Текст указу Президії Верховної Ради СРСР «Про оголошення 9 травня святом Перемоги». Цей текст був опублікований в місцевій газети 12 травня 1945 р., ось він:«Указ Президії Верховної Ради СРСР« Про оголошення 9 травня святом Перемоги »В ознаменування переможного завершення Великої Вітчизняної війни радянського народу проти німецько-фашистських загарбників і здобутих історичних перемог Червоної Армії, які увінчалися повним розгромом гітлерівської Німеччини заявила про беззастережну капітуляцію, встановити, що 9 травня є днем всенародного торжества - СВЯТОМ ПЕРЕМОГИ.9 травня вважається неробочим днем.Голова Президії Верховної Ради СРСР М. Калінін.Секретар Президії Верховної Ради СРСР А. Горкіна. Москва, Кремль. 8 травня 1945 ».Проте вже в газеті «Известия» за 24 грудня 1947 р. (№ 302 (9524)) було надруковано наступне:«У Президії Ради СРСРПрезидія Верховної Ради СРСР ухвалила:1. На зміну Указу Президії Верховної Ради СРСР від 8 травня 1945 року вважати день 9 травня - свято перемоги над Німеччиною - робочим днем.2. День 1 січня - новорічне свято - вважати неробочим днем ... ».Значить, зовсім не Н.С. Хрущов «скасував День Перемоги». По-перше, це свято з самого початку іменувався «Свято Перемоги», а, по-друге, робочим днем він став в 1947 р., при І.В. Сталіна.
Отже, святкування 9 травня було засновано в 1945 році, по 1947 рік 9 травня було неробочим днем. В кінці 1947 року 9 травня оголошено робочим днем (одночасно неробочим стало 1 січня - новорічне свято). Аж до 1964 року, тобто всю «хрущовську епоху» 9 травня залишалося робочим днем, але як день перемоги у Вітчизняній війни воно відзначалося. А знову неробочим, святковим днем 9 травня стало лише в 1965 р., в перший рік перебування при владі Л.І. Брежнєва - в рік 20-річчя Перемоги.
Отже, святкування 9 травня було засновано в 1945 році, по 1947 рік 9 травня було неробочим днем. В кінці 1947 року 9 травня оголошено робочим днем (одночасно неробочим стало 1 січня - новорічне свято). Аж до 1964 року, тобто всю «хрущовську епоху» 9 травня залишалося робочим днем, але як день перемоги у Вітчизняній війни воно відзначалося. А знову неробочим, святковим днем 9 травня стало лише в 1965 р., в перший рік перебування при владі Л.І. Брежнєва - в рік 20-річчя Перемоги.
Закон України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"
6) військовослужбовців, осіб вільнонайманого складу, а також колишніх бійців винищувальних батальйонів, взводів і загонів захисту народу та інших осіб, які брали безпосередню участь у бойових операціях по ліквідації диверсійно-терористичних груп та інших незаконних формувань на території колишнього Союзу РСР і стали інвалідами внаслідок поранення, контузії або каліцтва, одержаних під час виконання службових обов'язків у цих батальйонах, взводах і загонах у період з 22 червня 1941 року по 31 грудня 1954 року;
6) військовослужбовців, осіб вільнонайманого складу, а також колишніх бійців винищувальних батальйонів, взводів і загонів захисту народу та інших осіб, які брали безпосередню участь у бойових операціях по ліквідації диверсійно-терористичних груп та інших незаконних формувань на території колишнього Союзу РСР і стали інвалідами внаслідок поранення, контузії або каліцтва, одержаних під час виконання службових обов'язків у цих батальйонах, взводах і загонах у період з 22 червня 1941 року по 31 грудня 1954 року;
Текст указа Президиума Верховного Совета СССР «Об объявлении 9 мая праздником Победы». Этот текст был опубликован в местной газете 12 мая 1945 г., вот он:
«Указ Президиума Верховного Совета СССР «Об объявлении 9 мая Праздником Победы»
В ознаменование победоносного завершения Великой Отечественной войны советского народа против немецко-фашистских захватчиков и одержанных исторических побед Красной Армии, увенчавшихся полным разгромом гитлеровской Германии заявившей о безоговорочной капитуляции, установить, что 9 мая является днем всенародного торжества - ПРАЗДНИКОМ ПОБЕДЫ.
В ознаменование победоносного завершения Великой Отечественной войны советского народа против немецко-фашистских захватчиков и одержанных исторических побед Красной Армии, увенчавшихся полным разгромом гитлеровской Германии заявившей о безоговорочной капитуляции, установить, что 9 мая является днем всенародного торжества - ПРАЗДНИКОМ ПОБЕДЫ.
9 мая считать нерабочим днем.
Председатель Президиума Верховного Совета СССР М. Калинин.
Секретарь Президиума Верховного Совета СССР А. Горкин. Москва, Кремль. 8 мая 1945 года».
Однако уже в газете «Известия» за 24 декабря 1947 г. (№ 302 (9524)) было напечатано следующее:
«В Президиуме Совета СССР
Президиум Верховного Совета СССР постановил:
1. Во изменение Указа Президиума Верховного Совета СССР от 8 мая 1945 года считать день 9 мая - праздник победы над Германией - рабочим днем.
2. День 1 января - новогодний праздник - считать нерабочим днем...».
Значит, вовсе не Н.С. Хрущев «отменил День Победы». Во-первых, этот праздник с самого начала именовался «Праздник Победы», а, во-вторых, рабочим днем он стал в 1947 г., при И.В. Сталине.
Итак, празднование 9 мая было учреждено в 1945 году, по 1947 год 9 мая было нерабочим днем. В конце 1947 года 9 мая объявлено рабочим днем (одновременно нерабочим стало 1 января – новогодний праздник). Вплоть до 1964 года, то есть всю «хрущевскую эпоху» 9 мая оставалось рабочим днем, но как день победы в Отечественной войны оно отмечалось. А вновь нерабочим, праздничным днем 9 мая стало лишь в 1965 г., в первый год нахождения у власти Л.И. Брежнева - в год 20-летия Победы.
Немає коментарів:
Дописати коментар