Обслуга кривосуддя у судах України.

Кати Від користувача Viktor Ostafeychuk (Альбоми) ·  кубла Януковича. Суддівсько-прокурорська мафія.

Чорний список сучасних катів українського народу

Михайло Тихоненко

Чорний список катів українського народу
By Viktor Ostafeychuk in Свободу Юлії Тимошенко!!!
Судді, прокурори, слідчі, міліціянти, які беруть активну участь у політичних репресіях

1 Пшонка Віктор Павлович
генеральний прокурор організує незаконне кримінальне переслідування, арешти, засудження та утримування за ґратами політичних та громадських діячів

Підстави нелегітимності Конституції, Верховної Ради, Уряду, Президента та всього законодавства України

Зиновій Андрухів

Підстави нелегітимності Конституції 1996р, Верховної Ради, Уряду, Президента та всього законодавства України

1. Верховна Рада здійснила державний переворот: без згоди - делегованих повноважень Народу України у 1996р прийняла конституцію, в якій закріпили тоталітаризм і державний устрій колишнього СРСР. В цьому законі брехливо проголосили вищу владу Народу (стаття 5), але насправді заперечили (стаття 72) право Народу на референдум, як основний спосіб її реалізації. Як результат тоталітарної системи влади, держава опинилась у хвості цивілізації, а кількість Народу України за 20 років зменшилась як мінімум на 15 мільйонів!

Агент "Тереза"- Ганна Герман?

 Друкується за матеріалами ЗМІ

І НЕ ВІДОБРАЖАЄ ДАНІ ПАРТІЇ.

