Сторінки

вівторок, 20 вересня 2011 р.

Дніпропетровщина - фортеця українського націоналізму.

Владельцы сайта

  • CUN DNIPRO


Захист національних інтересів - обов'язок нації!.

                                                                                                               М.Хоменко
                                                                                                               Голова Дніпропетровської ОО КУН

                        Першочергові завдання організації на сьогодні

І. Збереждення членів партії, "Один за всіх і всі за одного."

ІІ.Партія твориться для здобуття влади на основі широкої підтримки громадянами України.

1.Пропаганда- основа оволодіння масами(Без виконання цього пункту, партія перетвориться у ніщо).
2.Кожна наша націоналістична дія має обути підпорядкована меті - здобуття підтримки більшості громадян.
3.Наша націоналістична програма - кожному громадянину України.


ІІІ.Будування нашої держави має відбуватись на національних пріоритетах, тому питання мови, освіти, культури, історичної пам'яті мають бути визначальним у політиці партії.
                       Національна держава здобувається нині!

Здобуття національної держави неможливе без єднання усього українського народу навколо цієї ідеї, ідеї української державності на основі нації, впевненності у своїх силах та жертовност партійців.      


                     Націоналізм - організована сила.

              Захист національних інтересів - обов'язок українця! 

!.Украіна і кожний її громадянин захищений настільки, наскільки чисельні іі сильні націоналістичні партії в Україні.
2.Лише велика, дисціплінована, націоналістична сила, будучі при владі здатна захистити національні інтереси як Української Держави так і її громадян.
3.Нацйіоналістом вважається українець, громадянин України який  приймає активну участь у діяльності  націоналістичної партії розуміє цілі та завдання спільної праці на благо Держави та її громадян.
4.Громадянин України з націоналістичними поглядами, але поза партією є лише симпатиком тої чи іншої націоналістичноє партії, а ті націоналісти, що не симпатизують ні одній націоналістичній політичній партії самі відстороняються від будівництва Української Національної Держави
5. Громадяни України, які входять до складу не націоналістичних партій або симпатизують їм, можуть бути використані тими партіями лише для проходжження їх у владу. Ці громадяни зазвичай зневірюються в тих, кого привели до влади і стають пасивними споглядачами, що не менше губить перспективу побудови національної Держави, мабуть так само, як і відверта боротьба проти її побудови.

               Висновок один, у інтересах українців, щоб до влади прийшли партії націоналістичного спрямування.





Конгрес Українських  Націоналістів -
національно-визвольна партія українського народу.
Ст. тел.: 098-7007969


До Дня міста !


