ПОЛІТИКА ТА ДЕРЖАВНІСТЬ

Андрей Войцеховский

2 хв. ·

Политика есть искусство приспособляться к обстоятельствам и извлекать пользу из всего, даже из того, что претит.
Отто фон Бисмарк

Отличие государственного деятеля от политика в том, что политик ориентируется на следующие выборы, а государственный деятель — на следующее поколение.
У. Черчилль

В действительности независимых выборов не существует, как не существует независимых СМИ или независимых ассоциаций.
В условиях капиталократии так называемые независимые выборы наилучшим способом воплощают мечту крупного капитала о полном контроле над политической властью. У руля политической власти должны находиться временщики, которые полностью подотчетны крупному капиталу и зависимы от него. А что касается народа, то «свободные выборы» этому не помеха, как раз наоборот — они и есть тот крючок, на котором подвешены все политики. Выборы требуют денег, а деньги есть у крупного капитала.
Выражаясь на современном либеральном наречии, демократия «крышует» капитализм.

Существование антилиберальных партий предполагает их абсолютную неконкурентоспособность. Например, коммунистические партии сегодня разрешены в западных странах, но если бы они реально могли прийти к власти, то были бы немедленно разгромлены.
Например, во многих странах Восточной Европы на время болезненных реформ 90-х годов были запрещены коммунистические партии. «Свобода» такова, что ты можешь «свободно» высказывать только те взгляды, которые никоим образом не могут поколебать существующий порядок.

В Средние века их называли богохульниками, в советское время — антисоветчиками, сейчас — экстремистами. Слова разные, а суть процесса одна. Господствующий класс всегда устанавливает рамки идеологически дозволенного, можно говорить все что хочешь, но только в рамках дозволенного. А если ты пытаешься говорить то, что противоречит доктрине господствующего класса, то твой дом — тюрьма. Своих политических конкурентов стремятся запретить и другие режимы, но отличительная характеристика либерального подхода заключается в том, что запрет иных взглядов, идей и партий всегда сочетается с лицемерным лозунгом свободы СМИ, идей и убеждений.

И еще одно важное обстоятельство, на которое обращают мало внимания. Свобода СМИ — это не только цель, но и инструмент. Если вы можете говорить, например, что губернатор — коррупционный, а до этого нет никому дела, зачем такая свобода нужна? Такая свобода служит лишь «выпуску пара» и является одной из методик пиара.

Может, демократия все-таки возможна? В достаточно большом обществе невозможно организовать процесс управления, в котором будут участвовать все члены общества. Большинство членов общество не обладают достаточными для управления обществом знаниями. Большинству людей вообще не интересен процесс управления обществом, особенно в аспекте заботы об обществе. Первая причина является свидетельством невозможности демократии, а вторая и третья — двумя основными возражениями против эффективности демократии, которые указывают на четвертую и пятую причину невозможности демократии. Демократия подразумевает политманипуляцию. Невозможность демократического контроля власти обществом.

Как сказал Дж. Лоуэлл, «демократия — такая форма правления, при которой каждый человек получает право стать своим собственным угнетателем».

•     

Політика є мистецтво пристосовуватися до обставин і отримувати користь з усього, навіть з того, що неприємно. Отто фон Бісмарк Відмінність державного діяча від політика в тому, що політик орієнтується на наступні вибори, а державний діяч - на наступне покоління. У. Черчілль Насправді незалежних виборів не існує, як не існує незалежних ЗМІ або незалежних асоціацій. В умовах капіталократіі так звані незалежні вибори найкращим способом втілюють мрію великого капіталу про повний контроль над політичною владою. Біля керма політичної влади повинні перебувати тимчасові виконавці, які повністю підзвітні великому капіталу і залежні від нього. А що стосується народу, то «вільні вибори» цьому не перешкода, якраз навпаки - вони і є той гачок, на якому підвішені всі політики. Вибори вимагають грошей, а гроші є у великого капіталу. Висловлюючись на сучасному ліберальному говіркою, демократія «кришує» капіталізм. Існування антиліберальних партій передбачає їх абсолютну неконкурентоспроможність. Наприклад, комуністичні партії сьогодні дозволені в західних країнах, але якби вони реально могли прийти до влади, то були б негайно розгромлені. Наприклад, у багатьох країнах Східної Європи на час болісних реформ 90-х років були заборонені комуністичні партії. «Свобода» така, що ти можеш «вільно» висловлювати тільки ті погляди, які жодним чином не можуть похитнути існуючий порядок. У Середні століття їх називали богохульниками, за радянських часів - антирадянщиками, зараз - екстремістами. Слова різні, а суть процесу одна. Панівний клас завжди встановлює рамки ідеологічно дозволеного, можна говорити все що хочеш, але тільки в рамках дозволеного. А якщо ти намагаєшся говорити те, що суперечить доктрині панівного класу, то твій дім - тюрма. Своїх політичних конкурентів прагнуть заборонити і інші режими, але відмінна характеристика ліберального підходу полягає в тому, що заборона інших поглядів, ідей і партій завжди поєднується з лицемірним гаслом свободи ЗМІ, ідей і переконань. І ще одна важлива обставина, на яке звертають мало уваги. Свобода ЗМІ - це не тільки мета, а й інструмент. Якщо ви можете говорити, наприклад, що губернатор - корупційний, а до цього немає нікому діла, навіщо така свобода потрібна? Така свобода служить лише «випуску пари» і є однією з методик піару. Може, демократія все-таки можлива? У досить великому суспільстві неможливо організувати процес управління, в якому братимуть участь усі члени суспільства. Більшість членів суспільство не володіють достатніми для управління суспільством знаннями. Більшості людей взагалі не цікавий процес управління суспільством, особливо в аспекті турботи про суспільство. Перша причина є свідченням неможливості демократії, а друга і третя - двома основними запереченнями проти ефективності демократії, які вказують на четверту і п'яту причину неможливості демократії. Демократія передбачає політманіпуляцію. Неможливість демократичного контролю влади суспільством. Як сказав Дж. Лоуелл, «демократія - така форма правління, при якій кожна людина отримує право стати своїм власним гнобителем».

