Сторінки

неділя, 5 січня 2014 р.

Троїцьке повстання

 Троїцьке повстання вдруге залили кров’ю Новий рік в Нікополі розпочався з акту вандалізму. 2 січня 2014 р. перехожі побачили розмальований червоною фарбою пам’ятник жертвам
антибільшовицького Лапинського (Троїцького) повстання в 1919 році, встановлений в червні минулого року опозиційними силами міста. Вандали залили червоною фарбою табличку з написом, а внизу підписались англійською: «Red shift», що можна перекласти як «Червоне переміщення». Важко зрозуміти, чим пам’ять про загиблих селян – повстанців завадила вандалам. Тим більше незрозуміло, до чого тут «червоне переміщення». Повстання було антибільшовицьке, тобто античервоне. Воно спалахнуло в селі Лапинка (нині це вже район міста Нікополя) і швидко поширилось на села Нікопольської волості. Повстанці скинули владу більшовиків і створили свої ради з чесно обраних депутатів. Було заарештовано 594 більшовицьких активіста, над якими відбувся суд громади. 16 більшовиків, щодо яких судом було доведено їх особисту участь у пограбуваннях, гвалтуваннях і вбивствах, було засуджено до розстрілу. «Ми хочемо не комуни, а … життя мирного і спокійного»,- зазначалось в одній з листівок повстанців. Масштаби повстання були такими, що більшовикам довелось із Олександрівська (нині Запоріжжя) направити до Нікополя два інтернаціональних полки, укомплектовані китайцями та угорцями, підсилені бронепоїздом «Товаріщ Лєнін» і загоном чекістів (куди ж більшовикам без ЧК – НКВД!) . Карателі безжально потопили повстання в крові. Керівник цієї каральної операції доповів своєму начальству, що було вбито тисячу чоловік. Але, за свідченням одного з очевидців тих подій, «загиблих було так багато, що не вірилося очам», тобто жертв було набагато більше. Нікополь знаходиться на півдні Січеславщини (Дніпропетровщини) і відноситься до східних областей України. Влада тут традиційно нав’язує народу думку про те, що тутешні жителі завжди були прихильні до імперської або більшовицької влади. Насправді це далеко не так. Нікопольщина, навпаки, традиційно була колискою визвольної боротьби українського народу за волю та незалежність. Бо саме тут, на Микитинській січі, у 1648р. козаки обрали гетьманом Богдана Хмельницького, звідси почався визвольний похід під його керівництвом, саме звідси, за словами Миколи Гоголя, «воля розлилася по всій Україні»! І саме тут більшовики в 1919 році зустріли значний опір своїй політиці грабування народу і показали своє справжнє нутро: за 16 розстріляних активістів (а по суті – злочинців) забрали життя у понад тисячі селян, що захищали своє майно і свою гідність. На жаль, про цю трагічну сторінку в історії нашого краю мало знають не тільки мешканці України чи Січеславщини, а й навіть самого Нікополя. Тільки цим можна пояснити цей ганебний випадок з паплюженням пам’ятного знаку жертвам Лапинського (Троїцького) повстання. Якщо зробити інший переклад, то підпис під спаплюженою табличкою буде звучати так: «Червоний підйом». Виходить, що нам хтось загрожує новим «червоним підйомом», чи то терором? Хтось вважає, що мало крові пролили тоді, хочуть пролити її знову? Чи, може, залякати нас? Тож нехай знають, що ми – українці, ми - козацького роду, і тому залякати нас не вдасться нікому. Ми шанували, шануємо і будемо завжди шанувати пам’ять наших співвітчизників, які боролись і віддали своє життя за волю України. Прес – служба Нікопольського міжрайонного комітету національного спротиву та підтримки Євромайдану

Немає коментарів:

Дописати коментар