Сторінки

неділя, 17 червня 2012 р.

Реймське євангеліє


Реймське Євангеліє

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Реймське Євангеліє
Реймське Євангеліє — церковно-слов'янський пергаментовий рукопис, знаменита київська пам’ятка першої половини XI століття. Це найдавніша вітчизняна книга, що походить iз бібліотеки Ярослава Мудрого, заснованої 1037року при Софії Київській. Старокиївське Реймське Євангеліє потрапило до Франції з донькоюЯрослава Мудрого Анною.
Реймське Євангеліє складене з двох
1) кириличних євангельських читань, бракує 19 початкових листів (16 листів), східно-слов. редакції, мабуть, з 11 — 12 ст., придбаний цісарем Карлом IV десь в Угорщиніта подарований Емауському монастиреві у Празі, заснованому 1347 року;
2) хорватсько-глаголичної частини (31 лист) із євангельськими й апостоловими читаннями й пареміями на свята за римським обрядом, списаної з хорватського ориґіналу 1395 року ченцем Емауського монастиря для католицько-слов. богослужб. Кінцевий глаголичний запис, мовляв, першу (кириличну) частину написав святий Прокіп Чеський, не відповідає дійсності. Цілий кодекс, занесений, гуситами (монастир спалено 1421) доЦаргороду, був куплений кардиналом Карлом Льотрінґським, що пожертвував його соборові у Реймсі (Франція), де він зберігається від 1574року.
На рукописі (оправу пограбовано 1793 р.) присягали при коронаціяхфранцузькі королі. До останнього часу унікальний рукопис вважали загубленим у регіональній французькій колекції — його зберігали в міській бібліотеці Реймса — міста, де з давнини коронувалися французькі королі.
У 2010 році 32 сторінки, які вціліли до наших днів перевидані українською, англійською та французькою мовами. Презентація видання відбулася в Києві, у Софійському Соборі.

[ред.]Видання

З уваги на ці леґенди кириличну частину євангеліє друковано тричі факсимільно:
  • «Sylvestre de Sacy, Evangeliaire slave…», Париж 1843
  • 1 вид. (передрук Ґанки у Празі 1846), 1852;
  • 2 вид. (виправлення помилок подав Лось ASPh 9 кн. 1886) — на кошти царя Миколи І;
  • Leger L. L'Evangéliaire slavon de Reims …", Реймс-Прага 1899.
Мову Реймського Євангеліє вивчали Петро Раковський-Білярський (1847, що кириличну частину визначив як румунську копію 14 ст. з сербсько-болгарського оригіналу) та Олексій Соболевський («Русский Филологический Вестник», ч. 18, 1887, що уважав її сх.-слов. відписом 11 — 12 ст.).

Немає коментарів:

Дописати коментар