Сімферополь – Лише під тиском батьків та громадськості відкрився новий перший клас із українською мовою навчання в одній зі шкіл Бахчисарая. Місцева влада під приводом економії коштів і з посиланням на новий мовний закон відмовляла батьків віддавати своїх дітей до україномовного класу. Зі схожими проблемами в Криму зіштовхуються й кримські татари.
Ще зранку 1 вересня багато першокласників бахчисарайської загальноосвітньої школи №4 не знали, до якого класу вони підуть – україномовного чи російськомовного.
Андрій Щекун, громадський активіст, двоє дітей якого навчаються в українських класах цієї двомовної школи, розповів Радіо Свобода, що після ухвалення закону «Про засади державної мовної політики» і ще навіть до його вступу у дію, з боку чиновників місцевої влади на батьків чинився тиск, щоб вони відмовилися від своїх заяв про навчання їхніх дітей українською мовою, які ті написали раніше. Не витримавши такого тиску, що переходило інколи в цькування, за словами Андрія Щекуна, деякі батьки відправили своїх першокласників до Української гімназії в Сімферополі, а кілька – таки переписали заяви, де вказали, що не заперечують проти навчання їхніх дітей російською мовою.
Андрій Щекун вважає, що це, «прямі наслідки дії нового мовного закону». «Місцеві органи влади взяли цей закон до виконання буквально так, що російська мова вже регіональна, а українська – не потрібна», – зазначає громадський активіст. За його словами, про те, що українського класу в бахчисарайській школі не буде, і таким чином тут розірветься українська навчальна паралель, стало відомо за кілька діб до Дня знань.
Батьки та громадські активісти, втім, встигли зорганізуватися, зібрати необхідну кількість заяв і попередити адміністрацію школи та району, а також правоохоронні органи, що організують 1 вересня в школі публічний протест, якщо україномовного класу не буде. Дозвіл на його відкриття надійшов за годину до початку свята Першого дзвоника.
Кримські татари не чекають багато від мовного закону
Менш скандально, але з такими ж зусиллями громадськості і часто – з протидією влади відкривалися і кримськотатарські класи. Цього року першокласників, які вчитимуться кримськотатарською мовою, на 200 більше, аніж торік.
Втім, каже один з лідерів Меджлісу Рефат Чубаров, це не заслуга мовного закону. За його словами, з ним кримські татари пов’язують не так багато сподівань.
«Звичайно, ми намагатимемося максимально використовувати норми цього закону, які збільшують можливості розвитку кримськотатарської мови. Але розуміємо, що влада шукатиме будь-які приводи, щоб тільки їх не виконувати. На мою думку, влада зацікавлена у вирішенні питань лише поширення російської мови», – зазначив Рефат Чубаров.
Кримські чиновники та експерти кажуть, що впровадження в дію закону про засади мовної політики суттєво не змінить ситуацію в освітній сфері Криму, оскільки російська мова тут домінувала і раніше. Зараз в АРК діє 5 україномовних, 15 – кримськотатарськомовних і понад 400 – російськомовних шкіл. Ще близько сотні – дво- і тримовні навчальні заклади, в яких діють класи з російською, українською і кримськотатарською мовами навчання.
Міністр освіти автономії Віталіна Дзоз визнає, що проблеми з відкриттям українських чи кримськотатарських класів виникає через брак фінансування з місцевих бюджетів.
«Грошей не вистачає ніколи. Але, на дітях економлять, перепрошую, лише ідіоти. Наша позиція одна: є бажання батьків навчати дітей українською мовою – ми повинні створити такі умови», – зазначила Віталіна Дзоз.
Водночас, в Міністерстві освіти і науки, молоді і спорту АРК повідомили, що ні цього року, ні протягом двох наступних нових шкіл із українською чи кримськотатарською мовою відкривати в автономії не планують.
(Більше про мовний закон і його вплив на освіту слухайте у програмі «Ми разом», що вийде в ефір 4 вересня о 21:33 на Радіо Ера ФМ)http://www.radiosvoboda.org/content/article/24696761.html
Ще зранку 1 вересня багато першокласників бахчисарайської загальноосвітньої школи №4 не знали, до якого класу вони підуть – україномовного чи російськомовного.
Місцеві органи влади взяли цей закон до виконання буквально так, що російська мова вже регіональна, а українська – не потрібна
Андрій Щекун, громадський активіст, двоє дітей якого навчаються в українських класах цієї двомовної школи, розповів Радіо Свобода, що після ухвалення закону «Про засади державної мовної політики» і ще навіть до його вступу у дію, з боку чиновників місцевої влади на батьків чинився тиск, щоб вони відмовилися від своїх заяв про навчання їхніх дітей українською мовою, які ті написали раніше. Не витримавши такого тиску, що переходило інколи в цькування, за словами Андрія Щекуна, деякі батьки відправили своїх першокласників до Української гімназії в Сімферополі, а кілька – таки переписали заяви, де вказали, що не заперечують проти навчання їхніх дітей російською мовою.
Батьки та громадські активісти, втім, встигли зорганізуватися, зібрати необхідну кількість заяв і попередити адміністрацію школи та району, а також правоохоронні органи, що організують 1 вересня в школі публічний протест, якщо україномовного класу не буде. Дозвіл на його відкриття надійшов за годину до початку свята Першого дзвоника.
Кримські татари не чекають багато від мовного закону
Менш скандально, але з такими ж зусиллями громадськості і часто – з протидією влади відкривалися і кримськотатарські класи. Цього року першокласників, які вчитимуться кримськотатарською мовою, на 200 більше, аніж торік.
Втім, каже один з лідерів Меджлісу Рефат Чубаров, це не заслуга мовного закону. За його словами, з ним кримські татари пов’язують не так багато сподівань.
Влада зацікавлена у вирішенні питань лише поширення російської мови
«Звичайно, ми намагатимемося максимально використовувати норми цього закону, які збільшують можливості розвитку кримськотатарської мови. Але розуміємо, що влада шукатиме будь-які приводи, щоб тільки їх не виконувати. На мою думку, влада зацікавлена у вирішенні питань лише поширення російської мови», – зазначив Рефат Чубаров.
Кримські чиновники та експерти кажуть, що впровадження в дію закону про засади мовної політики суттєво не змінить ситуацію в освітній сфері Криму, оскільки російська мова тут домінувала і раніше. Зараз в АРК діє 5 україномовних, 15 – кримськотатарськомовних і понад 400 – російськомовних шкіл. Ще близько сотні – дво- і тримовні навчальні заклади, в яких діють класи з російською, українською і кримськотатарською мовами навчання.
Міністр освіти автономії Віталіна Дзоз визнає, що проблеми з відкриттям українських чи кримськотатарських класів виникає через брак фінансування з місцевих бюджетів.
«Грошей не вистачає ніколи. Але, на дітях економлять, перепрошую, лише ідіоти. Наша позиція одна: є бажання батьків навчати дітей українською мовою – ми повинні створити такі умови», – зазначила Віталіна Дзоз.
Водночас, в Міністерстві освіти і науки, молоді і спорту АРК повідомили, що ні цього року, ні протягом двох наступних нових шкіл із українською чи кримськотатарською мовою відкривати в автономії не планують.
(Більше про мовний закон і його вплив на освіту слухайте у програмі «Ми разом», що вийде в ефір 4 вересня о 21:33 на Радіо Ера ФМ)http://www.radiosvoboda.org/content/article/24696761.html
Немає коментарів:
Дописати коментар