Апокаліпсис Януковича. Сценарії краху
З кожним днем становище українського президента стає все гірше і гірше. Його команда не здатна справиться з викликами різних ситуацій, самого Януковича давно охопив страх. Україну стискують лещата економічної та політичної кризи...
З тим, що режим Януковича відчуває серйозні проблеми, погоджуються і політики, і політологи, це бачать і звичайні громадяни. Це проблеми легітимності як усередині країни, так і за її межами. Проблеми нездатності команди «розрулювати ситуації», проблеми в економіці і зростаюче невдоволення в суспільстві. Розгорнутий аналіз проблем, що обплутали Віктора Януковича, і можливі сценарії розвитку подій в Україні описав у своєму матеріалі політолог Юрій Романенко. Незважаючи на те, що матеріал був опублікований у виданні "Хвиля" 13 травня, він не втратив своєї актуальності, а після зустрічі українського президента з Путіним і саміту НАТО в Чикаго, став навіть більш актуальним.
Тотальний колапс все виразніше викреслюється на горизонті, і це, очевидно, відчувають і на Банковій. Жорстока реакція Заходу на страждання «качанівського в'язня», що переростає в бойкот і загрозу введення санкцій відносно вищих чиновників, позиція Путіна, який стискає Україну у все більш жорстких економічних лещатах, теракти, загроза дефолту, мародерство з боку правоохоронних органів, що виконують функції окупаційних військ на даній території - ознаки швидкого занепаду цієї недержави.
Президент і його команда, очевидно, якщо не розуміють до кінця суть ризиків, то, принаймні, усвідомлюють їх серйозність. Це змушує Банкову шукати стратегії виходу з ситуації, що склалася. Що це за стратегії і чим вони обернуться для «пересічних протоку» ми розповімо у цій статті.
Коротко змалюємо диспозицію ситуації, в яку потрапив Янукович, щоб була зрозумілішою логіка процесів чи рішень, до яких обставини неминуче підштовхують Віктора Федоровича. Відразу ж зазначу, що, незважаючи на величезну кількість інсайдів, якими з нами поспішають поділитися розкаяні співробітники правоохоронних органів, чиновники, а також наші агенти в органах влади, мої міркування базуються, в першу чергу, на логіці.
Почнемо.
Сьогодні режим Януковича відчуває подвійну кризу легітимності. Це виражається в тотальній втраті довіри до влади з боку народу і зовнішніх акторів. За три тижні ситуація ще більше погіршилася через скандал з побиттям Тимошенко. Він запустив механізми дискредитації Януковича на Заході і надав політичній кризі в країні більш різкий характер.
Реакція Заходу і Росії показує, що режим опинився в жорсткій ізоляції. Теракти в Дніпропетровську ще жорсткіше каталізували політичне протистояння в країні і, найголовніше, реально налякали владу. Адже теракти не були вигідні персонально Януковичу, оскільки вони різко збільшили ставки в політичній грі. Теракти швидше відображають тенденцію наростання боротьби всередині партії влади. Їх потрібно розглядати в контексті тієї абсолютно самогубної лінії поведінки, яка була нав'язана Януковичу з моменту старту процесу над Тимошенко. При цьому наступні кроки Президента, про які піде далі мова, тільки посилюють положення Януковича і ведуть його до краху.
Теракти показали, що в країні з'явився суб'єкт, здатний технічно, грамотно і, найголовніше, поза полем правоохоронних органів підготувати і здійснити складну спецоперацію, що має далекосяжні політичні цілі. Які? Відсутність артикуляції цілей на даному етапі означає, що ми маємо справу тільки з першими ходами даного невідомого суб'єкта. Сама підготовка, швидше за все, почалася близько року тому. По-суті, що визнав заступник глави СБУ.
Це означає, що за першим кроком піде другий, третій і т.д. Логіка підказує, що найбільш правильно подібні ходи здійснювати під час Євро-2012. Тому співробітники правоохоронних органів, з якими вдалося нам поспілкуватися після терактів, практично не сумніваються, що вони повторяться.
У будь-якому випадку, можна впевнено говорити, що вибухи в Дніпропетровську, безсумнівно, були месиджем одній людині - Віктору Януковичу. Паніка в верхах, що спостерігалася в перші дні після терактів, свідчить, що сигнал був зрозумілий. На Банковій чудово усвідомлюють, що в умовах жорсткого зовнішнього пресингу і ненависті з боку народу, режим Януковича надзвичайно вражений перед будь-якими стратегіями керованого хаосу.
