Сторінки

вівторок, 26 березня 2013 р.

Історія рідного краю Дніпропетровщина (П`ятихатщина)


НАШ КРАЙ ЗАЧАСІВ ГЕТЬМАНА СКОРОПАДСЬКОГО
У квітні 1918р. Влада в Катеренославі належала Губернській революційній раді та отаману Вільного козацтва Горобцю. Після гетьманського перевороту 29 квітня 1918р. Вищу владу в місті та губернії очолив полковник Осипенко, а з 25 травня генерал-майор М.І.Черніков. Відповідно до грамоти гетьмана, було оголошено про повернення націоналізованих підприємств їх колишнім власникам. У травні була розпущена міська Дума.
 Улутку 1918р. В Катеренославі діяла і Рада робітничих депутатів, яка займала приміщення готелю „Пальміра”. Загальна ситуація в місті була неоднозначною.
 Стрімко зростала кількість безробітних, Відбувалися масові демонстрації. Страйки. За таких умов активно діяло більшовицьке підпілля, яке очолювали І.О.Амосов, Г.С.Биченко, Н.Й.Варлен тощо.
 Видатною подією в житті Катеринослава стало відкриття влітку-восени 1918р. Катеринославського університету. Його статус офіційно затверджено 20 серпня 1918р. Ректором обрали професора В.П.Карпова.
 Восени 1918р. Гетьманський уряд опинився в умовах політичної кризи . У зв*язку з революцією в Німеччині.8 листопада 1918р. в Катеринославі відбулися багатолюдн збори всіх партій і організацій міста. Більшість присутніх, за винятком більшовиків, вважали, що необхідно прагнути до відновлення державної єдності Росії на основі самовизначення та скликання Установчпх зборів. На цих зборах було обрано тимчасовий робітничий комітет (ТРК). 10 листопада ТРК закликав робітників міста до політичного страйку. Припинили роботу майже всі заводи. Гетьманська влада в Кетеринославі фактично припинила існування. Влада в місті перейшла до блоку партій революційної демократії(меншовики, бундівці, есери ...) , які почали створювати власні збройні сили.
 У грудні 1918 року у місті склалася досить своєрідна обстановка. Під контролем РРД перебували робітничі райони- Чечелівка, Кайдаки, Амур-Нижньодніпровськ, станція Горяїнове. Петлюрівці- від вокзалу до в.Садової; окупаційні війська- від в.Садової до в. Управської( Виконкомівської); білог-   вардійці- нагірна частина. Таке становище довго тривати не могло. Ініціативу виявили петлюрівці, вони висунули німцям і білогвардійцям ультиматум- віддати зброю, останні залишили місто в ніч з 10 на 11 грудня, а німецькі війська чинили опір, але через 4 години вони поступилися, їх пропустили до Німеччини.Більшовики під час цих подій дотримувалися нейтралітету.
 25 грудня петлюрівці почали відкритий наступ на більшовиків, який закінчився перемогою більшовиків та махновців, але закріпитися в місті їм не вдалося. Раптовим нападом республіканські війська отамана Самокиша , які вели наступ з боку Полтави, вибили з міста радянські і махновські загони.
1. У квітні 1918р. влада в місті належала Горобцю?
2. РРД займала приміщення готелю „Плаза”?
                                                                                                                                                     НАШ КРАЙ ЗА ЧАСІВ ДИРЕКТОРІЇ
Влада Директорії в Катеринославі була відновлена на місяць. У січні 1919р. соціально-економічне становище в місті різко тогіршується. Власники заводів масово звільняли робітників. Виникла проблема постачання хліба.
 24-27 січня 1919р. РВ під командуванням П.Ю.Дибенка повели наступ на Катеринослав і 27 січня встановили Радянську владу. У цей день відбулося пленарне засідання РРД. У лютому проводилися вибори і перевибори до Рад. З 26 лютого по 2 березня в Катеренославі проходив губернський з*їзд Рад, який прийняв рішення про негайне переформування повстанських загонів у регулярні полки Червоної армії, запроваджував продовольчу диктатуру. Про-те вся робота в місті та губернії проводилася під керівництвом місцевої організації КП(б)У, головою був Я.А.Яковлев(Епштейн). Працювала і надзвичайна комісія, яка проводила масові реприсивні заходи проти противників радянського режиму.
