Украины (волиняны, деревляны, поляны, белые хорваты, уличи, тиверцы и сиверяны) и никуда не переселялись. В X веке русины уже сформировались как отдельный этнос.
Племена, занимающие территорию современной Беларуси (дреговичи, кривичи, радимичи смешавшись с балтами, которые на этой территории поселились раньше них) стали предками беларуского народа.
Ильменские словены сформировали отдельный псковско-новгородский этнос, который только в XV-XVI веке был частично уничтожен, а частично ассимилирован Москвой.
На землях Залесья славянские переселенцы перемешались с финскими племенами и сформировался самый молодой восточно-славянские этнос – московиты, будущие россияне. Это было где-то во второй половине XII века.
Тогда и появились на исторической сцене «великоросы».
Первым из них был Андрей Боголюбский.
Он прославился тем, что разрушил в 1169 году Киев.
Сжигал, убивал, грабил, брал в плен.
Свои города так не уничтожают. Только чужие.
Это не было что-то типа «гражданской войны» между русинами.
Русь и Киев были чужими князю из Залесья и его войску.
Кстати, его российская церковь не так давно признала святым.
Факты историков-врунов, обосновывающих великодержавие, не смущают.
Для этой цели ложь – самое первое средство.
Ломоносов, Миллер, Соловьев, Ключевский, Покровский и куча других ученых писали, что основа народа Московии – это финно-угорские племена (чудь).
Некоторые из них говорили, что в россиянах 1/5 славянской крови.
И это бы все неважно было, если бы сами россияне не хотели быть первым и главным славянским народом.

Источник
В дополнение к статье.
Московия (Россия) платила дань Крымскому Хану, своему суверену и хозяину, правопреемнику Золотой Орды, вплоть до 1700 года. Царь Московии встречал крымского посла на Поклонной горе, садил его на своего коня, сам пешим, под узду, вел коня с крымским послом в Кремль, садил его на свой трон и вставал перед ним на колени…
1. Державу с названием Московия царь Петр I переименовал в Россию аж в 18 веке, в 1721 году.

2. Племя Мокши назвало свою речку Москва, а перевод этого названия, с языка Мокши, звучит как «грязная вода». Любые другие языки Мира не могут перевести слово Москва. Слово «кремль» — татарское и обозначает укрепления на возвышенности.
З. В средние века все картографы Европы писали и проводили границу Европы вдоль границ Руси (Русь — это территория нынешней Украины). Московия — улус, со своими финскими народами, всегда была составляющей Орды, и ее Европа справедливо относила к Азии.
4. Московия (Россия) платила дань Крымскому Хану (!), своему СУВЕРЕНУ и ХОЗЯИНУ, который был правопреемником Золотой Орды, вплоть до 1700 года. Царь Московии встречал крымского посла на Поклонной горе, садил его на своего коня, сам пешим, под узду, вел коня с крымским послом в Кремль, садил его на свой трон и вставал перед ним на колени (!?).
5. В 1610 году, в Московии на Борисе Годунове (мурза Гудун) закончилась династия Ченгизидов (родственник Чингисхана), и на трон возвели Алексея Кошку из финского рода Кобылы, а при венчании его на Царство церковь дала ему фамилию Романов, который якобы прибыл из Рима править Московией.
6. Екатерина II, после оккупации последней свободной Руськой Державы — Великого Княжества Литовского (территория Беларуси) в 1795 г., своим приказом велела назвать угро-финские племена Московии какими-то великороссами, а украинцев — истинных русичей — малороссами.
7. Никто и никогда не видел в оригинале договор о воссоединении между Московией и Украиной, якобы подписанный Б. Хмельницким и Царем А. Романовым.
8. Уже несколько столетий археологи Московии ищут артефакты, подтверждающие достоверность Куликовской битвы, но пока безуспешно, вот только басню о победе Д. Донского над Мамаем распевают до сих пор, на все голоса.
9. Псковская, Новгородская, Смоленская области России, — это бывшие славяно-руськие Княжества, и к угро-финской Московии не имели никакого отношения, покуда Московия-Орда не оккупировала их соответственно в 1462, в 1478 и в 1654 годах. А в других областях России (Московии) никогда не обитали славянские племена и народы.
10. Золотая Орда и ее дочь — Московия, — это единственные страны мира, которые держали в рабах собственный народ. Это и объясняет вечную отсталость богатой на природные ископаемые Московию от сравнительно обделенных на природные ресурсы европейских стран. Ведь эффективность работы свободных людей гораздо выше, чем рабов.
Источник
Перевод главы из книги К. Маркса «Секретная дипломатия XVIII века». В тексте нет такого понятия, как Русь, вместо него используется Россия, русские, даже когда речи идет о времени, известная нам, как Киевская Русь. Умышленно это сделано, или это особенность повествования самого автора, можно узнать, ознакомившись с оригинальным источником.
Источник: http://vk.com/feed…

