Куди подівся 1 млн. 437 тис. 151 українець? Як вважають кубанські дослідники, до цього призвели насамперед колективізація, репресії і голод, коли скорочення місцевого населення (переважно українського) компенсувалося масовими міграційними потоками з південних і центральних областей Росії. Так заселяли спорожнілі станиці. Разом з тим ми повинні погодитися, що швидке зростання кількості росіян і відповідне зменшення чисельності українців у 30-х роках минулого століття в цьому регіоні пов'язується і з зміною останніми національної самосвідомості.
Але ж вони зберігали її майже півтора століття! А тут раптом відмовилися бути українцями (ті, хто не помер від голоду).
Не під впливом чи цілеспрямованих антиукраїнських репресій це сталося, починаючи з наведеного доносу Проскуріна, вигуки на згаданому ростовському нараді щодо станиці Полтавської та сумнозвісної постанови Кремля від 14 грудня 1932 роки?
Жодна нація в СРСР тоді не зазнала таких грубих переслідувань - аж до заборони розвитку її духовності: постанова від 15 грудня 1932 за підписами Сталіна і Молотова припиняло українізацію Центрально-Чорноземної області, Поволжя, Північного Казахстану, Сибіру і Далекого Сходу.
Хіба це не пряме свідчення геноциду українців - на додачу до свідомого знищення голодом селян України і Кубані, яким постановою Кремля від 22 січня 1933 заборонили виїжджати за продовольством в інші регіони. Для порівняння: за період з 1926-го по 1939 рік населення РРФСР зросла на 28%, БРСР - на 11%, а в УРСР зменшилася майже на 10% ...
Так нехитро з українців на Кубані і Кавказі робили росіян:http://kavkaz.in.ua/?p=60