УВАГА: ПОЛІТИЧНИЙ «ШТОРМОВИЙ» СИГНАЛ!

    Вибори до Верховної Ради України наближаються…Ні, вони насуваються! 
    Про те, що їхні результати будуть сфальсифіковані, уже ні в кого не викликає сумнівів. Немає їх і в мене, але мене тривожно бентежать навіть не результати виборів, а реакція на фальш самих учасників виборчого процесу. Адже навіть Н. Королевська збирається «захищати» голоси свого електорату. Об'єднана опозиція теж не буде, сподіваюся, стояти осторонь. А «Свобода» 14 жовтня, святкуючи 70-річчя УПА, зробила грізну заявку, вивівши на вулиці Києва та інших міст тисячі і тисячі своїх прибічників.

      Але відразу після виборів, на мою думку і не тільки мою, на вулиці і площі міст і сіл України повалять «пересічні»  українці.  Почнуться голодні бунти, і ніякий захист різноманітної «пташиної» спецохорони режиму не зможе захистити «білі» будинки від Києва і до найдальших кордонів України. Може полетіти каміння у вікна мерій та обласних адміністрацій, можуть проявлятися спроби самосуду над чиновниками різних рангів. А ще гірше – підпали і мародерство… Людей кликати на вулиці не буде потреби – вони вийдуть самі.

     Повірте – це не рядки із сценарію фільму жахів. Це моє бачення реальної картини найближчих днів відразу після виборів. 
    Ви спитаєте: на чому воно ґрунтується, це бачення? Даю відповідь.

    Зараз, до виборів, НБУ усіма своїми механізмами стримує падіння гривні. Після виборів він цього робити не буде. Державне казначейство на сьогоднішній день має невиконання бюджетних зобов»язань більше ніж на 40 млрд. грн.. Швидкість збільшення мінусового залишку – 3 млрд.грн на тиждень. Який вихід? Друкувати, ні чим не забезпечені, гривні? Люд України, з якого вже 15% живе за межею бідності, подасться в жебраки? Ні, він вийде на вулиці! Дуже злий і голодний!

          Олігархічна «еліта» буде розбігатися поза кордони, бо вона вже давно усе, що поцупила у народу, пристроїла в офшорах. Президент і його команда на «своїх» гелікоптерах тікатимуть без оглядки. Куди? До Росії? Не дарма ж Янукович за тиждень до виборів їде туди! Шукати захисту? До Європи його не пустять – це факт. Росія теж, можливо, не захоче псувати перед світом своєї репутації. Тоді залишається тільки Середня Азія, одна з її країн.

          Але ж ми не маємо права випускати його з України – ми повинні судити режим всенародним судом! Тому я звертаюся до патріотично налаштованих офіцерів: ми повинні бути готовими вже сьогодні до такого розвитку подій! І в армії, і в міліції, і в СБУ є багато офіцерів, для яких поняття честі не порожній звук!

          Керівники громадських організацій! Наше завдання: не допустити погромів і мародерства. Політична штормова погода втихомириться, бо все має свій початок і свій кінець. Опісля чергової політичної кризи  ми будемо налагоджувати народне господарство. Тому воно має бути мінімально ушкодженим народною стихією.

          У всі часи історію творила не юрба, а героїчні особистості, які очолювали бунтівний народ. Якщо ми й далі будемо жити за принципом «моя хата скраю», ми ніколи не відродимо України. А вона зачекалася на своїх героїв!

          Мені дуже хотілося б, щоб мої «штормові» прогнози не справдилися!.. Але темпи «покращення» свідчать на їхню користь. 
          Хтось дивиться на найближче майбутнє України з оптимізмом?

         

СПРОСТУЙМО "СТОКГОЛЬМСЬКИЙ СИНДРОМ"

             Ніхто із «тверезих» людей немає вже ніякого сумніву, що наступні вибори  хоч якось змінять розстановку політичних сил у ВР України. 

