Сторінки

пʼятниця, 16 серпня 2013 р.

На захист Андрія Шкіля

Звичайно Андрія необхідно підтримати! До всього написаного треба додати, що будучи депутатом А. Шкіль підтримував і готовий був взяти на поруки сучасних вязнів-націоналістів, зокрема підсудних у "Васильківській справі" та харківській "справі оборонців Римарської". Але питання все ж є. Перше до самого Шкіля, його однопартійця екс-голови СБУ Турчинова і екс-міністра внутрішніх справ Луценка, що їм завадило закрити кримінальну справу і реабілітувати засуджених у справі "9 березня"? Друге питання все до того ж Турчинова і до Яценюка, чому ВАШІ тушки отримали вищі місця у партійному списку ніж Шкіль?
За що можуть знову посадити Андрія Шкіля?

Друзі, ми вдячні за підтримку, але просимо не згортати активність, позаяк на кону – свобода і життя людини. Ми розповімо ще раз про те, хто такий Андрій Шкіль і якими є обставини його справи.

ХТО ТАКИЙ АНДРІЙ ШКІЛЬ? Людина, котра все життя професійно займалася політикою, депутат Верховної Ради IV-VI скликань. Уперше до парламенту Андрія Шкіля було обрано в 2002 році. То були непрості часи (втім, інших Україні й не дано). За рік до виборів, у березні 2001-го, протестна акція «Україна без Кучми» досягла свого апогею. 9 березня 2001 року Шкіля та інших учасників цього руху заарештували. Андрій провів у СІЗО понад 13 місяців. Він вийшов з тюрми завдяки тому, що виборці одного з мажоритарних округів повірили у нього та, не чекаючи суду, самі визнали його ні в чому не винним, і – більше того – гідним мандату парламентаря. Відтак ще двічі Андрія Шкіля обирали народним депутатом. У 2012 році термін депутатьких повноважень Шкіля добіг кінця. Він зіткнувся з загрозою свого повторного арешту і ув`язнення, адже карна справа, порушена проти нього, не закрита і по цей день. Нині Андрій знаходиться у Франції, де чекає на рішення місцевої влади щодо надання йому політичного притулку. Це – якщо коротко, а тепер трохи деталей. 

ЩО САМЕ СТАЛОСЯ У 2001 РОЦІ? Сталось брутальне і жорстоке придушення «України без Кучми». У перший же день, коли прокотилася хвиля масових арештів, понад 300 осіб опинились за гратами. Більшість вийшла вже незабаром, але проти дев`ятнадцяти осіб СБУ порушила кримінальну справу за 71-ою статтею кримінального кодексу України, що називається «масові заворушення». Ця стаття рідко застосувалась навіть за радянської влади, оскільки належить до категорії злочинів проти держави і передбачає 12-річне позбавлення волі.

Група з кількох десятків слідчих СБУ трудилася більше, ніж півроку, написавши біля 100 томів цієї справи. Есбеушники за всяку ціну намагалися приписати мирній громадянській ході мало чи не намір повалення державного ладу. Демонстрантам інкримінували бійки з міліцією, хоча зіткнення під адміністрацією президента спровокували саме спецпідрозділи МВС. У підсумку з-під пера слідчих вийшла повна маячня, де були твердження на кшталт «потерпілий Бутко одержав удар каменем по голові, чим було заподіяно ушкодження суглобу лівої ноги». Детальніше про обвинувальний виновок СБУ можна дізнатися зі статті на «Українській правді», що вийшла в січні 2002 року:http://www.pravda.com.ua/news/2002/01/15/2986363/

ЩО БУЛО ПІСЛЯ АРЕШТУ ШКІЛЯ? Поки журналісти всмак збиткувалися над недолугими слідчими СБУ, фігурантам справи було не до сміху. Багато хто з них, і Андрій Шкіль зокрема, пройшов тортури ще в стінах міліцейського райвідділку, тож до тюрми потрапив із цілим «букетом» хвороб. Тим не менш, він не раз вдавався до голодування, протестуючи проти порушення своїх прав: недопуску до нього адвоката, відсутності медичної допомоги, заборони пресі висвітлювати судові засідання. Наслідком голодування стала гіпоглікемічна кома – у 2001 році Андрій Шкіль був на межі життя і смерті. Про це є чимало публікацій в архівах укрнету. Ми пропонуємо посилання на найцікавіші:
http://www.brama.com/survey/messages/10046.html
http://ua.korrespondent.net/ukraine/233309-shkilya-dopitayut-u-sizo
http://gazeta.dt.ua/LAW/sud_nad_unso_zhadannya_krovi.html
http://www.pravda.com.ua/news/2001/10/24/2984671/

ЯК РЕАГУВАЛА УКРАЇНА ТА ЄВРОПА НА ПОЯВУ ПОЛІТВ`ЯЗНІВ? Люди, свідомі того, що в Україні все відбувається з точністю до навпаки – при владі знаходяться злочинці, а в тюрмі сидять ті, хто не побоявся про це заявити – підтримували Андрія Шкіля. У першу річницю тих драматичних подій – 9 березня 2002 року – газета «Україна молода» опитала провідних опозиційних діячів щодо їхнього ставлення до ув`язнених. Співрозмовники видання розуміли, що доля Шкіля є намаганням залякати решту опозиції, назавжди відбити бажання ставати до протестних лав. (Те саме, власне, відбувається і зараз). Ось передрук цієї публікації: http://www.pravda.com.ua/news/2002/03/11/2987481/