 Проте становище більшовиків навесні-влітку 1919р. різко погіршилося, цьо- му сприяли масові селянські антибільшовицькі повстання, найбільшим з яких став виступ отамана Григор*єва. 11 травня 1919 р. григор*ївці разом з загоном отамана Максюти захопили значну частину міста. Ліквідацією повстання Григор*єва командував К.Є.Ворошилов, а загони Катеринославського напряму очолив О.Я.Пархоменко. Під час розвідки більшовики в притул розстріляли Максюту з його штабом. На ранок 15 трав-ня григор*ївці були відкинуті від міста на 20 км. у бік П*ятихаток.
 Із Донбасу на катеринослав розгортався наступ денікінських військ. Для за-   хисту міста було мобілізовано 8 тисяч чоловік, але незважаючи на опір ЧА, денікінські війська генерала Шкуро 28 червня 1919р. оволоділи містом. У пе-рші 4 дні вони розстріляли до 3 тисяч чоловік. Становище денікінців у місті було непевним, уже в серпні виявилася гостра продовольча криза.
 Саме за цих умов свого апогею досягнув махновський рух. Двічі із 28 жовт- ня по 6 листопада і з 9 листопада по 8 грудня 1919р. Катеринослав захоплювали війська Н.І.Махна. Оволодівши містом вдруге, махновці підірвали міст, відділившись від білогвардійців Дніпром. У перші дні , випустивши в*язнів , махновці спалили арештанські роти. Ситуація в місті залишалася нестабільною.
 8 грудня 1919р. білогвардійські війська генерала Слащова, відступаючи до Крима, вибили махновців і у місті знову почалися грабунки.
1.Влада Директорії в місті була встановлена на місяць?
2.У січні 1919р. наступом на місто керував П.Ю.Дибенко?
3.Найбільше селянське антибільшовицьке повстання очолив отаман Григор*єв?
4.Григор*ївці були відкинуті в сторону Перещепина?
5.З Донбасу на Катеринослав наступала армія Корнілова?
                                                                                                                                                        НАШ КРАЙ ПІД ЧАС ПОДІЙ ГРОМАДЯНСЬКОЇ ВІЙНИ 1919-20РР.
 З наближенням до міста ЧА губпартком почали повстання. 30 грудня до Катеринослава вступили частини ЧА.
 Радянська влада у місті відновлювалася в складних умовах. Постачання міс-та продовольством перетворювалася на серйозну проблему. Міське життя на-лагоджувалося важко. Значну роль у відбудові міста відіграли комуністичні суботники, перший в Катеринославі проведено 7 лютого 1920р., робітники розчищали завали та відбудовували залізничний міст через Дніпро, відновлений 5 травня 1920р.
 Знову формувалися радянські органи влади та управління. Для зміцнення своїх позицій нова влада широко використовувала терор і репресії. У січні було створено надзвичайну комісію ГНК , яка з 1 жовтня 1920р. по 1 листопада 1920р. затримала 5166 осіб, з яких 2349 звільнили, 452 розстріляли.
 На становлення Радянської влади в місті впливали і зовнішні чиники, зокрема наступ військ Врангеля з Криму влітку-восени 1920р. 20 вересня . коли білогвардійці дійшли до Синельникова, почалася термінова евакуація міста. Після розгромк Врангеля наприкінці 1920р. на Катеринославщині була розквартирована Перша Кінна армія, штаб якої розмістився в Катеринославі. У грудні 1920р. , виступаючи на пленумі Катеринославської міської Ради в приміщені Зимового театру К.Є.Ворошилов відзначив, що можливо, по всій Україні немає більш зруйнованого міста, ніж Катеринослав. Нам треба в найкоротший строк привести його в належний вигляд...
 КУЛЬТУРА І ДУХОВНЕ ЖИТТЯ В КРАЇ У 1917-1920РР.
Восени 1917р. помітної ваги в Катеринославі та губернії набувають українські партійно-політичні сили. Вперше українські діячі в Катеринославі гучно заявили про себе 12 березня 1917р. в день свята революції. В ці дні відновлюється Катеринославська „Просвіта”. У березні в місті засновуються „Українське учительське товариство” і „ Українське видавництво”. Саме УУТ з Є.Вировим зініціювало до вживання нову назву нашого міста – Січеслав, але офіційно не була затверджена.
 Видатною подією в культурному житті міста стало відкриття 1918р. Катеринославського університету. 3 листопада 1918р. в Потьомкінському палаці відбувся перший університетський бал за участю кінозірки Віри Холодної.
