Сторінки

середа, 10 липня 2013 р.

Репресії - їх автори та виконавці


Євреї в НКВС України: кати і жертви
эксклюзив
24.04.2011 18:08  Шимон Бриман
Нове дослідження українського історика аналізує феномен "засилля" євреїв у керівництві ГПУ-НКВД. Чи відповідальні євреї-чекісти за Голодомор? Як єврейські офіцери на вищих постах держбезпеки з катів ставали жертвами - в інтерв'ю вченого порталу IzRus.
Гітлерівський плакат 1941

Вадим Золотарёв
Вадим Золотарёв 
Український історик Вадим Золотарьов - автор семи книг і десятків статей з історії держбезпеки України підготував до друку комплексне дослідження про євреїв в органах ГПУ-НКВД 1920-1941 років. Про початок цього дослідження портал IzRus повідомляв у 2009 році. Короткі висновки були опубліковані Золотарьовим спільно з д-ром Юрієм Шаповалом в щорічнику "З архівів ВЧК-ГПУ-НКВД-КГБ" (2010). Більш детальну інформацію та власні спостереження за темою свого дослідження, яке буде опубліковано в поточному році, Вадим Золотарьов повідомив порталу IzRus.

Євреї становили лише 6,5% населення України в 1926 році. Але цифри, засновані на кропітких вишукуваннях в архівах Служби безпеки України, говорять про те, що на керівних постах в ГПУ УСРР у 1929-1931 роках євреїв було 38%, а в період Голодомору 1932-1933 років євреї становили 66,6% серед всіх керівників каральних органів республіки. Коли в 1936-му присвоювалися нові звання по відомству держбезпеки, то серед верхівки НКВС УРСР з 79 осіб євреїв було рівно 60 (ті ж 66,6%). Золотарьов призводить архівний документ - наказ НКВС СРСР від 8 січня 1936 року, де йдеться про присвоєння спецзвань капітанів ГБ (відповідали загальновійськовому полковнику) співробітникам НКВС України. Серед 34 офіцерів - 25 євреїв.

Крім того, частина чекістів приховувала своє єврейське походження під псевдонімами. Наприклад, Олександр Розанов - начальник управління НКВС по Одеській області в 1935-1937 роках, пізніше на допиті зізнався: "Я - Абрам Розенбрандт, єврей Ім'я та національність записав по-іншому від сорому.".

Ізраїль - кат України

Головну катівський роль у запуску масових репресій в Україні зіграв Ізраїль Леплевський - нарком внутрішніх справ УРСР з червня 1937 по січень 1938 рр.. У цей же період починається і "відстріл" попереднього покоління євреїв-чекістів, що знизило за півроку їх частку в керівництві НКВС до 46,5%. Потім, коли в 1938-1939 роках наступний нарком - погано приховуваний антисеміт Олександр Успенський, буде "чистити" людей Леплевського, будуть знищені майже всі євреї, котрі обіймали раніше високі пости в каральній системі. Саме Успенський дав вказівку на арешти євреїв-чекістів за національною ознакою, мотивуючи це розкриттям "сіоністського підпілля в органах".

Золотарьов призводить свідчення Григорія Кобизева - начальника відділу кадрів НКВС УРСР. Союзний нарком Єжов, побачивши його звіт з кадрів українських чекістів у лютому 1938-го, вимовив: "Подивився я на кадри - тут не Україна, а Біробіджан". Незабаром після цього почалися відсторонення від роботи і арешти євреїв - службовців НКВС. Фактично, репресії 1937-1938 років очистили "органи" від помітного єврейської присутності.

Вадим Золотарьов вважає, що злочини євреїв-чекістів були анітрохи не гірше і не краще того, що робилося їх неєврейськими колегами. Про якоїсь "єврейської специфіці" можна говорити тільки в контексті рідкісного явища втечі з СРСР: всі чотири високопоставлених НКВДшніка, що зуміли втекти з країни, були євреями.