МІСТО КОЗАЦЬКОГО КРАЮ.
Проблема виникнення нашого міста, відомого нині під назвою Дніпропетровськ, місто на Дніпрі. Якби його не називали в різні часи, Кодак, Половиця, Єкатерінослав, Катеринослав, Новоросійськ, Дніпропетровськ або Днєпропєтровск, Січеслав, останні часи від Совєтів в народі живе єдина назва Дніпро…
Дніпро-місто давньої козацької слави.
Історія міста всі часи, від Катерини до комуністів вирішується в руслі російської великодержавно-шовіністичної історіографії. Було, мовляв,у нашому краї «Дике поле», котре трактують, ніби якусь пустелю Аравійську, а потім прибула сюди «матушка» Катерина ІІ й заснувала разом зі своїм фаворитом графом Г.Потьомкіним місто, що дістало назву Катеринослав. Пропонувалися при цьому, щоправда,
дещо розбіжні дати: 1776 р., 1783 р., 1784 р., 1787 р. Ясна річ, що про українських козаків офіційні історики мовчали, та й взагалі в сталінські й брежнєвські часи до цієї теми ставилися наче до «персони нон грата». Але факти – річ вперта, і свій подальший виклад ми будемо вести на їх основі.
Територія, на якій нині розташований Дніпропетровськ, належить до числа п’яти зон
України, заселених людиною найраніше, ще в часи палеоліту. На берегах Дніпра знайдено ряд стоянок первісної людини, пізніше й слов’янських поселень.
Перші за часом виникнення слов'янські поселення V-VII ст. в межах сучасного Дніпропетровська належать історичним антам, добре відомим за свідченнями візантійських та готських авторів, і старожитностям так званої пеньківської археологічної культури. Згідно з твердженням Прокопія Кесарійського, анти споріднені зі слов'янами однією мовою, однаковим побутом, звичаями і віруваннями. Разом з тим вони становили окремий племінний союз, який розселився від гирла р. Рось до Запоріжжя, в басейні Південного Бугу та між Дністром і Прутом.
      Велике антське поселення досліджено на Поповому мисі Ігренського півострова. Лісові хащі, численні річкові протоки і болота являли собою природні укріплення, рятуючи мешканців від кочівників. Навколишні луки використовувалися під пасовища, родючі грунти забезпечували потреби землеробства. Житла -напівземлянки площею до 20 м2 мали дерев'яну обкладку стін, в одному з кутів знаходилася піч - кам'янка. Численні знахідки серпів, кіс, мотик, жорен свідчать про землеробське спрямування господарства.
      Положення поселення поблизу переправи через Дніпро визначало його значення як торговельного центру.
 За доби Київської держави повз територію майбутнього Дніпропетровська також проходять торговельні шляхи світового значення (з варяг у греки, соляний), при чому якраз тут, перед порогами знаходилися особливо важливі й складні відрізки цих шляхів. Про зону нашого міста, насамперед про перший поріг на Дніпрі – Кодацький, – згадував візантійський імператор Костянтин Багрянородний у 943 – 959 рр. Адже для тяжкого долання порогів мандрівники, купці, воїни, дипломати мали добре приготуватися. Тому не випадково на території нинішнього Дніпропетровська, у лівобережній його частині, на так званому Огрінському півострові при впадінні р. Самари в Дніпро, виникло перше велике поселення. Варто сказати, що у ХІІІ ст. воно тяглося смугою понад Самарою на декілька кілометрів до так званого Попового мису. Тут були ремісничі майстерні (гончарні, майстерні по виготовленню бронзових котлів та ін.); знахідки, зроблені відомим археологом Дмитром Телегіним, виразно засвідчують велику роль Огрінського городища як торговельного центру.
   Як мінімум з ХV ст. виникає запорозьке козацтво, яке активно включається в
боротьбу проти агресії Османської імперії, в процес освоєння і заселення нашого краю.
   Французький мемуарист Г. Л. де-Боплан, який був в Україні у 1630 – 1647 рр., довго жив на території нашого міста, будував Кодак. Безпосередньо фортеця будувалася руками українських селян і козаків які прибули сюди з різних міст Наддніпрянщини. ЇЇ було зведено в рекордно короткий час: від весни до серпня 1635 р. Зазначимо, що Кодак одразу ж потрапив на європейські карти і мав позначку як місто у ХVІІ – ХVІІІ ст. Навколо Кодака виникло ремісничо-торговельне передмістя – Слобода. Потужна твердиня не тільки поклала початок нашому місту, але й сприяла інтенсивному заселенню його околиць. Ще пізніше, у 1645 р., виник Новий Кодак, котрий через певний час у ХVІІІ ст. перевищить своїм значенням Кодак Старий.
   На початку ХVІІІ ст. посилилась колоніальна політика Російської імперії по
відношенню до України. Царат недвозначно прагне прибрати до рук запорозькі фортеці й поставити там свої постійні гарнізони, взяти Січ під надійний контроль. Сам же Кодак в очах російських правителів став джерелом всякого зла. Саме тут збиралися невдоволені козаки і йшли воювати проти урядових військ на початку ХVІІІ ст., саме тут опинився
наприкінці 1707 р. вождь Селянської війни у Росії Кіндрат Булавін. Старий Кодак відіграв важливу роль у заселенні нашого краю, але на чільне місце у даному процесі висувається
  Новий Кодак – центр Кодацької паланки Війська Запорозького. Тут знаходилася
адміністрація паланки, суд, канцелярія, школа, переправа через Дніпро, регулярно
відбувалися ярмарки…
   У 1775 р. було ліквідовано Запорозьку Січ…Настали інші часи…Російська влада
прагнула утвердитися на загарбаних землях українських козаків й тому перш за все
пороздавала їх поміщикам. Козаки зганялися зі своїх хуторів та зимівників у більші
населені пункти, де порядкувала вже нова адміністрація. Поспішно створювалася нова символіка замість старовинної козацької, нищилася споконвічна топоніміка, виникали
словесні покручі, в яких головне місце відводили іменам російських царів…Не оминула лиха доля й Кодаки.
    Все вищесказане дає підстави стверджувати, що наше місто виникло у 1635 р., колибуло збудовано фортецю Старий Кодак. Саме тут існував важливий центр оборони,
освоєння та заселення краю, саме від Старого Кодака бере свій початок ряд населених пунктів, які пізніше стали районами сучасного Дніпропетровська.
У 1645 р. виникає Новий Кодак, який у першій половині ХVІІІ ст. стає містом,
центром Кодацької паланки Війська Запорозького, переймаючи таким чином естафету від Старого Кодака. У 80 - х роках ХVІІІ ст. царський уряд перейменовує комплекс поселень на чолі з Кодаками в місто Катеринослав, дещо зміщуючи центр головного губернського поселення, прив’язуючи його до поселення Половиця, котре знаходилося якраз між Старим та Новим Кодаками. До речі, місцеве корінне населення дуже неохоче приймало нову назву міста, йменуючи його Кодаком чи Половицею, то царській адміністрації доводилося і силою змушувати до засвоєння нової назви міста.
Це було здійснено виключно з політичних міркувань, щоб відкинути століття
попередньої історії цього міста, не пов’язані з історією Росії, й штучно
прив’язати «заснування» міста до катерининських часів.
І не випадково прихильники імперських великодержавних поглядів з таким
замилуванням і досі говорять про нібито цивілізаторську роль Катерини ІІ та про так
звану «Новоросію». Та з пісні слова не викинеш… Не викинеш і багатовікову історію
українського (запорозького) козацтва, котре виникло на наших землях і освоювало та
заселяло наш край задовго до появи на світ Катерини ІІ і Петра І, і навіть Переяславської ради.
   Особливе значення в історії Дніпропетровська слов'янських часів належить Монастирському острову, який лежить у руслі Дніпра навпроти нагірної частини міста. До підйому рівня води у Дніпрі греблею Дніпрогесу острів мав стрімкі скелясті береги у "головній" частині і довгу піщану косу у "охвості"1. Саме тут, за легендою, серед скель та урвищ, знайшли притулок кілька візантійських монахів під час подорожі до Києва у 870 р. Ще раніше, за існуючою церковною традицією, на острові зупинявся св. Андрій Первозванний, який ніс світ християнства слов'янам. Навіть одне це дає привід святкувати найдавнішу дату виникнення міста, адже не міг він зупинятись на пустому місті. Наявність тут переправи , обумовлювала собою наявність житла для тих, хто переводив ту у цій стрімкій частині Дніпра великі суда повз ці пороги... Тому, вперте нав'язування Української православної церкви Московського патріархату, незважаючи на свою власну історію, того, що місто пішло від Катерини, розбивається вщент, справжньою історією міста на Дніпрі. Саме тому дата у 235 років, яку святкують цього року виглядаю смішною і навіть більше - наругою над історичною правдою.