1.ЧА вступила вмісто 13 грудня 1919р.?
2.Залізничний міст через Дніпро було відновлено 5 квітня 1920р.?
3.Влітку-восени з Криму наступав Врангель?
4.УУт з Є.Вировим зініціювало до вживання нову назву міста- Борислав?
                                                                                                                                                  Н Е П У Н А Ш О М У К Р А Ї
Закінчення війни не принесло мешканцям міста довгоочікуваного поліпшення їх матеріального становища. Навесні 1921р. у губернії було оголошено військовий стан, силовими методами організовувалася РВ на селі. Саме опір робітників та селян , що набрав грізних розмірів по всій країні, змусив радянське керівництво піти на зміну своєї політики. На 10 з*їзді РКП(б( (березень 1921р.) з подачі Леніна „воєний комунізм” був замінений новою економічною політикою. Новизна непу в тому, що він рішуче відмежовувався від екстремальних заходів і методів примусу. Загалом неп сприяв формуванню нової, більш гнучкої і м*якої політики.
 Катеринослав зустрів неп неоднозначно. Вітались деякі зовнішні атрибутні зміни й насторожено сприймалися послаблення у сфері підприємництва. Неп у Катеринославі – це і відбудова господарства, і парадоксальне поєднання елементів різних укладів життя. Поступово відроджуються найбільші підприємства міста, відновлюється повний металургійний цикл по виробництву чавуну, сталі, прокату. На кінець 1925р. в місті уже діяло 92 заводи і фабрики, 649 дрібних кустарних підприємств. До 1927р. промисловість Дніпропетровськп була відбудована повністю, а за деякими показкиками перевершила довоєнний рівень.
 Проте відродження економіки повільно позначалось на повсякденному житті робітників. Перенаселення, наплив безробітних із інших міст, приріст молоді викликали зростання безробіття у Дніпропетровську (1927-14 тис.. 1928-15 тис.). Заходи контролю: прийняття на роботу через біржі, організація громадських робіт. Тим часом під впливом непу поволі нормалізується ситуація з продовольчим постачанням міста. Була проведена грошова реформа.
 У площині непівської ліберизації економіки дрібні підприємства були здані в оренду на певний термін за умови, що орендарі повністю обновлять їх обладнання. У 1921р. у Катеринославі з 60 підприємств металообробної промисловості 53 найдрібніші було передано в аренду. З*явилася нова категорія підприємливих людей- непмани.
 Нова економічна політика принесла місту нову назву та зміцнення йогостатусу як крупного адміністративного центру. 20 липня 1926р. Катеринослав став Дніпропетровськом.
1.”Воєний комунізм” замінили непом на 10 з*їзді РКП(б)?
2.Неп передбачав екстримальні заходи?
3.Промисловість міста була повністю відновлена 1927р.?
4.Щоб контролювати безробіття влада вдалася до винещення зайвих людей?
5.Під час непу не було проведено грошової реформи?
6.Під час непу дрібні підприємства здавалися в оренду?
7.Катеринослав став Дніпропетровськом 20 липня 1926р.?
Народився у с.Верблюжці на Херсонщині у 1888 році. До Першої світової війни служив у державних установах. 1914р. мобілізований у російську армію. Воював у чині штабс-капітана, за участь у боях відзначений Георгієвським хрестом. 1917р. взяв участь в україізації військ частин російської армії. 1918р. служив у Збройних силах Української держави. З 2-ї половини 1918р. за дорученням С.Петлюри готував повстання проти гетьмана С.Скорпадського на Південій Україні. У листопаді 1918р. Г. Об*єднавши під своїм командуванням числені повстанські загони, передав їх у розпорядження Директорії УНР. Ведучи боротьбу проти білогвардійських військ повстанська армія у грудні 1918р. зайняла Миколаїв і продовжила наступ у напряму на Херсон.                                                  Після відступу Директорії УНР із Києва, Г. 18.2.1919р. розпочав у Харкові переговори з більшовицьким урядом України. Наприкінці лютого очолив Задніпровську стрілецьку бригаду, з квітня- дивізію. Провів операцію із звільнення Пд. України від військ Антанти, здобувши 10.3.1919р. Херсон, а 15.03. –Одесу. Побачивши грабіжницьку політику більшовиків в Україні, яка супроводжувалася кривавими репресіями проти селянства, Г. Вирішив підняти антибільшовицьке повстання. 8.05.1919р. звернувся з універсалом „До українського народу”, в якому закликав до боротьби проти продзагонів і комісарів та створення рад без більшовиків. 9.051919р. пов- станська армія розпочала наступ р-ну Знам*янка- Олександрія- Куцівка на Катеринослав і Єлисаветград. 10.05. загони повстанців здобули Черкаси . 11.05- Золотоношу, 12.05.- Кременчук. Г. Розраховував швидким маршем пройти Лівобережну Україну і оволодіти Харковом. У кінці травня проти повстанців було кинуто добірні більшовицькі військові частини під командуванням К.Воро-шилова і О.Пархоменка, які зупинили наступ.                                      Після ряду кровопролитних боїв на Полтавщині Г. Зі своїми військами змушений був відійти на Херсонщину. Влітку 1919р. війська Григор*єва об*єдналися з загонами Н.Махна. Григор*єв був обраний командиром ради. 27.07.1919р. під час конфлікту з отаманом Махном у с.Сентовому на Харківщині Григор*єв загинув.                                                              Деякі загони військ Григор*єва приєдналися до повстанців Н.Махна.


