Фалеристичні пам’ятки пожежно-гімнастичного товариства «Сокіл» 1894-1914 рр.
Фалеристичні пам’ятки українського пожежно-гімнастично товариства «Сокіл» з’явилися на хвилі піднесення національно-визвольного руху в Австро-Угорській Імперії, спричиненого революцією Т. 3. «Весни Народів» у 1848 р.
Фалеристичні пам’ятки українського пожежно-гімнастично товариства «Сокіл» з’явилися на хвилі піднесення національно-визвольного руху в Австро-Угорській Імперії, спричиненого революцією Т. 3. «Весни Народів» у 1848 р.
Ідея створення пожежно-гімнастичних товариств, котрі б виховували у своїх членів почуття національної гордості, обов’язку, удосконалювали духовні якості у гармонії з фізичною силою, зародилися у 60-роках XIX ст. у Чехії.
Професор історії Празького університету доктор Мирослав Тірш у 1862 р. започаткував перше чеське спортивне товариство «Сокіл».Через рік словаки засновують товариство «Південний Сокіл», згодом у 1867 р. «Сокіл» з’являється у поляків, потім у хорватів, а через деякий час «сокільський» рух охопив більшість слов’янських народів.
Заснування української сокольської організації тісно пов’язане з іменем Володимира Лаврівського та Василя Нагірного.
В. Нагірний опублікував у часописі «Батьківщина» за 1886 р. декілька статей, у яких доводив необхідність створення пожежно-спортивних товариств, а в наступному році опублікував «Статут товариства сторожі огневої Сокіл».
Відчутним поштовхом до заснування української сокільської організації став приїзд до Львова чеських соколів у 1892 р. Цього самого року В. Лаврівський з групою прихильників провів перші загальні збори засновників товариства «Сокіл» та підготував новий статут «Устав гімнастичного товариства «Сокіл».
Відчутним поштовхом до заснування української сокільської організації став приїзд до Львова чеських соколів у 1892 р. Цього самого року В. Лаврівський з групою прихильників провів перші загальні збори засновників товариства «Сокіл» та підготував новий статут «Устав гімнастичного товариства «Сокіл».
Цей статут був затверджений Міністерством внутрішніх справ у липні 1893 р. А 11 лютого 1894 р. відбулися перші загальні збори «уконститованого» товариства.
При товаристві у різні часи існували секції гімнастична, технічна (пожежниптва), музична, театральна та прапорові.
Джерело: http://ua-orden.org/tovaristvo-soki.html
Джерело: http://ua-orden.org/tovaristvo-soki.html
Давайте уважно проаналізуємо написане та листівку. Листівка присвячена повстанцям Австроугорщини 1848 року. На ній і слова немає за державу Україна. Звідки взяли що прапор тримає повстанець є українським?
Все що я знайшов 0 посилання на рішення Собору руських
Собо́р ру́ських уче́них («Собор учених руских и любителей народного просвіщенія») — перший просвітнцький з'їзд у Галичині, скликаний Головною Руською Радою з ініціативи письменника Миколи Устияновича та заступника голови Головної руської ради Івана Борисикевича. Відбувся у Львові з 19 по 26 жовтня 1848 року з участю 118 осіб, які вели наради у 9 секціях.
На пленарних засіданнях виступали з промовами І.Борисикевич, письменники Я.Головацький, І.Гушалевич, Й.Левицький, Й.Лозинський, Р.Мох, М.Устиянович та ін. Їхні виступи, за словами очевидця, «дихали свободою і патріотизмом».
На засіданнях секцій вироблено пропозиції про заснування господарського та історичного товариств, охорону пам'яток історії та культури, видання популярного підручника історії України.
Собор руських учених накреслив широку програму організації української науки і народного шкільництва, схвалив утворити «Общество просвіщення народного», обговорював питання української літературної мови тощо. У секції мови і літератури виникла гостра суперечка щодо мови письменства. Більшість висловилася за літературну мову, близьку до народної, «гражданський» шрифт і фонетичний правопис, залишивши, однак, прихильникам церковнослов'янської мови, які були в меншості, свободу використання в наукових працях церковнослов'янської мови і етимологічного правопису. Згодом це негативно позначилося на книговидавничій справі.
На Соборі засновано Товариство народної освіти, члени якого ввійшли до складу правління Галицько-Руської Матиці. Основною метою Галицько-Руської матиці (ГРМ) було проведення просвітницької та видавничої діяльності, а також розвиток шкільництва на західноукраїнських землях. Зразком для його створення були «Матиці» інших слов'янських народів, насамперед чехів та словаків.
Там же пишуть що начебто затвердили жовто-блакитний український народний прапор.
Ось як це описують 19 жовтня 1848 р. Собором руських учених у Львові було затверджено жовто-блакитний український народний Прапор.
