Who is Viktor Yanukovych и кому він потрібен?
Міфи творять історію. Саме завдяки міфам багато історичних осіб увійшли в історичний процес, а політики зробили кар'єру. Саме міфи творять неймовірну - підносять з небуття, і, якщо потрібно, знищують.
Дуже популярні міфи були в СРСР, коли всім громадянам розповідали про ідейності комуністів, про те, як дідусь Ленін ділився останнім з голодними дітьми, і про те, що Сталін - друг дітей. І тільки відкриття архівних документів довело, що коли у всій країні був голод, Ленін в Кремлі їв червону ікру з балики і ні з ким ділитися не збирався, а Сталін зовсім не був другом дітей, а елементарним садистом, що знищує мільйони людей в концтаборах радянського типу .Але міфи і далі творять свою чудодійну силу. Так, наприклад, Януковича вели до влади під міф про великого господарника, який перетворив Донецьку і Луганську області в економічно процвітаючі регіони. І лише ті, хто до 2004 року бував в Горлівці, Єнакієвому та інших невеликих селищах (сам Донецьк - не в рахунок, оскільки у міста є цар - Ахметов), бачили розруху регіонів, відсутність на дорогах каналізаційних люків, кинуті багатоповерхівки, сірі обличчя безробітних і потихеньку спивається молодь.
Але міф, яким нагородили тодішні піарники Януковича, - працював. «Господарник» - сурмили багато ЗМІ, «вміє навести порядок» - підхоплювали інші, «завжди тримає слово» - співали оди треті. Але ось Янукович прийшов до влади і міф - впав.Виявилося, що господарник з нього, як з лайна - куля, порядок наводити він не вміє і не бажає, ну а щодо властивості тримати слово, то, як уже засвоїли навіть європейські політики, у Януковича в цьому плані підхід лаконічний: пацан слово дав,пацан відразу взяв його назад.
В Україну пацан вже не тримає слово давно. Так, наприклад, виступаючи 9 листопада 2005 року в прямому ефірі на Чернігівської обласної ТРК, Янукович заявив, що хоч депутатської недоторканності в цивілізованих країнах немає, але в Україні склалася інша ситуація: «Що стосується Україні. Тут мають місце переслідування за політичними ознаками, політичні репресії. Тут треба захищати і міських голів, і депутатів місцевих рівнів, тому що вони не захищені, влада будь-що може з ними зробити: заткнути рот, щоб не говорили правду, щоб не підходили принципово до вирішення питань або працювати на ту чи іншу політичну силу. Цього не можна робити, але якщо так сталося, то треба депутатів захищати », - заявив тоді Янукович. І що? Сьогодні саме Янукович і його гопкомпанія волають про зняття депутатської недоторканності, але саме вони і займаються політичними репресіями. Так що, виходить, що сьогодні пацан тепер думає інакше? Ні, просто він хоче отримати важіль, що дозволяє знищувати будь-кого, хто буде виступати проти нього і його мафіозного клану. І - тільки. А своїх слів він більше не пам'ятає.Як, до речі, не пам'ятає і своїх обіцянок європейським політикам.
Але він-то думав, що європейці і Москва будуть з ним в пасочки грати. Він був упевнений, що Європа лякає, але на більше - не піде. Йому нашептали на Банковій, що Європа більше Україна зацікавлена в євроінтеграції нашої країни, а він, як геній інтелекту, сприйняв це буквально.
Тепер же, коли всі країни, і навіть Росія, поставили Януковича в ігнор, коли політики розвинених країн заявляють про ігнорування ЄВРО 2012 на українській території і не хочуть їхати на Ялтинський саміт, а Путін не вважає належним приймати у себе на інавгурації людини, яка на весь світ заявив, що Путін - злодій (а то як же, це ж Путін з Тимошенко газові контракти обтяпалі, а, значить, раз вона в колонії, то Путін - співучасник), коли МВФ грошей не дає, а українські олігархи вже поглядають вйого бік криво, оскільки Янукович вже сьогодні думає про їх розкуркулення (ну не у своїх же дітей відбирати, і не себе ж ображати, бідного), то виникає питання: а кому він, Янукович, уже потрібен?
Відповідь очевидна: Янукович більше не цікавий ні Росії, ні Заходу. Не потрібен він зі своїм мафіозним мисленням українському народу, і вже навіть небезпечний для олігархів, котрі не хочуть витрачати на примхи Януковича свої кровно вкрадені з українського бюджету. Ось в такій ізоляції опинився Янукович, коли навіть вчорашні спонсори замислюються про те, як втихомирити його бажання постійного збагачення за рахунок інших.Сьогодні Янукович дратує всіх. Питання: а як він збирається утримати владу?Суспільство його не сприймає, з-за кордону його не підтримують, а олігархи вже дуже не задоволені тим, що він залазить не в кишеню народу і малого та середнього бізнесу (які за два роки Янукович знищив), а в їх - олігарховскій. І як би Партія регіонів не планувала фальсифікації парламентських виборів, уЯнуковіча шансів мало. Він їх уже давно втратив. Більше того: у нього з'явився шанс бути першим українським президентом, якого можуть засудити. Причому на цілком законних підставах: за здачу національних інтересів. Так що, як би Янукович себе ні піарив, скільки б МЗС, що лежить під януковской мафією, ні придумував виправдань вчинків української влади, вихід у Януковича один - піти. Та ось тільки навряд чи він їм скористається.
