Сьогодні в чаті на
Фейсбуці мій рідний молодший брат Данило, який змалечку живе в Саратові,
поцікавився, як у нас підбивають підсумки виборів, бо своєму телебаченню не
дуже довіряє. З його дозволу я використовую фрагмент нашої розмови тут.
Данило: Я
очень волнуюсь за вас! Хотя я и говорил тебе о своих опасениях, всё же надеюсь на чудо! Надеяться на
здравый смысл власть имущих
не могу.
Я:
Все буде добре! Але народ - ...
Данило:
Опаньки! Что я слышу! А на что ты надеялся? Народ уже давно с душком. И это не
вдруг. Народ давно и целенаправленно одурачивали. Его готовили к тому, чтобы легче было манипулировать его
сознанием. Эти
твари-политологи очень преуспели
в своих
технологиях. А люди что, они кушать хотят. Доведи человека до голодного обморока, а потом покажи кусок кровяной колбасы с
чесноком и буханку домашнего хлеба. Он на многое согласится! Или нет?
Я: все
вірно!
Данило:
Есть опасения, что Украину
начнут раскачивать, на
предмет раздела. Юг
и Запад. Еще просчитывается крымский вопрос. Вплоть до боевых действий.
Я: Усе це називається - інформаційна війна.
Данило: Если
это перерастет в горячую войну, я
стану рядом с тобой!
Я: Ти
справжній патріот України! Але
твої страхи, повір мені, дуже перебільшені.
Данило:
Просто я тебя очень люблю…
Після цієї розмови я пішов до
супермаркету скупитися. Коли підійшов до каси, переді мною стояла
бабка-кульбабка в благенькй куртці і брюках. Вона подала касирці один-єдиний
банан. Коли відійшла від каси, їй дорогу заступило двоє охоронців. Старенькій
довелося дістати із обох кишень брюк по одній «мівінці»… Моє обличчя залила
гаряча хвиля. Коли я вибіг із маркету, то старенької вже не знайшов.
Як Ви думаєте, друзі мої, за кого
віддала свій дорогоцінний голос оця старенька?
Немає коментарів:
Дописати коментар