Сторінки

субота, 1 вересня 2012 р.

Трипілля - одна із найдавніших цивілізацій світу


 Вчера, 14:25
Грецькі боги народилися в Україні, і стали тим олімпом після приходу туди індоєвропейців арійців із середнього подніпров'я. На основі космогонії трипільців народилася космогонія грецьких божеств.

Іван Богун ,
http://cossackland.org.ua/
Просмотров: 349  Комментариев: 95
На наших землях знали письмо і будували міста набагато раніше, ніж у Шумері та Стародавньому Єгипті Кажуть, історія людської цивілізації бере свій початок з межиріччя Тигру та Євфрату (територія сучасного Іраку). Мовляв, люди, які там жили, - шумери, винайшли письмо, колесо й утворили першу у світі державу. А що було в той час на наших землях? Які люди жили і що вміли робити? Виявляється, на території України теж будували міста. Але в чотири рази більші за столицю шумерів, древній Вавилон! Знали письмо і варили пиво. І це все діялося на три тисячі років раніше, аніж у шумерів чи давніх єгиптян. Культуру, що виникла в VIІ тисячолітті до нашої ери в Україні, вчені назвали трипільською за назвою села під Києвом, де було знайдено її сліди. Ким були ці люди трипільці, що вміли споруджувати двоповерхові будинки і величезні міста площею 450 гектарів? І чому про них досі мовчать усі підручники світу з історії стародавніх цивілізацій?


Ще наприкінці 19-го століття на Київщині були знайдені поселення, які й досі є однією з найбільших історичних загадок людства. Єгипетських пірамід ще не було й у проектах, коли на території сучасної України вже існували велетенські міста з десятками тисяч мешканців. А недавня знахідка археологів не території Кіровоградської області доводить - трипільці у своїх містах будували величезні громадські будівлі, у них існував розподіл праці, ремесла і система передачі знань від покоління до покоління. Саме на виробах трипільців уперше з'явилися символи інь-янь, які згодом лягли в основу давньо-китайської філософії та медицини. І саме на території нашої країни зароджувалася європейська цивілізація.
Ми тут жили ще до часів потопу. 
Наш корінь у земну вростає вісь. 
І перше, ніж учити нас , Європо, 
На себе ліпше збоку подивись. 
Ти нас озвала хутором пихато. 
Облиш: твій посміх нам не допече, 
Бо ми тоді вже побілили Хату, 
Як ти іще не вийшла із печер. 

   Борис Олійник


Людмила Сивак, журналіст:

- Я тут не просто так присіла серед поля. Це місце вже стало історичним, тут знаходиться вхід до трипільського храму. Його знайшли вперше за 100 років розкопок.

У полі посеред соняхів, копають вже шостий тиждень українські та британські археологи, і не припиняють дивуватися. Двоповерховий храм був велетенський навіть за сучасними мірками, а його ж збудували більш як 7 тисяч років тому. 60 метрів довжина, 20 ширина і приблизно 8 - висота.

Михайло Відейко, археолог:

- Така споруда копається вперше. Раніше вважалося, що в Трипіллі таких храмів не було, бо не могло бути, що вони не будували таких громадських будівель. Зараз ми маємо докази, що це було. Уявіть собі, головний вівтар мав форму хреста і от довжина однієї лопаті понад 4 метри. А в цьому храмі цих вівтарів було кілька. Ми тут сперечаємося їх було 5 чи 7, але в будь-якому випадку це була дуже складна споруда.

Що більше ми дізнаємося про трипільців, то очевидніше стає, що хрестоматійні уявлення про них, як про первісних людей, дикунів неправильні - каже Михайло Відейко. Він автор багатьох наукових праць та книг про історію трипільської цивілізації 

Мотиви древньогрецьких орнаментів
Трипільскі орнаменти на глиняних виробах

Безконечник
Михайло Відейко, археолог:
- 100 років тому Хвойка малював трипільців, як дикунів: голими, які сидять біля своїх землянок і ліплять горщики. Тепер ми бачимо, що це були люди, які можливо першими на нашій землі почали робити тканний одяг, вони прикрашали цей одяг. Посуд, який ми тут знаходимо, він виготовлений ремісниками, і він випалений у справжніх горнах. Там температура випалу понад 800 градусів. Це випал не в домашній печі, тобто поділ праці - це теж ознака цивілізованого життя.

