З ПРИВОДУ ВІДЗНАЧЕННЯ 70-Ї РІЧНИЦІ ВОЛИНСЬКОЇ ТРАГЕДІЇ
У зв’язку із підготовкою до відзначенням 70-ї річниці Волинської трагедії в Польщі відбуваються події, які можуть ускладнити процес українсько-польського примирення, не сприяють утвердженню України і Польщі як незалежних і національних держав.
Так, 6 грудня минулого року головою Сейму Польщі Є.Копач було схвалено постанову про прийняття парламентом подання щодо створення так званого «Комітету громадянської законодавчої ініціативи з встановлення 11 липня «Днем пам’яті мучеництва кресов’ян». Діяльність цього «Комітету» ставить за мету «затвердити у свідомості польських громадян провини українського народу за трагедію «Східних кресів», а також досягнути «правового закріплення причетності ОУН і УПА до злочинів з ознаками геноциду проти поляків на «Східних кресах».
У даному випадку йдеться про оцінку поляками подій, пов’язаних із «Волинською трагедією» у 1943 році.
Сьогодні у Польщі відбувається масштабна інформаційна кампанія на підтримку законопроекту «Про встановлення 11 липня Днем мучеництва кресов’ян» Вже зібрано понад сотні тисяч підписів. До кампанії, яка фактично перетворилася у відверту антиукраїнську істерію, долучаються волонтери, молодь, студенти.
Водночас під тиском окремих польських партій Сейм Польщі відмовився вносити до порядку денного проект ухвали щодо засудження акції «Вісла». Натомість у польській пресі з’являються матеріали, у яких стверджується про начебто «історичну приналежність Польщі територій Галичини та Волині», які іменуються «східними кресами».
Усвідомлюючи важливість подальшого зміцнення добросусідських взаємин з Польщею, ми – представники українських націоналістичних організацій, вважаємо за потрібне заявити наступне.
1. Будь-які антиукраїнські акції, що відбуваються в Польщі вигідні передусім тим силам, які не зацікавленні у справжньому українсько-польському історичному примиренні та зміцненні державності України і Польщі.
2.Під час Другої світової війни формування української самооборони на Волині, а згодом і військові з'єднання ОУН і УПА збройно боролися проти усіх окупантів, в тому числі й проти окупаційної Армії Крайової, що діяла на Волині за наказами польського еміграційного уряду в Лондоні, який і надалі вважав цю прадавню українську територію складовою частиною ІІ Речі Посполитої.
Отже, це була священна і законна боротьба, адже її мета — побудова Української Самостійної Соборної Держави на українських етнічних територіях.
3. Засуджуємо позицію окремих польських державних і політичних діячів, які формують образ ОУН і УПА як сили, що начебто проводила «етнічні чистки». При цьому польськими замовними істориками кількість жертв ОУН-УПА постійно у кілька разів зумисне завищується. Насправді ж українці вели справедливу визвольну боротьбу на своїй землі, а подібні заяви з польського боку не мають під собою жодного історичного, правового і політичного підґрунтя. Такі заяви лише ускладнюють і без того непростий діалог стосовно волинських подій та можуть суттєво погіршити взаємини між двома країнами.
4. Усвідомлюючи необхідність збереження добросусідських відносин з Польщею, ми закликаємо польських державних і громадських діячів, політиків не втручатися у внутрішні справи України. Зокрема, йдеться про оцінку діяльності ОУН і УПА. Це наші герої і ми не допустимо паплюження їхньої світлої пам'яті!
5. Не сприймаємо будь-яких форм вибачення за нібито скоєні «злочини», бо ОУН і УПА протидіяла озброєним польським шовіністичним угрупуванням на Волині. Україна не може вибачатися перед Польщею ще й тому, що сьогоднішні уряди як України, так і Польщі не мають ні юридичного, ні морального права розглядати питання взаємної відповідальності, оскільки на той час Україна не мала своєї державності, а лише виборювала незалежність, тоді як Польща була її колонізатором. Це питання має дискутуватися лише в наукових колах, а державні органи України і Польщі мали б забезпечити рівнозначне вшанування пам'яті жертв тих подій.
Організація Українських Націоналістів
Всеукраїнська організація «Тризуб» імені Степана Бандери
Науково-ідеологічний центр імені Дмитра Донцова
Комітет Визволення Політв’язнів
|
Немає коментарів:
Дописати коментар