Складність ситуації посилюється парламентськими виборами. Тут головною загрозою для Януковича є публічна легалізація нелегітимності його режиму. Всі передумови для цього визріли. Дії Європи та США чітко позначили, що вони більше не хочуть мати відносин з режимом Януковича. Наприклад, один з американських сенаторів, що симпатизує Януковичу на першому етапі його президентської каденції, отримавши нещодавно пропозицію ПОСПІЛКУВАТИСЯ з представниками глави української держави відповів через посла США Тефта відмовою.
Все, завіса опускає в прямому і переносному сенсі. Це означає, що Захід не визнає підсумки парламентських виборів в Україну, після чого почнеться повномасштабна економічна і політична криза. Більш докладно про це я писав раніше.
У цій ситуації цікаві сюжетні лінії, що формують ключові процеси в політичному просторі.
Лінія перша. Сюжет з терактами дуже налякав Януковича. По-перше, визначився реальний суб'єкт, здатний підірвати стійкість режиму Януковича. Цей суб'єкт невідомий, цілі не до кінця зрозумілі. Численні повідомлення про замінування поїздів і громадських об'єктів, що послідували за 27 квітня, показують, що влада дуже боїться повторення дніпропетровських подій і намагається перестрахуватися. Нездатність міліції і спецслужб вийти на слід організаторів змушують Януковича замислитися щодо того, наскільки взагалі ефективні його останні призначенці - Захарченко і Калінін. Виходить, що неефективні. Мати неефективних силовиків для президента, якого ненавидить народ і терпіти не можуть зовнішні актори - жахлива і надзвичайно небезпечна розкіш.
Отже, найближчим часом Янукович буде змушений робити перестановки в силовому блоці. Більше того, я не здивуюся, якщо Янукович створить нові органи під посилення безпеки режиму. Наприклад, з'явиться пост силового віце-прем'єра. За логікою речей це має відбутися напередодні Євро-2012, тому що саме під час проведення чемпіонату позиції Януковича будуть надзвичайно вразливі для будь-яких дій, спрямованих на його дискредитацію з боку третьої сили. Тому Януковичу ТЕРМІНОВО, я підкреслюю, ДУЖЕ ТЕРМІНОВО, потрібно посилювати силовий блок.
Я впевнений, що обговорення цього питання буде ключовим на порядку денному переговорів Януковича з Путіним. Подивимося, які нові фігури з'являться в силових відомствах, але я готовий посперечатися, що це будуть чиновники, які мають тісні зав'язки з Росією. Слабкість українських спецслужб буде примушувати Януковича намагатися отримати силову підтримку у Путіна в обмін на задоволення стратегічних інтересів Москви в Україні.
Складність ситуації для Януковича полягає в тому, що Віктору Федоровичу доведеться вужем крутитися між Кремлем і Білим домом, немов дівчині між двох розпалених кавалерів з ширинками нарозхрист, охочих отримати «приз» тут і зараз.
Жорсткість позиції Заходу принесла з собою ще одну проблему. Донецькі усвідомили, що загроза санкцій з декларацій стає реальною загрозою. За нашими джерелам останні тижні регіонали активно переказують свої кошти з коррахунків західних банків в азіатські. Таким способом вони хочуть застрахувати свої капітали від повторення долі активів Каддафі. Ці дії, звичайно, виглядають дещо наївно, оскільки азіатські банки так само знаходяться в зоні впливу західних транснаціоналів. Але важливо саме те, що донецькі зрозуміли реалістичність загрози. Її реалізація безпосередньо залежить від того, що далі буде з Тимошенко і як пройдуть парламентські вибори.
Це друга сюжетна лінія. Подальший розвиток справи Тимошенко, де зараз ГПУ на перший план виводить її причетність до вбивства бізнесмена Євгена Щербаня, продовжує ту самовбивчу лінію, яку Янукович позначив з весни минулого року. Тут важливі кілька моментів:
По-перше, проглядається спроба переведення справи Тимошенко з площини економічних правопорушень до кримінальних. Це потрібно для того, щоб послабити позицію Заходу, який аргументує необхідність звільнення Тимошенко, оскільки злочини подібного роду не караються в Європі ув'язненням.