Агент "Тереза"
30 січня 2010
або Хто є хто в "ескорті" Януковича?
Шмата

Жила-була дівчинка Галя. Жила вона погано, в селі у Львівській області, де мама працювала в місцевому колгоспі на Буряковий плантаціях, не розгинаючись з ранку до ночі. Галі на буряки не хотілося категорично, Галя хотіла жити красиво.
Для того щоб жити красиво, треба було вирватися з рідного села, подалі від цукрістих плантацій. Але якось не виходило. Намагалася Галя двічі поступити вчитися - далі першого іспиту не виходило. І то зрозуміло - гуси, кури, сільська школа, звідки там знанням взятися. Нарешті, вдалося від ненависних буряків втекти, правдами і неправдами влаштуватися у районній газеті друкаркою. Але, як виявилося незабаром, робота друкаркою не дуже відрізнялася від колгоспних плантацій.
Був потрібен геніальний хід. Хід, як завжди, підказали старші товариші. Газета, де працювала Галя, була органом Миколаївського райкому партії. До місцевих партійців перевірити і наставити, а то й просто відпочити в мальовничих передгір'ях Карпат, регулярно навідувалися відповідальні товариші з керівних інстанцій різного роду і калібру. Після повчань і повчань усім цим товаришам потрібно відпочити і розслабитися, відійти трошки від дум державних. Ось тут і Галя знадобиться - пісні там заспівати, на столі станцювати, те та се ...
Ось так стала Галя головним фахівцем з надання, так би мовити, номенклатурних ескортних послуг. Спочатку - на районному рівні, потім - на обласному, нарешті - на республікансько-союзному, коли просту сільську дівчинку підвозили ввечері і до ранку у всесоюзну здравницю Трускавець, де відпочивала верхівка партійно-радянської номенклатури з Києва та Москви. І життя значно покращилася, життя вдавалася - пішли навіть нічні кошмари, де Галі снилося, як вона в позі «зю» махає сапою на безкрайому бурякового поле.
Наступний крок Галя зробила сама. Вона знайшла серед багатьох «ескортіруемих» якусь особливу породу, з особливою увагою слухають її звичайні бабські скарги на сусідів, співробітників і начальників. Причому, ці люди, як виявилося, виключно «з гарячими серцями і чистими руками», готові були не просто вислуховувати Галини бредні, а й надавати натомість серйозні послуги.
Ось тут-то життя і почала налагоджуватися. «Ескортіруя і закладаючи», Галя понеслася по життю, підкоряючи все нові й нові висоти.
Спочатку Галі відкрилися двері того самого недоступного вищої освіти. І не якого-небудь, а самого Львівського університету, та ще й самого престижного факультету журналістики. Причому рухала Галю настільки серйозна організація «на три букви», що приймальна комісія навіть не помітила в її вступному творі більше двадцяти грубих граматичних помилок.
Піднялася Галя по життю так, що працевлаштуванням її у Львові вже займався особисто шеф львівської контори тієї самої «горячесердечной і чісторучной» організації Станіслав Іванович Малік. Саме він подзвонив керівникові обласної комсомольської газети «Ленінська молодь» і дуже настійливо порекомендував прийняти на роботу потрібну людину. Причому не просто прийняти, а доручити Галі кураторство неформальних молодіжних організацій, різних там «Братств Лева», «Клубу творчої молоді» та інших, що виникали в ту пору, як гриби після дощу. А на боязкі заперечення, що, мовляв, «цінний кадру» ні досвіду, ні таланту не має, що рекомендує жорстко відрізав: «Вам би такий досвід, як у неї. А тексти у нас є кому писати ».
Власне, окрім декількох опусів авторства безіменних «письменників в погонах», інших журналістських подвигів за Галею на той період не значилося. Та чи до того було! Весь творчий порив, вся енергія Галі йшли на творення дещо іншого роду - тих, що пишуться обов'язково від руки, а замість підпису - оперативний псевдонім. Навколо було стільки талановитих, неординарних, успішних людей. І всіх їх Галя люто, від душі ненавиділа, і всіх їх треба було «закласти» - втершись у довіру і обов'язково з «патріотичним» вогником в блудних очках - ох, не пропала марно «ескортний» досвід! А те, що у всіх цих людей, до їх біді зустріли Галю на своєму шляху, життя почало ламатися - ніколи її не цікавило.
Зрештою, Галя націлилася на «велику дичину», за здачу якої можна було і медальку відхопити. Наприкінці вісімдесятих рідною для Галі «конторою» готувалося четверте, за планами, останнє «справу Чорновола», в якому Галя повинна була виконати сольну партію, але тут трапилася неприємність. Неприємність полягала в тому, що раптом, в один момент, звалилася і країна, де процвітала Галя, і сама «горячесердечная і чісторучная» організація наказала довго жити.
І пішла Галя по нової - демократичної - життя, користуючись навичками, раніше придбаними, але виявилася ще одна заковика - прорізалася глибинна пристрасть до грошей. Втім, старші товариші і раніше цю пристрасть бачили і навіть дружньо підбиває - регулярні допомоги Галі виписували тільки в сумі, кратній тридцяти рублям. Але тут з'ясувалося, що Галя намагається поєднати і «ескортування», і таємну службу, і особистий приробіток. В результаті, почали конфузи виходити.
Те Галя у начальства квартиру спіонеріт, то гроші, передані канадськими греко-католиками через Галю в Україна, «загадково випаруються», і владика Гринчишин ніяк ні Галю, ні грошей знайти не може, то члена Римського клубу Гаврилишина під час інтимних вояжів до Женеви чистила як липку, то афера майора Мельниченка, у піар-забезпеченні якої Галя брала діяльну участь, якось не тим кінцем обертається.
Загалом, відчула Галя, що земля під ногами почала диміти, і поміняла життєві орієнтири.
Метою номер один стало: «Знайти лоха». Метою номер два - «присмоктатися до нього».
І знову все в неї склалося. І лоха знайшла, найбільшого в усій країні, і присмокталася до нього. Навіть регулярно обіцяє про лохе книжку скласти, але ніяк не виходить. Зізнається друзям і домочадцям, що як тільки починає писати першу сторінку «про залізну поступ Господаря» - від сміху давиться, аж до гикавки.
Службу зовсім закинула, так, брязнути чого-небудь в телеефірі, Тягнибоком покерувати, іншу провокацію затіяти. При цьому неодмінно «зрубати з соратників» куш пожирніше. Загалом, посоліднела Галя, змужнів, вимагає іменувати себе не інакше як «львівська пані».
Тільки ніяк Галя на «пані» не тягне.
Для таких, як вона, в її улюбленому галицькому діалекті є більш відповідне слово - «Шмата».
Все своє життя Галя будувала на двох принципах:
1. Люди навколо, в основному, порядні та моральні.
2. Якщо по відношенню до цих людей надходити підло і аморально - їх завжди можна обдурити, покористуватися в своїх інтересах, а потім - здати. А вже «лоха постригти» - взагалі справа свята.
Одного тільки Галя не врахувала - її давні «куратори» з того ж тіста зроблені, що і вона, а за частиною дрібної продажності і їй самій фору дадуть ...