Відповідальний за випуск М. Хоменко

По матеріалам книги Ю. А. Мицика «Козацький край»
та на сайті   http://www.virtlibrary.dp.ua/page/vihi/Vihi3.htm

Микола ХОМЕНКО
Голова Дніпропетровської обласної організації
Конгресу Українських Націоналістів;
Депутат Бабушкінської районної ради
м. Дніпропетровська.



До 20 річниці  Незалежності України.                                          Серпень 2011 р


Ще в 20-х роках минулого століття диктатор, ідеолог червоного терору В. Лєнін, сказав: «Власть мы сможем удержать только враньём и террором». Червоні фашисти, перемігши в Росії, окупували пів Європи, нав’язавши червоний кривавий диктаторський режим. Опорою для червоних фашистів були переважно деградовані елементи: екстремісти, злодії, ледацюги і інші декласовані елементи.
Якщо свідомий та працьовитий робітник , то він підвищує свій професійний фах, дбає про добробут родини, без примусу він не буде підтримувати фашистів.
Добровільно підтримувати фашистів не буде і селянин, бо він любить свою землю, любить свої звичаї, дбає про порядність і чесність своїх дітей.
Підтримувати фашистів людина інтелігентна також не буде, бо вона живе своїм розумом, багато читає, знає, що ховається за фашистськими гаслами про братерство пролетарів зокрема.
Фашисти, називаючи себе більшовиками, комуністами, соціалістами розпочали
будівництво диктатури пролетаріату і хотіли заолодіди світом. Вже на початку 30-х років Нобелівський лауреат, академік Іван Павлов, написав листа до Ради народних комісарів СРСР: «Вы с величайшим успехом сеете в мире не революцию, а фашизм. До вашей революции фашизма в мире не было».
За 70 років перебування України в червоній фашистській окупації був вихований «совок»
– нащадок пролетаріату. Це ті ж самі деградовані, зденаціоналізовані елементи, але більш цинічні, бо їм байдуже, що за часи совдепії було розстріляно, закатовано, заморено голодом,замордовано в совєтських концтаборах мільйони безвинних людей, їх влаштовує той потворний устрій, в якому вони жили.
Ще за своє життя Папа Римський Іоан Павло ІІ, свого часу публічно виголосив: «Комунізм – це зло».
Висновок: оддин: диктатура – це фашизм!
На боротьбу з цим злом і був покликаний сьогодні український націоналізм, який став на захист всього українського народу, а не вождя, кількох сімей олігархів чи окремого класу.
Український націоналізм сповідує демократичні цінності розвитку суспільства, головні з яких:
1. Захист прав і свобод громадян;
2. Рівність всіх громадян перед Законом і правосуддям;
3. Можливість отримання безкоштовної та якісної освіти;
4. Надання безкоштовної професійної медичної допомоги;
5. Забезпечення житлом кожної молодої родини;
6. Військова безпека держави;
7. Відродження національних цінностей, патріотичне виховання;
8. Справедливий розподіл суспільного національного продукту;
9. Державна підтримка малого та середнього підприємництва як основи
національного виробництва;
10. Пріоритетний розвиток аграрного сектору: переробка місцевої сировини та зібраного врожаю на селі, постачання готової продукції до торгівельних мереж;
11. Надання в довгострокову оренду землі громадянам України для ведення сільськогосподарської діяльності;
12. Запровадження державної власності на стратегічні ресурси та запаси..