По-друге, це підвищує ставки в грі з самою Тимошенко. Перед нею постає загроза фактично довічного ув'язнення. Якщо Янукович все ж здригнеться (остання заява Азарова в інтерв'ю Euronews показала, що можливість звільнення Тимошенко розглядається) і він відпустить її на Захід, то засудження Тимошенко за кримінальною статтею фактично закриє подібний сценарій.
По-третє, якщо ж дійсно готується нове засудження Тимошенко під загрозою жорстких відповідних кроків з боку Заходу, то логічно, що Янукович зможе це зробити, тільки отримавши гарантії підтримки з боку Росії.
По-четверте, потрібно окремо звернути увагу на те, хто займається підготовкою справи Щербаня - перший заступник генпрокурора Ренат Кузьмін. Як відомо, він афілійований з Ахметовим. Принаймні, раніше був афілійований. Кузьміна важко звинуватити у відсутності мізків, також як і Ахметова. Звідси цілком логічною є постановка питання - чи не є розгортання справи Щербаня ходом з боку Ахметова з ослаблення Януковича? Це питання варто поставити, навіть враховуючи, що Ахметов всіляко намагався дистанціюватися від справи Щербаня, оскільки воно висвічувала його кримінальне минуле. Диспозиція Ахметова в цьому динамічному розкладі є однією з визначальних і безпосередньо пов'язана з третьою сюжетною линією.
Третя сюжетна лінія. Провал Євро-2012 і загрозлива ситуація навколо Тимошенко буде підштовхувати Януковича до пошуку ходів, що дозволяють укріпити свої позиції. Однозначно таким ходом є перенесення вектора боротьби з опозицією на олігархів, які привели Януковича до влади. Логіка НЕМИНУЧЕ буде вести Януковича до цих кроків.
По-перше, для зміцнення силової вертикалі потрібні ресурси, які можна тільки взяти в олігархів, також як і для задоволення соціальних ініціатив під президентські вибори. Всі інші ресурси сьогодні вже недоступні.
По-друге, удар «по-своїм» повинен стати сильним іміджевим ходом, як для внутрішнього, так і для зовнішнього користування. Населенню можна показати, що розгорнута повномасштабна боротьба з корупцією і партія влади «самоочищається». Для Заходу це буде демонстрація «невибірковості» української Феміди.
Коротше кажучи, наші джерела в правоохоронних органах кажуть, що готується масштабний злив великого українського чиновника. На цього «цапа відбувайла» звалять все провали останніх років. Його ім'я наші джерела поки не називають.
Я ризикну припустити, що це буде Борис Колесніков. Опалі Колесникова сприяє кілька факторів.
По-перше, розкрадання на Євро-2012 були безпрецедентними. За нашою інформацією, СБУ надало Віктору Федоровичу значну папочку на цей рахунок.
По-друге, провал Євро-2012 буде очевидним з точки зору інфраструктури. У цьому може переконатися кожен, проїхавши по трасі Київ-Харків чи по столиці. На старті підготовки чемпіонату заявлялося одне, а отримали все те ж саме гівно за ціною понад 100 000 000 000 гривень.
По-третє, удар по Колесникову буде означати, що починається відкрита війна з Ахметовим. Ймовірність цієї війни напряму залежить від домовленостей Путіна і Януковича. Росіяни вже давно хочуть порвати Ахметова, тому що сукупність його активів забезпечує силу його позиції в Україні. Поки є постать Ахметова вони не можуть взяти всі панівні висоти в Україні. Тому великі активи Ахметова плюс його позиція всередині Україні гарантовано роблять його фігурою, яку необхідно прибрати, щоб забезпечити східний поворот Януковича. Міцність союзу Януковича з Путіним безпосередньо залежить від того, чи буде Ахметов потужним гравцем чи ні.
У свою чергу, Ахметов спирається на підтримку США, з подачі яких він фінансово підтримує найрізноманітніші політичні сили. Поява в «Дзеркалі тижня. Україна» інформації про те, що Ахметов заборонив на своїх підприємствах політичну агітацію, побічно підтверджує думку, що сьогодні він поспішає мінімізувати всі ризики, пов'язані з розгортанням конфлікту з Януковичем. Простіше кажучи, він проявляє обережність, щоб не дати зайвий привід для атак у свій бік.