http://scepsis.net/library/id_883.html#a129
http://slid-ua.com/…/karl-marks-sekretnaya-diplomatiya-xvii…
http://exlibris.org.ua/nakonechny/
http://egil-uloff.livejournal.com/223041.html
http://www.hrono.ru/statii/turan_ru.html

РУССКИЙ МИР В ПУСТОМ ВОКЗАЛЕ

Чувадар и другие родичи из Крыма: РУССКИЙ МИР В ПУСТОМ ВОКЗАЛЕ: Майя Руденко  додає  4 new photos . 12 год.  ·  Змінено  ·  Как быстро, оказывается, можно построить конец света в одной...

ЗОЛОТА ПАЛАНКА: ГОПАК - ДАВНЯ ІСТОРІЯ

ЗОЛОТА ПАЛАНКА: ГОПАК - ДАВНЯ ІСТОРІЯ

Foundation Ivan Sirko/ФОНД СІРКА: АТАМАНУ ЗАБАЙКАЛЬСЬКОГО ВІЙСЬКА ТА СЕРБСЬКИМ ЧОТНИ...

Foundation Ivan Sirko/ФОНД СІРКА: АТАМАНУ ЗАБАЙКАЛЬСЬКОГО ВІЙСЬКА ТА СЕРБСЬКИМ ЧОТНИ...:   Днями в ЗМІ появилось інформація , що атаман Забайкалльського війська нагородив в Австраліїї сербське посольство чи їх діаспору там прапо...

Січеслав (Дніпропетровськ).: БІЛЯ ХРАМУ ХРЕСТОВОЗДВИЖЕННЯ В СІЧЕСЛАВІ

Січеслав (Дніпропетровськ).: БІЛЯ ХРАМУ ХРЕСТОВОЗДВИЖЕННЯ В СІЧЕСЛАВІ: БІЛЯ ХРАМУ ХРЕСТОВОЗДВИЖЕННЯ В СІЧЕСЛАВІ автор:  Олег Черненко 15 відео Відтворити все 

НАРОДНИЙ РУХ ТА НАСЛІДКИ ВІДМОВИ ВІД ЛЮСТРАЦІЇ

Кому належать українські ЗМІ? (список власників)

ЧИ Є СЕРЕД НИХ УКРАЇНЦІ?

 Переважно  – бізнесу і  людям з влади. Давайте спробуємо розібратися, кому належать наші мас-медіа,  пише у своєму  блозі  Олег Леусенко, повідомляють Патріоти України. «Пишу на прохання багатьох читачів. Адже багато користувачів часто вірять у «вкидання» тих чи інших ЗМІ, часом, не замислюючись про першопричину фейків, кому вони належать і мету їх власників. Зрозуміло, дані не повні, будуть уточнюватися, оновлюватися і коригуватися», – зазначив він. 
Телебачення