План
1.     Стратегічний край.
2.     Етнічні німці в Дніпропетровській області.
3.     Початок війни.
4.     Евакуація підприємств.
5.     Перше бомбардування.
     Дніпропетровська область на той період була однією з найбільш стратегічно важливих областей України у виробництві металу , необхідного для військового виробництва . Для виконання урядових рішень щодо підготовки до війни, керівники міста та області свою увагу на збільшення випуску продукції воєнного призначення.
     Дніпропетровська область була територією , де компактно проживали етнічні німці, що переселилися сюди ще у XVІІІ – на початку ХІХ ст. Після приходу Гітлера до влади, ЦК КП(б)У прийняв постанову «Про роботу Молочанського райкому партії Дніпропетровської області». Багато німців і поляків необгрунтовано звинувачено у співпраці з німецькою розвідкою, засуджено до страти або відправлено в ГУЛАГ.
     Війна до якої готувалися , почалася зненацька і була названа «віроломною». Офіційна доктрина Радянського Союзу була оборонною, але припускала в початковий період конфлікту перенесення бойових дій на територію ворога. Тому не передбачалося ні евакуювати промислові підприємства, ні будувати оборонні споруди навколо Дніпропетровська.
     Керівництво області було зосереджене в обласному комітеті компартії. Постала необхідність у перебудові галузей господарства на військовий лад. Почалася масова мобілізація до лав Червоної Армії. Для допомоги військам ЧА сформовано загони народного ополчення. Знищувати німецьких парашутистів і диверсійні групи мали 40 сформованих винищувальних батальйонів. 18 – 19 липня надійшли директиви , що визначали Дніпропетровську область у числі інших , яким загрожувала фашистська окупація. У короткий час обком створив підпільні організації і партизанські загони, встановив явки для звязкових .
     Для запобігання захопленню ворогом промислового устаткування , Державний комітет оборони запропонував евакуювати промислові підприємства . Групу з евакуації очолив К.С.Грушевий. У першу чергу відправлено ешелони з верстатами заводів ім. Петровського та ім.В.Леніна.
     Першому бомбардуванню з повітря Дніпропетровськ було піддано 9 липня 1941 р Полк ППО позбавив можливості німецьку авіацію безкарно руйнувати мости  і промислові об’єкти.
     14 серпня 1941 р. основна частина апарату обкому КП(б)Уі облвиконкому була відправлена в м.Павлоград, де згодом був створений штаб дніпропетровської обласної підпільної організації на чолі з М.І.Сташковим. Через кілька днів фашистські війська ввійшли в місто. 13 серпня гітлерівці захопили Пятихатки, 15 – Кривим Рогом, 17 – Нікополь,Марганець, Апостолово.
      Більше 2000 студентів вузів взяли участь у захисті Дніпропетровська. Останні оборонні бої на захист Дніпропетровська і Дніпродзержинська вели 237-я стрілецька дивізія полклвника М.К.Калініна,230-а полковника Г.А.Кутальова,8-а танкова дивізія полковника Ю.Г.Пушкіна, авіаційні з’єднання генерал-майора Т.Т.Хрюкіна, Пінська військова флотилія тощо.

Немає коментарів:

Дописати коментар