20 років тому Україна звільнилася від московської окупації, але дотепер у нас відсутня  справжня демократія. Більше того, після останніх президентських виборів Україна скотилася до стану авторитарної, напіввільної країни. Політичні репресії захлинули державу (безпідставне ув’язнення стало нормою), грубо порушуються права і свободи громадян (ви вже не можете вільно пересуватися по Україні, виходити на мирні акції протесту, гарантовані Конституцією),нищиться малий бізнес (все більше і більше закривається малих підприємств),
виросла корупція, зросло зубожіння народу і захмарне збагачення купки олігархів, русифікація  із в’ялої перетворилася на скажену...
Лєнінським «…враньём и террором», диктатурою віє сьогодні в Україні все більше і більше.
Чому так сталося? Чому таке погіршення якості життя в Україні? Адже порядних громадян у нас набагато більше, ніж шахраїв.
Відповідь одна – антиукраїнська пропаганда посіяла в українцях зневіру в свої сили, в свою перемогу, в своє добре майбутнє. Тільки незначний відсоток українців є прихильниками або членами націоналістичних партій(які не фінансуються олігархами і які потребують допомоги від громадян України). І як результат – українці не отримують відповідного захисту своїх прав і свобод.
Перед тим, як скаржитись на злидні, на безправність, на несправедливість – запитайте себе, що ви особисто зробили для свого захисту, чи є ви членом націоналістичної партії, чи допомогли ви коштами, чи працею тим, хто має відвагу бути націоналістом, який захищає наші спільні права та свободи. І ви зрозумієте, що, на жаль, ви нічого не зробили і не робите, то немає чого і скаржитись, адже покарання без вини не буває.
Виборсатися з цього «багна», в якому ми зараз опинилися, зможемо, відкинувши нав’язані ворожою пропагандою стереотипи і брехню на всіх рівнях, завзято ставши до будівництва справжньої української народної демократичної держави!
Панове українці! Творімо повноцінний демократичний Український Світ!

Історична довідка:
1. За утвердження Самостійної Соборної України до останнього подиху боролися лише націоналісти.
2. Гасло, яке сповідувала ОУН і її Провідник Степан Бандера, було: «Воля народам, воля людині!».
3. В Українській Повстанській Армії проти червоних і коричневих фашистів боролися загони
різних національностей.
4. Українська Повстанська Армія була єдиною збройною силою, яка не брала заручників, не
карала членів сімей зрадників і ворогів.
5. 11-15 липня 1944 р. на Першому Великому Зборі Української Головної Визвольної Ради
(УГВР – підпільний Уряд України) була проголошена Платформа, у пункті 4-му якої було
записано: «Визнати демократію, як устроєвий принцип Представництва».
Слава Україні!