Вражений результатами розкопок і керівник британської частини експедиції Джон Чапмен.

Джон Чапмен, керівник британської частини експедиції:

- Це дуже велике поселення - найбільше в Європі. Трипільська культура цікавила мене багато років. Вона найдавніша у світі - виникла сім, а може й більше ніж сім тисячоліть тому. І у них традиція будівництва таких селищ як це проіснувала майже 12 століть. І для мене дуже цікаво з'ясувати, як передавалися знання.

Ось це приблизні межі поселень трипільців в 5-тому тисячолітті до нашої ери. Чи існувала в ті часи така розвинена цивілізація де-інде? Приміром, у Європі.

Михайло Відейко, археолог:

- Рим знаходився за межами цивілізованої Європи 7 тисяч, 6 тисяч років тому. Рим був за межами взагалі цивілізованого світу. Можливо люди, які жили там не знали слова хліб. А в той час на землях, які тепер називаються Україною, існували сотні поселень давніх хліборобів.

Для сучасних дослідників загадка, як трипільцям вдавалося бути ситими. А те, що вони не голодували очевидно: тільки ситі могли творити шедеври.

Орнамент над святими В Софії Київській
Візерунки на трипільских глиняних виробах

Олена Якубенко, провідний науковий співробітник Національного музею історії України:
- Не виходить прогодувати скільки насення, якби було мотичне землеробство, тобто це було орне землеробство. По кістках знайдених з'ясовно, що були вже воли - худоба чисто робоча.

Трипільці на своїх полях вирощували 12 культур, до того ж мали м'ясну та молочну худобу і коней.

Владислав Чабанюк вивчає трипільські поселення мало не з дитинства. Він родом з Легедзино, на Черкащині, місця, де за 5 тисяч років до Різдва було селище на 450 гектарів, в якому мешкало приблизно 10 тисяч людей.

Владислав Чабанюк, археолог:

- Ми входимо у великі сіни, і потім у велику кімнату. Заходимо через поріг з правої сторни - піч, з лівої – вівтар,.піфоси для збергігання зерна.

І ось так виглядала трипільска хата зовні. В Легедзиному такі розкопують і нині, в кукурудзі.

Владислав Чабанюк, археолог:

- Площа поселення була десь 450 гектарів, і тут було десь біля трьох тисяч таких от жител як оце ми розкопали. Це залишки двоповерхового трипільського будинку. Перший поверх, ми вважаємо, що був як зруб, а другий - полегшена дерев'яно-глинобитна конструкція.

Копають недарма, вдалося знайти унікальну річ.

- Оце вперше за сто років знайшли, і я оце тримаю.

Археолог розповідає, це моделі саней, якими користувалися трипільці. Так от кузов, у вигляді горщика дослідники бачать вперше, думають в ньому перевозили якусь рідину.

Михайло Відейко, археолог:

- В ті часи, коли було це небелівське поселення залишалося майже півтори тисячі років до будівництва Єгипетських пірамід.

Олександр Поліщук, директор приватного музею:

- Єгипет- це всього-навсього дві тисячі вісімсот років. Це перші єгипетські династії, це коли почався вибух цивілізаційний, коли з'явились оці пам'ятки - фантастичні піраміди і т.д.

Олександр Поліщук - директор приватного музею трипілля, біля Києва. У своїй колекції зібрав різні види трипільського посуду. Ось в такому банячку він вважає, трипільські жінки варили борщ.

Олександр Поліщук, директор приватного музею:

- Щоб оце втримати - треба мати силу добру, дівчата мали добрі м'язи.

Однак, є знахідки, про призначення яких дослідники досі тільки будують гіпотези, бо дійти єдиної думки не можуть. От для чого оце по-вашому?