Про те, що над Колесніковим нагусають чорні хмари, побічно вказує той факт, що в Донецьку правоохоронці копають під людину Колесникова в Донецьку, який тримає його "общак". У 2005 році цей чоловік, коли Колесникова посадили в тюрму, втік до Росії і рік був у розшуку.
Ще одним фактом на користь Бориса Вікторовича є те, що Янукович заборонив брати в список Партії регіонів будь-кого з людей Колесникова, навіть нардепа Олену Бондаренко.
Удар по Колесникову позначить головний тренд другого півріччя і наступного року - протистояння Ахметова і Януковича, а також інших великих олігархів, що буде робити величезний вплив на політичний порядок в країні. Ахметов з його ресурсами буде мотивовано підтримувати опозицію, що може мати безпосереднє відображення, як на підсумок виборів в Раду, так і в самому парламентському розкладі. У свою чергу, посилення конфліктів Януковича з українськими олігархами розвиватиме четверту сюжетну лінію.
Четверта сюжетна лінія. Необхідність виживання буде підштовхувати Януковича до заміни тієї команди, з якою він прийшов до влади. Нездатність Сергія Льовочкіна та інших представників його нинішньої команди розрулити дестабілізуючі процеси змусять Януковича позбутися від нього. Недавня «таємна вечеря Януковича», на якій були присутні 12 осіб з найбільш наближених стародонецьких, включаючи такі постаті як Скубішевський, є показовою в тому плані, що там не було ні Льовочкіна, ні Ахметова, ні Іванющенко, ні багатьох інших людей, котрі формально і реально визначають державний курс в останні два роки.
Янукович готується до війни в прямому сенсі цього слова. Злив «колишніх своїх» заради збереження влади покаже донецьким елітам, що вони насправді ніхто і кожним можна пожертвувати заради виживання Віктора Федоровича. При цьому, крім лояльності до Януковича, буде вимагатися лояльність до Росії. Клюєв, за нашою інформацією, вже поспішив заручитися підтримкою Кремля, що дозволяє спрогнозувати, що найближчим часом в РНБОУ на високих позиціях можуть з'явитися нові специ з контртерористичної боротьби, афілійовані з Росією.
У цьому ж контексті слід розглядати і активізацію Віктора Медведчука. Його заява про те, що він не буде йти в парламент, є цілком логічною. Тільки ідіот не розуміє, що наступна Верховна Рада буде короткою, тобто, швидше за все, буде розпущена.
По-друге, Медведчуку, як досвідченому гравцеві потрібен не депутатський мандат, а ТОПова позиція. Він готується до повернення в ТОПове крісло і під це формує відповідний імідж. Враховуючи слабкість Януковича і необхідність підтримки з боку Москви можна припустити, що Медведчук претендує на посаду глави Адміністрації Президента, прем'єра, в гіршому випадку першого віце-прем'єра. Він кризис-менеджер і повертається саме під розрулювання кризи.
П'ята сюжетна лінія - вибори, точніше кажучи, як буде розрулена криза після них. Захід напевно не визнає вибори, що дасть можливість опозиції блокувати Раду. Це буде стимулювати економічну кризу, оскільки в уряду фактично немає ресурсів утримувати квазістабільність останніх двох років.
У цій ситуації в надрах Адміністрації Президента зараз опрацьовують варіант, коли результати виборів по 50-60 мажоритарних округах будуть не визнані. Це дасть можливість відіграти ситуацію назад, показати, так би мовити, Заходу роботу над помилками.
Я думаю, що це буде великою помилкою Януковича, оскільки подібний хід покаже його слабкість і не вирішить проблему працездатності Ради. Навпаки, вона виявиться паралізованою на весь період перевиборів по мажоритарці. В умовах кризового порядку денного зими 2012-2013 року це буде посилювати політичну кризу в країні.
Заява Яценюка на форумі об'єднаної опозиції про те, що БЮТ йде в Раду під імпічмент Президента, позначило дискурс, який стає переважаючим перед, під час і після виборів - усунення Януковича від влади. Жорстокість політичної боротьби із загрозою звалювання країни в дестабілізацію буде підштовхувати еліти до необхідності пошуку інструментів виходу з цієї ситуації. Якщо для Януковича таким інструментом, очевидно, стане союз з Росією, то для опозиції, частини олігархів і частини соціальних груп таким інструментом буде формування політичного руху під повалення Януковича. Ця боротьба буде протікати в жорсткій формі, маючи тенденцію до загострення і посилення.
