Сторінки

пʼятниця, 3 травня 2013 р.

Свідомі несвідомі історики козацтвознавства


      Нещодавно задав питання одному з керівників наукового інституту, що досліджує козацтво. Питання полягало у наступному, чи вивчають вони козацтво визвольних змагань 20--х років. Відповідь була , якась незрозуміла, чи то козацтво те якесь не таке? Обізвала його новітнім і сказала, що не вивчають. Додала при цьому, що літератори, що зараз про нього багато пишуть(натяк на Романа Коваля , Василя Шкляра і інших) можуть вигадувати все що завгодно, вони ж покладаються лише на документи, папірці, на яких щось десь хтось написав...

    Сумно, що історія козацтва виявилась для цілого інституту лише у 18 сторіччі і не далі...
    То що казати за кубанське козацтво, що є нащадками тих вигнаних запорожців?
    Звісно і його вони не вивчають, адже то козацтво, напевне, за їх переконанням, колишніх викладачів наукового комунізму - козацтво Росії, а не України.
    Отак і приїхали до того, що гроші народні з бюджету тринькаються на написання книжок, що в меншій мірі впливають на свідомість громадян і не виходять далі інституту, а слугують лише підставою до отримання додаткових грошей особисто писавшим, як дальше зростання у посадах і всього іншого.
    При цьому людина з якою я спілкувався цілком свідома на перший погляд і проукраїнські налаштована.
   Радянське виховання і викладанняі лише все спаскудило і викривило свідомість у тупиковий напрямок...

Немає коментарів:

Дописати коментар