Заява Президента України (1991-1994) Леоніда Кравчука, Президента України (1994-2005) Леоніда Кучми, Президента України (2005-2010) Віктора Ющенка щодо політичних подій в Україні
16:21, 04 Грудня
В Україні розгортається глибока політична криза, яка може мати важкі наслідки для всієї Української держави, її територіальної цілісності, незалежності та суверенітету.
Першопричиною цієї кризи є несистемна робота Уряду з підготовки до укладання Угоди про асоціацію з Європейським Союзом на саміті у Вільнюсі 29 листопада. Викликає подив, що в останні дні перед цією непересічною для України та всієї Європи зовнішньополітичною подією українське керівництво різко змінило тональність заяв і вектор своїх дій. В односторонньому порядку підготовку до підписання Угоди було припинено. При цьому поспішне одномоментне рішення досі не має переконливих пояснень і альтернатив. Чесні аргументи, а вони реально існують, своєчасно не були донесені ані до зовнішньополітичних стратегічних партнерів України, ані до Українського народу.
Розчарування людей щодо європейського майбутнього України призвело до того, що сотні тисяч громадян вийшли на вулиці з вимогою повернутися до європейського курсу, бо для них європейські цінності і спосіб життя є особистим громадянським вибором. Відчуття обману надає мітингам особливого емоційного забарвлення, поглиблює недовіру до влади.
Слабкість української позиції і перед Європейським Союзом, і перед Російською Федерацією очевидна. Україна до цього часу не продемонструвала чітко виробленої стратегії і тактики у європейському та російському напрямках. Попри те, що законом про основні засади внутрішньої та зовнішньої політики однозначно визначено курс євроінтеграції, у практичній роботі влади нерідко спостерігаються коливання між Заходом і Сходом. Потрібні обґрунтовані стратегічні лінії діяльності.
Ми висловлюємо солідарність із мирними громадянськими діями сотень тисяч молодих українців. Спричинені несприйняттям різкої зміни європейського курсу, вони є свідченням громадянської зрілості, мужності, демократизму українців та віри у їхню здатність змінити своє життя і життя країни. Практика вирішення стратегічних питань розвитку України без публічного обговорення і раціонального обґрунтування, розбіжності тлумачень українських урядовців щодо європейського курсу є неприпустимим і породжує суперечливе тлумачення політики.
Вперше український народ вийшов на вулиці з неполітичною вимогою, яка має безпрецедентну масову підтримку. Їхня щира відданість європейському вибору, демократичним цінностям, патріотизм викликають велику повагу.
Проте, розв’язку кризи поки не знайдено. Криза поглиблюється, і ми бачимо ризики втрати контролю над ситуацією. Апогеєм стало застосування надмірної сили до мирних демонстрантів, яким Конституцією і законодавством гарантовано право висловлювати свою позицію. Створено перший за роки української незалежності небезпечний прецедент, коли влада вдалася до силового розгону мирного Майдану. Жорстокість, з якою діяли спецпідрозділи міліції, має бути не лише публічно засуджена, але й покарана відповідно до українського законодавства, як абсолютно неприйнятна у демократичній країні.
Стихійність масових виступів та вкинутий у протестні настрої радикалізм можуть мати небезпечні наслідки. Сторони мають негайно відмовитися від будь-яких спроб вирішити політичні питання силовими методами. Заклики до захоплення адміністративних будинків, революційних дій, запровадження надзвичайного стану, непокори окремих міст і регіонів центральним органам влада, протиставлення українців Сходу і Заходу мають бути припинені, як небезпечні та непередбачувані.
Ми вважаємо, що Уряд України не забезпечив належної підготовки до підписання Угоди про асоціацію з ЄС, чим спричинив ескалацію політичної кризи.
Вихід із ситуації має бути знайдений через відкритий діалог із громадянським суспільством. Вирішення політичної кризи необхідно терміново починати шукати у форматі загальнонаціонального круглого столу. Учасниками такого формату мають стати справжні інституції громадянського суспільства, які спираються на широку підтримку українських громадян і можуть представляти їхню позицію послідовно і чесно. Ціннісною основою такого діалогу мають стати демократія, рівність, свобода вираження своєї позиції, європейські устремління українського народу, довіра і чесність усіх учасників.
У рамках врегулювання ситуації ми висловлюємося за повернення до переговорів з європейськими офіційними інституціями з приводу укладання Угоди про асоціацію. Переконані, цей крок стане основним стабілізаційним пунктом узгодженого плану дій. З урахуванням заяв про підтримку, які уже прозвучали з боку представників ЄС, Євросоюз має вкотре засвідчити відданість стратегічному характеру відносин з Україною та запропонувати кроки, в том числі фінансово-економічні, які б привели до якнайшвидшого підписання документа. Висловлюємо сподівання, що українська влада також буде послідовною у виконанні цілей євро інтеграційної політики, визначених законодавством і здійснить оперативні кроки, які дозволять укласти Угоду у максимально стислі кроки.
Закликаємо владу не вдаватися до будь-яких дій, які передбачають застосування сили до мирних громадян та адекватно оцінити значення подій, які розгортаються в країні. Закликаємо об’єктивно розслідувати кожен випадок застосування насильства та не вдаватися до кримінального переслідування тих, хто протестував мирно. Будь-які варіанти радикалізації, насильства, тоталітарних форм правління, як відповіді на позицію сотень тисяч українців, мають бути категорично заперечені.
Ми не можемо знати вичерпного переліку всіх пропозицій для виходу із ситуації, яка складається, проте ми чітко стоїмо на тому, що голос українських громадян має обов’язково бути почутий владою. У всіх своїх діях влада, насамперед, має бути націлена на збереження єдності українського народу, територіальної цілісності, незалежності та суверенітету України, посилення демократичних засад, відновлення її міжнародної репутації як надійного передбачуваного партнера.
Щиро
Президент України (1991-1994)Леонід Кравчук
Президент України (1994-2005) Леонід Кучма
Президент України (2005-2010) Віктор Ющенко
Версия для печати
Здавалось ніщо не загрожує демократії, коли були вибори президента, навпаки навіть самі вибори були демонстрацією і втіленням демократії. Але кожен наступний крок нового президента все менше і менше мав ознаки цієї самої демократії...