Відповідальний за випуск М. Хоменко


Листівки до дня міста 10.09.2011





Націоналістичні інтернет видання
КОНГРЕС УКРАЇНСЬКИХ НАЦІОНАЛІСТІВ
Конгрес Українських Націоналістів


"НЕЗБОРИМА НАЦІЯ"
"Вісті Комбатанта"
Tavrijci.org - Організація Національного Захисту «Південний Щит»

"Повстанчий Крим". Таврійці в лавах ОУН-УПА

Цей список далеко не повний, адже Кримська ОУН мала ройове розгалуження, і члени роїв знали тільки тих підпільників, які були


МИ НА FACEBOOK



Нова концепція пропаганди національної ідеї.

Автор. статті Черненко Олег
Голова секретаріату Дніпропетровськоі організації КУН
член проводу Дніпропетровської Обласної Організації
Конгресу Українських Націоналістів
Я давно думав, як згрупувати українців, що здатне буде їх згуртувати? Та як зазвичай буває то прийшло одразу, за пів години я мав набір гасел-закликів на всі теми, які цікавлять кожного українця.
Протягом декількох днів ми з Дмитром Лєбєдєвим разом розробляли листівки, хоч у Дмитра і були вже деякі заготівки, все одно прийшлось їх доробляти під цю  нову концепцію пропаганди національної ідеї на Україні.
Деяке обговорення вже пройшло і зараз кожен може вибрати для себе той набір листівок , який слушен до конкретного часу застосування. Розроблялось все, виходячи з того, що у партії не так багато грошей і тому варіанти ці, для мінімуму витрат. Кожен осередок в силі сам роздрукувати деяку кількість і розповсюдити.
Може мати багато і багато продовжень на історичну тематику зокрема.
Щось змінювати в дизайні даної листівки навряд чи треба, бо треба рахувати що розмір такої листівки А6-А5, Це не такий розмір, щоб його загромаджувати додатковою інформацією...Хоча для роздавання людям на вулицях ці листівки можна робити двосторонніми і на другій стороні давати більш розширену інформацію про програму партії або на інші теми...
По моєму аналізу цього матеріалу виходить так, що загальний вигляд кожної листівки лояльний до своїх і агресивний до ворогів.. Саме на це він і був розрахован. Якщо людині здається що листівка до нього ворожа- то він і є ворог. Самовизначення друзів нації та ворогів , та пробудження українця - ось ціль.
Визначившись , українець більше не буде себе ототожнювати з іншими силами, окрім українських по суті, а не по назві і в першу чергу з КУНом.

Листівки , це наша історія. використані копії листівок УПА що розповсюдижвались по Україні за часів СССР. Задіяни листівки двох типів про жахи совєтів та про дії та цілі УПА.

Та ще такі над якими теж ще попрацювати, подумати як аподати і коли..
Читайте далі


Графа національність.


Запроваджуючи ці додатки до паспорту з графою національність , ми сприяємо самоідентифікації кожного , хто проживає в Україні.

У Дніпропетровську починається компанія по врученню додатку до поки діючого паспорту громадянина України, у якому кожен громадянин, при бажанні, зможе своєю рукою засвідчити свою національність. Тут показан проект , який ми хочемо започаткувати.
Читати далі ..Графа національність.



ТВОРЦІ НАЦІОНАЛІЗМУ

Класики українського націоналізму

Дмитро Донцов                              Dm dontsov.jpg



Дніпропетровська ОУН у боротьбі з німецькою окупацією (документи і матеріали).Колектив авторів: В. Панченко, Ю.Щур, А. Середін
Видавництво: Дніпропетровськ, надруковано в типографії "Свідлер"

Історики – відшукали матеріал для видання в розсекречених архівах СБУ та ФСБ. Один із результатів дослідження – те, що дніпропетровська ОУН була досить численною. Науковці відшукали інформацію про понад 700 людей, які входили до організації.

Укладач нової книги, історик-дослідник Юрій Щур вивчає рух опору в краї понад десятиліття. Особлива увага – 1940-м рокам і Українській повстанській армії. Дніпропетровськ, каже історик, можна вважати столицею ОУН-УПА на Півдні України. Підстави для цього, зокрема, дають нині розсекречені таємні звіти німецьких спецорганів, котрі займалися знищенням українського підпілля. Читайте даліДніпропетровська ОУН у боротьбі з німецькою окупацією (документи і



Фото І відео з заходів де була організація КУН Дніпро

САЙТИ ОРГАНІЗАЦІЙ КУН УКРАЇНИ





Необхідне для націоналіста з
Націоналістичного порталу


Ідеологія
Ідеологічні принципи ОУН(б)

Історична довідка
ОУН(б)


ОУН-УПА








Холодний Яр
...  детальніше

Немає коментарів:

Дописати коментар