У цій ситуації Росія спробує вичавити максимальну кількість поступок від Януковича, обставляючи його своїми силовиками і чиновниками. Москва діє дуже логічно і правильно, практично не допускаючи помилок. Путіну потрібно поступово розставити своїх людей на ключові висоти в українській державі. Далі відбудеться "злив" Януковича, оскільки його подальша підтримка для Путіна буде нести більше витрат, ніж вигод. Кремлю не буде жодного сенсу підтримувати режим, що має конфлікти практично в усіх напрямах і який люто ненавидить народ. "Злив" Януковича може протікати в декількох формах: А) Внутрішньоелітного пакту, де буде зафіксовано новий баланс сил під протекторатом Росії, Янукович буде змушений бігти під гарантії безпеки. Б) Фізичної ліквідації з подачі олігархів. В) Локального бунту, який переросте в загальнонаціональний вибух. Г) Організовану тією чи іншою політичною силою революцію. Перший варіант забезпечує більш менш стабільний перехід до нової форми влади в Україні. Решта матиме менш передбачуваний і більше дестабілізаційний характер. Коротко резюмуємо все вищесказане. Впродовж найближчого півроку ми будемо спостерігати кілька ключових тенденцій. По-перше, у найближчі кілька тижнів відбудеться нове посилення силового блоку, спрямоване на зміцнення влади Януковича. По-друге, цей процес буде прямо залежати від домовленостей з Москвою, яка буде висувати на керівні пости в уряді і Адміністрації Президента своїх ставлеників. По-третє, ми будемо спостерігати спробу все ж таки навісити на Тимошенко кримінальну справу про вбивство Євгена Щербаня.
По-четверте, необхідність розрядити відносини з Заходом і набрати очки напередодні парламентських виборів змусять Януковича злити високопоставленого чиновника (ів). На мій погляд, це буде Колесніков, але можуть бути й інші варіанти. Втім, незалежно від імені «цапа відбувайла» це спричинить за собою серйозні наслідки.
По-п'яте, визначиться конфлікт Януковича з олігархами, оскільки стане очевидним, що заради збереження влади він буде готовий жертвувати будь-яким регіоналом, якщо це буде потрібно. По-шосте, Янукович буде змушений почати кадрові перестановки, щоб підвищити здатність своєї команди вирішувати проблеми, які отримують тотально загрозливий характер. По-сьоме, все це буде радикалізувати політичний порядок напередодні виборів і, особливо, після них. Тим самим, формуючи у частини олігархів мотивації віддалятися від Януковича, оскільки він став дуже небезпечний. По-восьме, новий парламент буде нелегітимний і паралізований, що поглибить політичну кризу і дасть нове дихання економічній кризі. По-дев'яте, це сформує у еліт розуміння необхідності стабілізації режиму під протекторатом Росії або Заходу. Позиції Москви виглядають більш забезпеченими ресурсно, тому, швидше за все, Росії. По-десяте, прихід до розуміння необхідності стабілізації вимагатиме позбавлення від Януковича, як головного чинника дестабілізації. Процес усунення Януковича позначиться з кінця зими 2013 року і буде розгортатися впродовж року. На мій погляд, Янукович впаде до літа 2013 року, але, можливо, йому вдасться мобілізувати додаткові ресурси і він зможе протриматися до кінця року. Але навряд чи, оскільки цьому не буде сприяти ні внутрішня ситуація, ні поглиблення глобальної кризи, яка буде радикалізувати претензії зовнішніх гравців до України. Для простих українців все вищесказане означає, що в означений період часу вони стануть біднішими, їх життя буде й надалі непередбачуване і навіть небезпечніше, але зате буде дуже багато видовищ. Видовища українці люблять, так що запасайтесь сухарями, чіпсами і зручніше сідайте перед телевізором. Якщо буде електрика.
За матеріалами: Власти.нет
|
понеділок, 28 травня 2012 р.
Правда про режим Януковича
![Yanukovych[1]](http://www.u-e-p.eu/images/pictures/analytics/201203/yanukovych-1-(view-article).jpg)
Підписатися на:
Дописати коментарі (Atom)
Немає коментарів:
Дописати коментар