Євреї, що вбивають євреїв


Галерея
Горький абсурд полягав у тому, що ворог сіонізму і колишній бундівець Ізраїль Леплевський, який разом зі своїми помічниками наводив жах на Україну в 1937-му, сам були розстріляний у справі про "сіонізм", а катували його на допитах слідчі-євреї Лулов і Візель . Вадим Золотарьов повідав нашому порталу, що ситуація, коли євреї репресували євреїв, повторювалася в Україні тисячі разів. Так, лейтенант держбезпеки Вайсберг вибив з арештованого НКВДшніка-одноплемінника Якова Камінського свідчення про його участь у сіоністської організації всередині НКВС УРСР під керівництвом Леплевського, а "сіоністів" в управлінні НКВС Харківської області викривав єврей Перцов.

У 1937-1938 рр.. у "справі Українського фізико-технічного інституту" були арештовані багато фахівців-євреї - Олександр Вайсберг, Конрад Вайсельберг, Фріц Хоутерманс, Мойсей Корець і Лев Ландау, який встиг виїхати до Москви. Вайсельберга розстріляли. Вайсберга і Хоутерманс передали з катівень НКВД в руки гестапо (1940). Цікава деталь: не якісь "таємні антисеміти" громили інститут, але слідчі Коган, Резніков, Шаліт, Вайсбанд і Дрешер під початком Льва Рейхман. Це був фарсовий жах тієї епохи: євреї-гебісти тортурами змушували євреїв-вчених визнаватися в зв'язках з євреєм Троцьким.

У багатьох обласних управліннях НКВС за два роки змінилося 3-4 складу співробітників, причому іноді на зміну розстріляним євреям-слідчим і начальникам відділів приходили їх заступники-євреї, яких через півроку-рік теж ставили до стінки. У тому ж Харкові всемогутній начальник обласного НКВС Соломон Мазо застрелився 4 липня 1937 в своєму кабінеті, залишивши записку: "Товариші, куди ж веде ця лінія на масові арешти" Харківське УНКВС очолив майор держбезпеки Лев Рейхман. Трохи пізніше його теж розстріляли - як і колишнього начальника харківського ГПУ Йосипа Блату, заступник начальника харківського УНКВС Якова Камінського, начальника секретно-політичного відділу обласного НКВС Абрама Сімховіча.

Історик Вадим Золотарьов у своєму дослідженні робить висновок про те, що не можна говорити про "жідокоммуне" або про "змову" євреїв-чекістів проти українського народу: "слід говорити про індивідуальні мотивах приходу на службу євреїв-чекістів, серед яких чималу роль грали матеріальні преференції ». Вчений вважає, що "своєю службою в ГПУ-НКВД євреї як би накликали на себе біду, стимулювали хвилю юдофобії, яку трохи пізніше використовують і посилять нацисти". За підсумками свого дослідження Золотарьов відповів на ряд питань порталу IzRus.

Чому ви взагалі зайнялися цією гострою темою?
Я не займаюся горезвісним "єврейським питанням", я займаюся історією радянських органів держбезпеки. А тут мимоволі доводиться стикатися в основному з євреями-чекістами. Коли я написав 27 нарисів про керівників ЧК-ГПУ-НКВД Харківщини, то 11 були євреями. Коли писав нариси про начальників Секретно-політичного відділу ГПУ УРСР, то євреями були 3 з 4. Євреїв у ГБ не можна розглядати окремо від євреїв у партійному апараті, наприклад. Думаю, що їх відсоток в партійних органах в Україні був порівнянний з відсотком у держбезпеки.