Ліна Тиха
Мифы творят историю. Именно благодаря мифам многие исторические личности вошли в исторический процесс, а политики сделали карьеру. Именно мифы творят неимоверное – возвышают из небытия, и, если нужно, уничтожают.
Очень популярны мифы были в СССР, когда всем гражданам рассказывали об идейности коммунистов, о том, как дедушка Ленин делился последним с голодными детьми, и о том, что Сталин – друг детей. И только открытие архивных документов доказало, что когда во всей стране был голод, Ленин в Кремле ел красную икру с балыками и ни с кем делиться не собирался, а Сталин вовсе не был другом детей, а элементарным садистом, уничтожающим миллионы людей в концлагерях советского типа.
Но мифы и дальше творят свою чудодейственную силу. Так, например, Януковича вели к власти под миф о великом хозяйственнике, который превратил Донецкую и Луганскую области в экономически процветающие регионы. И только те, кто до 2004 года бывал в Горловке, Енакиево и других небольших поселках (сам Донецк – не в счет, поскольку у города есть царь - Ахметов), видели разруху регионов, отсутствие на дорогах канализационных люков, брошенные многоэтажки, серые лица безработных и потихоньку спивающуюся молодежь.
Но миф, которым наградили тогдашние пиарщики Януковича, – работал. «Хозяйственник» - трубили многие СМИ, «умеет навести порядок» - подхватывали другие, «всегда держит слово» - пели оды третьи. Но вот Янукович пришел к власти и миф – рухнул. Оказалось, что хозяйственник из него, как из дерьма – пуля, порядок наводить он не умеет и не желает, ну а относительно свойства держать слово, то, как уже усвоили даже европейские политики, у Януковича в этом отношении подход лаконичен: пацан слово дал, пацан сразу взял его обратно.
В Украине пацан уже не держит слово давно. Так, например, выступая 9 ноября 2005 года в прямом эфире на Черниговской областной ТРК , Янукович заявил, что хоть депутатской неприкосновенности в цивилизованных странах нет, но в Украине сложилась другая ситуация: «Что касается Украины. Здесь имеют место преследования по политическим признакам, политические репрессии. Здесь надо защищать и городских голов, и депутатов местных уровней, потому что они не защищены, власть что угодно может с ними сделать: заткнуть рот, чтобы не говорили правду, чтобы не подходили принципиально к решению вопросов или работать на ту или иную политическую силу. Этого нельзя делать, но если так случилось, то надо депутатов защищать», - заявил тогда Янукович. И что? Сегодня именно Янукович и его гопкомпания вопят о снятии депутатской неприкосновенности, но именно они и занимаются политическими репрессиями. Так что, выходит, что сегодня пацан теперь думает иначе? Нет, просто он хочет получить рычаг, позволяющий уничтожать любого, кто будет выступать против него и его мафиозного клана. И – только. А своих слов он более не помнит. Как, кстати, не помнит и своих обещаний европейским политикам.
Но он-то думал, что европейцы и Москва будут с ним в пасочки играть. Он был уверен, что Европа пугает, но на большее – не пойдет. Ему нашептали на Банковой, что Европа больше Украины заинтересована в евроинтеграции нашей страны, а он, как гений интеллекта, воспринял это буквально.
Теперь же, когда все страны, и даже Россия, поставили Януковича в игнор, когда политики развитых стран заявляют об игнорировании ЕВРО 2012 на украинской территории и не хотят ехать на Ялтинский саммит, а Путин не считает должным принимать у себя на инаугурации человека, который на весь мир заявил, что Путин – вор (а то как же, это же Путин с Тимошенко газовые контракты обтяпали, а, значит, раз она в колонии, то Путин - соучастник), когда МВФ денег не дает, а украинские олигархи уже посматривают в его сторону криво, поскольку Янукович уже сегодня думает об их раскуркуливании (ну не у своих же детей отбирать, и не себя же обижать, бедного), то возникает вопрос: а кому он, Янукович, уже нужен?
Ответ очевиден: Янукович более не интересен ни России, ни Западу. Не нужен он со своим мафиозным мышлением украинскому народу, и уже даже опасен для олигархов, кои не хотят тратить на капризы Януковича свои кровно украденные из украинского бюджета. Вот в такой изоляции оказался Янукович, когда даже вчерашние спонсоры задумываются о том, как утихомирить его желание постоянного обогащения за счет других.
Сегодня Янукович раздражает всех. Вопрос: а как он собирается удержать власть? Общество его не приемлет, из-за рубежа его не поддерживают, а олигархи уже очень не довольны тем, что он залезает не в карман народа и малого и среднего бизнеса (которые за два года Янукович уничтожил), а в их - олигарховский. И как бы Партия регионов не планировала фальсификации парламентских выборов, уЯнуковича шансов мало. Он их уже давно потерял. Более того: у него появился шанс быть первым украинским президентом, которого могут засудить. Причем на вполне законных основаниях: за сдачу национальных интересов. Так что, как бы Янукович себя ни пиарил, сколько бы МИД, что лежит под януковской мафией, ни придумывал оправданий поступкам украинской власти, выход у Януковича один – уйти. Да вот только вряд ли он им воспользуется.
Лина ТЫХА
Немає коментарів:
Дописати коментар