Ось як його описує барви і символіку українського прапора Яків Головацький:
Розташування кольорів в описі не згадане, хоча можна здогадатися, що зорі мають бути над небом, а не під ним. Проте порядок кольорів зберігся на малюнках кінця 19 ст.: прапор був жовто-блакитний (в русинській мові, якою писав тоді Головацький, слово блакитний і синій є синонімами, аналогом якого в сучасній польській, наприклад, є "niebieski").
Чомусь автор статті вирішив з опису що зорі мають бути над небом а не НА НЕБІ?
Я не даремно виділив цитату опису про прапор. Опис прапора починається з блакитного кольору, то відповідно він таки блакитний зверху, адже вчені не могли не знати, що перший колір в геральдиці то верхній на прапорі. І оте пояснення, що дає автор статті не відповідає цьому загально прийнятому геральдистами правилу. Нам посилаються на малюни кінця 19 ст. Але є і малюнки першої світової де прапор з блакитним зверху. Цих малюнків вони не приводять. Згадавши про плутанину з кольорами вони все ж зупиняються на іншому рішенні, хоча висновок має бути один - правила геральдики і керуватись треба тим, як описаний прапор і тим що зорі таки НА НЕБІ а не над ним
.
Представляємо Вашій увазі картини того часу, які нам вдалося знайти. Нагадаємо, що в той період, частина України (Галичина) входила до складу Австро-Угорщини.
Тодішній прапор не міг бути синьо-жовтим, тому що одна з земель Австро-Угорщини (Нижня Австрія) вже мала синьо-жовтий прапор.
Тодішній прапор не міг бути синьо-жовтим, тому що одна з земель Австро-Угорщини (Нижня Австрія) вже мала синьо-жовтий прапор.
undefined
Цісар Франц Йосиф I посеред людей в Сукенницях (Краків), при здійсненні інспекції Галичини в вересні 1880.
Автор: Lipiński, Hipolit (1846-1884). Оригінал знаходиться в Народному Музеї м. Кракова.
Автор: Lipiński, Hipolit (1846-1884). Оригінал знаходиться в Народному Музеї м. Кракова.
undefined
Прийом Цісара Франца Йосифа I на Львівському вокзалі в 1880 р.
undefined
Імператор Франц Йосиф I відвідав Національну Школу лісового господарства у Львові, здійснюючи інспекцію у вересні 1880. Вгорі картини зображена жовто-блакитна (вертикальна) хоругва, на якій головний колір (жовтий) зліва.
Автор: Grabowski, Andrzej (1833-1886). Рік створення - 1881 р. Оригінал знаходиться в Народному Музеї м. Кракова.
Автор: Grabowski, Andrzej (1833-1886). Рік створення - 1881 р. Оригінал знаходиться в Народному Музеї м. Кракова.
Імператор Фра́нц Йо́сиф I (1830 - 1916) народився в містечку Лаксенбург, яке входило до складу Нижньої Австрії. Тому інколи поруч з жовто-блакитним Прапором України, щоб догодити Цісарю, розміщувався синьо-жовтий прапор його батьківщини. Це може бути одна з причин, чому на початку 20 ст. українці застосовували як Сонячно-блакитний Історичний Національний Прапор України, так і іноді, помилково, синьо-жовтий прапор Нижньої Австрії (той, який згодом, в 1992 р., ВРУ затвердила державним прапором України).
Щоб скласти більш повну уяву про русинів (сучасною мовою - українців), скільки їх тоді мешкало в Австро-Угорщині, процитуємо Якова Головацького (літ. псевд. Гаврило Русин):
"Русини займають дві-треті Галичини й східні комітати в Карпатах та Угорщині; також цілу полудневу частину Росії від Припяті по верхній Дон. Замешкують цю територію у компактній масі, не розпорошені поміж другими народами, ані не змішані з чужими національностями. Вони не є жодними колоністами, які примандрували в ті землі, але вони є їх рідними синами, які живуть на могилах і курганах славних предків своїх з-перед тисячі літ, на прадідівських вогнищах. Коли в них така славна минувшина, то чому вони не осягнули кращої долі, яка належалася б такій великій нації?"
Ще один доказ що блакитне зверху - наявність ось таких відзнак
Товариства імені Шевченка (Shamokin PA; США) - 1930-і рр.
Товариства імені Шевченка (Shamokin PA; США) - 1930-і рр.
та Українські Січові Стрільці
Наостанок вірш 1918 року
Цікавий приклад публікації в газеті 1941 р., коли мова йде про синьо-жовтий прапор ("знизу жовте, а зверху синє"), але його називають ... "золотисто-голубим" чи "жовто-блакитним".
https://www.facebook.com/photo.php?fbid=914621635233627&set=gm.340867079407550&type=1&theater
https://www.facebook.com/photo.php?fbid=914621635233627&set=gm.340867079407550&type=1&theater
