Сторінки

пʼятницю, 2 листопада 2012 р.

Старенькій довелося дістати із обох кишень брюк по одній «мівінці»...


Сьогодні в чаті на Фейсбуці мій рідний молодший брат Данило, який змалечку живе в Саратові, поцікавився, як у нас підбивають підсумки виборів, бо своєму телебаченню не дуже довіряє. З його дозволу я використовую фрагмент нашої розмови тут.

Данило: Я очень волнуюсь за вас! Хотя я и говорил тебе о своих опасениях, всё же надеюсь на чудо! Надеяться на здравый смысл власть имущих не могу.
Я: Все буде добре! Але народ - ...
Данило:  Опаньки! Что я слышу! А на что ты надеялся? Народ уже давно с душком. И это не  вдруг. Народ  давно и целенаправленно одурачивали. Его готовили к тому, чтобы легче было манипулировать его сознанием. Эти твари-политологи очень преуспели в своих технологиях. А люди что, они кушать хотят. Доведи человека до голодного обморока, а потом покажи кусок кровяной колбасы с чесноком и буханку домашнего хлеба. Он на многое согласится! Или нет?
Я: все вірно!
Данило: Есть опасения, что Украину начнут раскачивать, на предмет раздела. Юг и Запад. Еще просчитывается крымский вопрос. Вплоть до боевых действий.
Я:  Усе це називається - інформаційна війна.
Данило: Если это перерастет в горячую войну, я стану рядом с тобой!
Я: Ти справжній патріот України! Але твої страхи, повір мені, дуже перебільшені.
Данило: Просто я тебя очень люблю…

        Після цієї розмови я пішов до супермаркету скупитися. Коли підійшов до каси, переді мною стояла бабка-кульбабка в благенькй куртці і брюках. Вона подала касирці один-єдиний банан. Коли відійшла від каси, їй дорогу заступило двоє охоронців. Старенькій довелося дістати із обох кишень брюк по одній «мівінці»… Моє обличчя залила гаряча хвиля. Коли я вибіг із маркету, то старенької вже не знайшов.
        Як Ви думаєте, друзі мої, за кого віддала свій дорогоцінний голос оця старенька?


Немає коментарів:

Дописати коментар