     За даними Центру Разумкова, -- 47% населення України переконано, що депутати ВР дбають лише про представників великого капіталу, а понад 75% опитаних вкрай незадоволені рівнем роботи парламенту.

     А чи стане цей парламент якіснішим? Якщо хтось відповість на це питання ствердно, - спробуємо його переконати.

     Сьогодні ми є свідками владної політики, завдяки якій Україна втрачає залишки авторитету на міжнародній арені. Європа та Америка ось-ось зачинять свої кордони для українських чиновників. Стосунки з Росією тримаються на її все нових і нових вимогах, що можуть призвести до часткової, якщо не повної, втрати Україною державного суверенітету.

     Курс гривні – у «гарячці». Якщо його зараз штучно стримують, то після виборів «віжки» буде послаблено. Золотовалютні запаси зменшуються, іноземні інвестори виводять свої капітали з України… А доморощені злодії  « у законі»  поспішають розтягти по власних коморах усе, що ще можна розтягнути: виставлено на продаж більше 1000 державних об»єктів. Вони простягають свої загребущі руки і до найбільшого скарбу --  плодючої землі!

     Що змінеться? До парламенту прийдуть нові люди? Ми переконані, що, як заявила Ю. Тимошенко, результати виборів УЖЕ сфабриковані. Ми були свідками того, як формувалися територіальні виборчкоми, ми є свідками тієї наступальної телепропаганди, фальшивих результатів соціологічних опитувань, тієї «джинси», якою просякнуті ЗМІ – від центральних до місцевих.

     До виборів залишилося кілька тижнів, а виборчі перегони стають все бруднішими з кожним днем. Згадаймо заяви Мельниченка і Омельченка, суд по ЄЕСУ. Уряд України повертатиме Росії «скажені» гроші? Ми у це віримо?

     Не тільки ми не віримо у зміни на краще після виборів, але й вони впевнені в тому, що «царюватимуть» і надалі, і дуже довго. Про це свідчить той факт, що до секретаріату ВР України тільки за останній тиждень подано більше 60-ти законопроектів. Думаєте, вони мають соціальне спрямування? Лише кілька з них.

     Комуністи «печуться» збереженням назв вулиць, площ і парків, які пов»язані з Великою Вітчизняною війною. Це для нас, виявляється, - найнагальніша проблема. Ми вже чули, що нас «мало стріляли». Мабуть, саме тому П.Симоненко є співавтором законопроекту про впровадження смертної кари.

     Через те, щоб ми не аналізували, чи справді настало «покращення життя вже сьогодні», нагнітається істерія загрози тероризму. Пам»ятаєте Дніпропетровський  «теракт»? Пересічний українець, дивлячись новини з екранів ТБ, має бажання заховатися від страху: там підірвали, там постріляли, бо навіть рядові кримінальні розбірки трактуються телебаченням як теракти.

     А скільки галасу викликало прийняття «мовного» закону! Притихло… Потрібно підігріти – регіонал О.Чорноморов підготував законопроект по «вдосконаленню» мовного закону, який, бачте,  «значною мірою враховує інтереси національних меншин, але не враховує потреби росіян, які мешкають на території України і є корінним народом, а разом із великою кількістю російськомовних громадян складають найчисленнішу мовну групу» ( Із пояснювальної записки до проекту). Коментарі потрібні? Будь ласка: українці, посуньтеся, бо великий і могутній має ще більше розправити плечі, а для цього йому не вистачає життєвого простору! Будьте толерантними – посувайтеся… Ми теж корінні!

     Про цей українофобський законопроект ЗМІ поки що мовчать, бо на часі законопроект про кримінальну відповідальність за наклеп – черговий «шедевр» політтехнологів. Гарно відволікли увагу  електорату від «покращення».  Вистачить. В.Журавський відкликає свій «шедевр» - повернемося до нього після виборів.

     Живемо,  як у казці – чим далі, тим страшніше. Я б сказав: брудніше.

     А народ відчуває «покращення» - і мовчить, бо «благоденствує». Перед самими виборами, як уже було, - влада підкине якусь копійку до пенсій та зарплат бюджетників. Хвала владі! Молодці! Дбають про народ. Ціни ростуть, не вистачає на прожиття? Сиди мовчки, не бунтуй, бо станеш терористом, який посягає на існуючий лад. А вони як крали ( пардон – забирали останнє у народу), так і крастимуть.

     Та доки ж ми будемо спати?

     Чи, може, спростуємо «стокгольмський синдром»?

Церковні лідери просять не розглядати законопроект про мову

Всеукраїнська Рада Церков і релігійних організацій закликає народних депутатів не вносити на розгляд парламенту законопроект "Про засади державної мовної політики".

Про це йдеться у зверненні до голови Верховної Ради Володимира Литвина і народних депутатів Всеукраїнської Ради Церков, підписаному черговим головуючим у ВРЦ, главою УГКЦ Святославом.

"Висловлюємо нашу стурбованість ситуацією, яка склалася внаслідок внесення до порядку денного та розгляду Верховною Радою України проектів законів, які шкодять нормальному