Олександр Поліщук, директор приватного музею:

- Унікальне явище в світовій цивілізації, яке існує тільки у нас це біноклевидна посудина. Чому? Тому що вона не має дна. Ясно що це ритуальна посудина. То людина просила щось у бога, тримаючи її в руках, можливо жінка з чоловіком тримали, тому що у них взагалі була гармонія сімейна, у них не було ні матріархату, ні патріархату.

Ще одна загадка для дослідників - знаки, які залишали трипільці на своїй кераміці.

Олена Якубенко, провідний науковий співробітник Національного музею історії України:

- В кожному житлі інший набір чогось, думали так, що є сталий набір: рослина з хвилястою лінінєю, або взята в коло, а виявилося, що воно не повторюється. Ті самі знаки, але вони в інших сполученнях ісунють.

Олександр Поліщук, директор приватного музею:

- Ці спіралі майже завжди на чотири сторони світу. Є горшки, де просто окремо взяті 4 спіралі: оце життєвий цикл людини, суспільства, села, міста. На той час трипілля мало самі великі міста світу, в світі ще не було міст, були поселення людські.

Олександр Поліщук вважає, що трипільці, які через кліматичні зміни змушені були покинути свої поселення, рушили в різні боки, найбільше в Грецію, де здійснили свій вплив на культуру, мистецтво, релігію.

Олександр Поліщук, директор приватного музею:

- Грецькі боги народилися в Україні, і стали тим олімпом після приходу туди індоєвропейців арійців із середнього подніпров'я. Ті, хто прийшов і приніс культуру кераміки, культуру розпису, культуру обробик металу, культуру всього, але головне космогонію. На основі космогонії трипільських орнаментів і народилася космогонія грецьких божеств.

Ще одна суперечлива тема для дослідників - чи є сучасні українці нащадками тих трипільців, що жили тут майже сім тисяч років тому. І якщо це так - то чим це не об'єднавча національна ідея?

Михайло Відейко, археолог:

- Якщо вірити генетикам, то половина населення сучасної України може вести свій родовід від трипільців.

Олександр Поліщук, директор приватного музею:

- Якщо ми говоримо українській людині, що на нашій території наші предки народили всю європейську цивілізацію білої раси, то це і може існувати як національна ідея, яка підносить людину до вершин і не дозволяє їй опускатись до плінтуса, стаючи ким завгодно: наркоманами, п'яницями і так далі.
Джерело:http://1tv.com.ua/uk/news/2012/08/19/25649
Генетична відстань українців до інших народів.
Генетические відстань від українців по
частотам гаплогрупп мтДНК(жіноча)

Генетична відстань від українців по
частотам гаплогруп Y хромосоми(чоловіча)

http://blogs.korrespondent.net/users/blog/69coii/a75335




Біля Небелівки відкрито поселення, якому, як припускається, не менше 6 тисяч років