 Перший Національний – влада; 
Рада – ВРУ (ефірний час за квотами парламентських фракцій і груп); 
1 + 1 – І.Коломойський 
2 + 2 – І.Коломойський 
Плюсплюс – І.Коломойський 
ТЕТ – І.Коломойський 
5 канал – П. Порошенко 
24 канал – А. Садовій (?) 
112.Украіна – Сергій Курченко, С.Арбузов Захарченко (екс-міністр МВС Януковича?) (?) ІНТЕР – Фірташ, Льовочкін 
ІНТЕР + – Фірташ, Льовочкін 
Мега – Фірташ, Льовочкін 
НТН – Фірташ, Льовочкін 
К1 – Фірташ, Льовочкін 
К2 – Фірташ, Льовочкін 
Enter Film – Фірташ, Льовочкін 
Піксель – Фірташ, Льовочкін 
MTV – Фірташ, Льовочкін 
СТБ – Віктор-Олена Пінчуки (Кучма) 
Новий канал – Віктор-Олена Пінчуки (Кучма) 
ICTV – Віктор-Олена Пінчуки (Кучма) 
М1 – Віктор-Олена Пінчуки (Кучма) 
М2 – Віктор-Олена Пінчуки (Кучма) 
канал QTV – Віктор-Олена Пінчуки (Кучма) 
ТРК Україна – Рінат Ахметов 
Еспресо TV – гл.р-р Н. Княжицький (група, близька до партії Ю. Тимошенко “Батьківщина”) (?) 
ТВі – Костянтин Кагаловський 
UBR – Ігор Гужва 
Ера – Деркач 
Планета – Харківські ?? Одеські?

Інтернет та друковані ЗМІ 

ІА 112.ua (http://112.ua/) – Сергій Курченко, Олександр Янукович
 УНН (http://www.unn.com.ua/) – «Інтермедіа консалтинг» – Медведчук, Дмитро Сагач, Ганна Герман
 LB.ua (Лівий берег, http://lb.ua/) – Віктор Пінчук, зять Кучми 
Подробиці (http://podrobnosti.ua/) – Фірташ, Льовочкін 
Корреспондент.net (http://korrespondent.net/) – Сергій Курченко 
Гроші (www.dengi.ua) – Сергій Курченко
 www.aif.ua – Сергій Курченко 
www.kp.ua – Сергій Курченко 
www.tv.ua – Сергій Курченко 
www.vgorode.ua – Сергій Курченко 
Обозреватель (http://obozrevatel.com/) – (?) О.Турчинов, М.Бродський 
Сьогодні (Київ) (http://video.segodnya.ua/) – Рінат Ахметов 
Факти і коментарі (http://fakty.ua/) – Віктор-Олена Пінчуки (Кучма) 
Главред (http://glavred.info/) – Ігор Коломойський 
Цензор.нет (http://censor.net.ua/) – Юрій Бутусов, виходець з Дзеркала Тижня 
Дзеркало тижня (http://zn.ua (- Юлія Мостова, дружина Анатолія Гриценко, Юрій Бутусов – редколегія, журналіст, фінансує Михайло Бродський 
УНІАН (http://www.unian.net/) – Ігор Коломойський 
Факти (http://fakty.ua/) – Віктор Пінчук 
Комсомольська правда в Україні (http://kp.ua/) – Сергій Курченко 
Аргументи і Факти в Україні (http://www.aif.ua/) – Сергій Курченко 
Журнал Корреспондент (http://korrespondent.net/) – Сергій Курченко 
Forbes Україна (http://forbes.ua/) – Сергій Курченко 
Bigmir) нетто (http://www.bigmir.net/) – Сергій Курченко, Олександр Янукович 
Погляд (http://vz.ru/ http://vz.ua/) – Сергій Арбузов, Олександр Янукович 
Капітал (http://www.capital.ua/) – Сергій Арбузов, Олександр Янукович 
Коментарі (comments.ua) – Р. Ахметов


Джерело: http://patrioty.org.ua/komu-nalezhat-ukrayinski-zmi-spisok-vlasnikiv/