Звідки такий високий відсоток євреїв у каральній системі перших 20 років червоної диктатури?
А на кого могла спиратися в той час Радянська влада в Україні? На росіян та євреїв. Навіщо проводилася горезвісна "українізація"? Перш за все для того, щоб керівництво дізналося мову підлеглих. На рахунок ідейності комуністів (всіх національностей) я вже не вірю. Адже всі боси жили в 20-30-х рр.. так, що заїлися чинушам часів Брежнєва і не снилося. Майже у всіх були особняки, прислуга - в той час, коли мільйони зводили кінці з кінцями. Разом з відомим українським істориком Юрієм Шаповалом ми захотіли зняти численні спекуляції з різних сторін про євреїв-чекістів.

Чи можна сказати, що репресії 1937-1938 років майже ліквідували тих євреїв в органах, які раніше самі знищували інших?
Відповідаю ствердно.

Як ви оцінюєте роль ГБ в організації Голодомору?
Чекісти були мечоносцями партії, ніколи не виходили з-під її контролю і виконували всю брудну роботу. Війська ГПУ блокували райони, не даючи селянам врятуватися. Саме ж ГПУ фабрикувало справи проти "шкідників", тисячами посилаючи їх на розстріл.

Чи справедливі побоювання - скажімо, депутата Ради Олександра Фельдмана, - про те, що публікація прізвищ організаторів Голодомору та головних гебістів тих років призведе до зростання антисемітизму?
Сенс цього питання я передам інакше: "Чи потрібно українцям знати правду про своє минуле, якщо ця правда кидає тінь на інші народи" Звичайно ж, потрібно. Як і будь-якому іншому народові. Коли досліджують Голокост і звірства фашистів на окупованих територіях, то ніхто не думає, що це кидає тінь на всіх німців. По-перше, у злочинців немає національності. По-друге, за злочини повинні відповідати тільки особи, котрі здійснили. Завдання істориків - гранично чесно викладати факти і документи, нічого не замовчуючи. А якщо це когось зачіпає, то це питання не до історикам. Імена євреїв у ГБ ніхто не випинає - їх просто називають в числі інших чекістів. Адже коли при Ющенку стали публікувати документи про Голодомор, то просто називали прізвища осіб, які підписали документи. І ніхто не винен, що серед них було багато євреїв.

Деякі кажуть - мовляв, навіщо випинати імена євреїв, вони були гвинтиками і такими ж радянськими активістами, як і всі інші ...
Щодо гвинтиків, давайте проведемо аналогію з фашистськими злочинцями - гестапівцями, есесівцями, охоронцями концтаборів. Адже вони теж були всього лише гвинтиками злочинного режиму. Але їх ловили по всьому світу і знищували. У чекістів був вибір, але вони вислужувались, йдучи по трупах як по шпалах, поки самі не потрапили під потяг, який мчить до світлого майбутнього. Вся біда в тому, що у нас офіційно не засуджено комунізм. Багато хто не може забути про те, що вони самі або їхні найближчі родичі були у ВКП (б). Чому, коли в Україні влада ставить пам'ятники Сталіну, це не викликає протесту у єврейських організацій? Адже Сталін не тільки знищив сотні тисяч євреїв, але і ввів політику державного антисемітизму в СРСР!


стаття
про нагородження керівників НКВС Донбасу (1937).
В кінці інтерв'ю Вадим Золотарьов показав, куди може закинути життя колишніх НКВДшніков, розповівши історію зображених на фотографії в донецькій газеті за грудень 1937 року людей. З чотирьох нагороджених співробітників УГБ УНКВД по Донецькій області - три єврея: Орлов - начальник контррозвідувального відділу, Гольдман - начальник секретно-політичного відділу і комендант Леонід Аксельрод - особисто розстріляв сотні людей. Орлова розстріляли в 1938-му, Гольдмана у 1941-му. Аксельрод пройшов всю війну, став майором держбезпеки, керував "розстрільним загоном" на ряді фронтів, отримав за це два ордени, а в 1950-ті працював замдиректора Львівської опери
.
Подробицці: http://izrus.co.il/history/article/2011-04-24/14079.html#ixzz2YiDsclW3
При использовании материалов ссылка на «IzRus.co.il» обязательна.

Немає коментарів:

Дописати коментар