03.09.2012 | 13:15   Лариса Вишневська
переглядів: 11
За словами М.Ю. ВІдейка археологи дійсно знайшли залишки храму, загальна площа якого становить 1200 квадратних метрів. Культова споруда складається з двох частин — двоповерхової, розміром 20 на 40 метрів і одноповерхової прибудови (20 на 30 метрів), що слугувала підсобним приміщенням. Знайдені відбитки від розколотої колоди і мотузки, товщиною в палець, дають всі підстави стверджувати, що під час перекриття приміщення трипільці використали зв'язані між собою балки, покладені вздовж і впоперек.
Чи ж вам доводилося тримати в руках маленький, мов сувенірний, глечик, якому 6 тисяч років, або зази­рати в намальоване на уламку горщика око і відчувати на собі магічну силу погляду, що, пронизавши віки, дій­шов до наших днів? Нам пощастило доторкнутися до однієї з високих земних цивілізацій, сліди якої знайде­но зовсім поруч — у славній Небелівці.
Перший етап розкопок давнього трипільського поселення, найбільшого в Старій Європі, добіг кін­ця. Тож не випадково по­стало питання: «Що ж вда­лося віднайти міжнародній археологічній експедиції, яку. очолюють старший на­уковий співробітник Інсти­туту археології Національ­ної академії наук України Михайло Юрійович Відей­ко та викладач Даремського університету (Велико­британія) Професор Джон Чапмен?».
З'ясувалося, науковцям є що показати і про що роз­повісти. За словами М.Ю. ВІдейка археологи дійсно знайшли залишки храму, загальна площа якого ста­новить 1200 квадратних метрів. Культова споруда складається з двох частин — двоповерхової, розмі­ром 20 на 40 метрів і одно­поверхової прибудови (20 на 30 метрів), що слугувала підсобним приміщенням. Знайдені відбитки від роз­колотої колоди і мотузки, товщиною в палець, дають всі підстави стверджувати, що під час перекриття при­міщення трипільці використали зв'язані між собою балки, покладені вздовж і впоперек. Дерев'яну конс­трукцію вони за 3-4 рази об­мазали глиною з половою від різних зернових, при цьому товщина кожного ша­ру обмазки була мінімальною — 1,5-2 сантиметри. Таким чином, наші предки перекрили проліт довжи­ною 20 метрів, зробивши на другому поверсі рівнесе­ньку підлогу. Повертаючись у сьогодення, можна з впе­вненістю сказати, що давній звичай українців вкидати стелю під час перекриття хати бере свій початок у IV-III тисячолітті до нашої ери, з часів існування трипільсь­кої культури.
На обох поверхах храму знайдено залишки вівтарів круглої і хрестоподібної фо­рми. Один із них, розташо­ваний біля вхідних дверей, має вигляд хреста, довжи­ною 4,3 метра. На кожному з його кінців є кола діаметром близько одного метра. Це один із найбільших вів­тарів, знайдених за 100-річну історію вивчення куль­тури енеоліту (мідного віку). Також на земляній підлозі знайдено велике корито (2 на 2,5 метри) і в ньому — зернотерку. Під час проми­вання грунту, взятого з од­ного з вівтарів, знайдено обвуглене зерно ячменю, а із землі, взятої з території храму, вимито велику кіль­кість зерен злаків. Очам ар­хеологів "відкрилося" й чи­мало відбитків злакових ро­слин, у підтвердження того, що трипільці заклали осно­ви хліборобства в Україні.
На другому поверсі спору­ди був подіум, довжиною понад 16 метрів, на якому стояли п'ять великих посу­дин. Поряд знаходилася невелика посудина, напов­нена перепаленими кістка­ми тварин.
Під час розкопок у Небелівці застосовано новацію — зйомки з повітряного змія. Його привіз з собою один із австралійських пошуковців. І хоча навкруги соняшникове поле, з висо­ти 100 метрів добре видно, де є залишки трипільських жител, адже рослинність, яка погано проростає че­рез зашлаковану глиняну обмазку, в тих місцях при­гнічена. На підтвердження слів Михайла Юрійовича ми побачили високо в небі повітряного змія, «зайня­того науковою роботою».
Наразі експедиція за­кінчила свою роботу (до Дня незалежності України), з тим, щоб наступного липня знову по­вернутися на місце розко­пок. Зібраний багатющий матеріал, серед якого, здебільшого, уламки посу­ду, розписаного різними символами, вивчається й згодом він перетвориться на експонати. Частина ар­тефактів займе своє місце у створеному Небелівському музеї. Для цього на дру­гому поверсі фельдшерсь­ко-акушерського пункту за британського фінансуван­ня відремонтовано ряд кі­мнат. Тож мож­на з впевненіс­тю сказати, що сільська експо­зиція трипіль­ських старожитностей за своми розмірами перевищувати­ме аналогічну в Національно­му музеї історії України в Києві.
Вивчення цивілізації, яка зробила вагомий внесок у формування сучасної куль­тури України, крім історич­ного, має ще й велике практичне значення. Це, як вже зазначалося, зако­рдонні інвестиції у розви­ток сільської громади, створення туристичного маршруту з музейним ком­плексом, відповідно робочих місць для жителів се­ла.
Л. ВИШНЕВСЬКА, с. Небелівка, Новоархангельський район, Кіровоградська обл..http://www.yatran.com.ua/articles/546.html

Немає коментарів:

Дописати коментар