Що стосується Європи, то у 2003-му році ПАРЄ визнала наявність в Україні політичних в`язнів:
http://assembly.coe.int/ASP/Doc/XrefViewPDF.asp?FileID=17147&Language=EN

Між тим найкращим свідченням ставлення до Андрія Шкіля зі сторони українських громадян стало обрання його у 2002 році народним депутатом України. Позбавлений можливості агітувати за себе та зустрічатися з виборцями, Андрій все ж отримав блискучу перемогу. 34150 мешканців Львівщини віддали за нього свої голоси. При цьому новообраний депутат обійшов на кілька тисяч голосів і висуванця «Нашої України» Ярослава Пітка, і підтриманого адмінресурсом провладного кандидата Леоніда Ткачука. Ось що писала «Українська правда» про звільнення Андрія Шкіля з-зали суду 12 квітня 2002 року:http://www.pravda.com.ua/news/2002/04/12/2988202/

ЩО ЗРОБИВ ДЛЯ ІНШИХ ЗАСУДЖЕНИХ АНДРІЙ ШКІЛЬ, СТАВШИ ДЕПУТАТОМ? Дуже багато. Організовував юридичну підтримку при розгляді справи в апеляційному суді, ініціював звернення до Верховного Суду. Пролобіював у 2003-му прийняття в Верховній Раді закону «Про амністію», чим дав змогу частині засуджених вийти на волю достроково. Забезпечував засуджених адвокатами та передачами, підтримував фінансово. А тим, котрі виходили з ув`язнення на вободу, сприяв в облаштуванні на роботу чи навчання. Допомога від Шкіля була вагомою і різноманітною – про це також писали ЗМІ:
http://obozrevatel.com/politics/08735-pro-riznovidi-politvyazniv.htm

ЯКОЮ БУЛА ДОЛЯ КАРНОЇ СПРАВИ, ПОРУШЕНОЇ ПРОТИ САМОГО АНДРІЯ ШКІЛЯ? У зв`язку з обранням його народним депутатом, справа була «виділена в окреме провадження». Тобто відкладена до першого зручного моменту, коли її знову можна буде витягти на божий світ. Що стосується решти фігурантів «масових заворушень», то наприкінці грудня 2002 року вони були засуджені до різних термінів ув`язнення. Львівська преса писала про це так:http://postup.brama.com/usual.php?what=6731

Одначе, якою б керованою не була Феміда в часи Леоніда Кучми, навіть вона визнала замовний та політично вмотивований характер справи. У травні 2003 року за перегляд «справи 9 березня» взявся Апеляційний суд. Він заперечив більшу частину обвинувачень, висунутих підсудним.

По-перше, суддівська колегія відкинула твердження про те, що демонстранти використовували зброю. По-друге, суд заперечив інкримінований підсудним намір вчинити під час протестної акції підпали. По-третє, судді висловилися проти того, що учасники УБК знищували державне майно – це обвинувачення з підсудних було знято.

І нарешті, по-четверте, колегія Апеляційного суду охарактеризувала як безпідставне твердження, що обтяжуючою ознакою масових безпорядків, у вчиненні яких звинувачуються підсудні, є «скоєння злочину загально небезпечним способом». У підсумку Апеляційний суд добряче поскуб обвинувальний висновок і пом’якшив вирок засудженим. Але й це ще не кінець історії.

У 2006 році справу знову розглядали у суді – Верховному Суду доповідала Генеральна прокуратура. Від імені останньої говорив заступник генпрокурора Віктор Кудрявцев. Він зазначив таке: "Демонстрантами не було нанесено пошкоджень жодній цивільній людині, не було підпалів, знищення будівель, житла, державних установ. Був лише опір представникам правоохоронних органів. За таких обставин ми вважаємо, що підсудні не повинні нести відповідальність за масові заворушення й вирок підлягає скасуванню». Позиція Генеральної прокуратури відображена в ухвалі ВСУ, яку можна прочитати на сайті Верховної Ради: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/n0047700-06

ЧОМУ Ж ПІСЛЯ ВИСТУПУ КУДРЯВЦЕВА ОБВИНУВАЧЕНІ НЕ БУЛИ РЕАБІЛІТОВАНІ? Тому що на це забракло політичної волі, юридичної грамотності і просто людської совісті. Адже тоді представникам прокуратури довелось би проводити внутрішнє службове розслідування, карати винних у фальсифікації доказів, зокрема, й проти Андрія Шкіля. Словом, виносити сміття з хати. Очевидно, до такого «подвигу» Генеральна прокуратура готова не була.

І наслідки її половинчастої позиції не змусили на себе довго чекати. Вже у 2007-му, коли народні депутати від опозиції склали мандати, аби добитися проведення дострокових виборів, «регіонал» Владислав Забарський почав добиватися від ГПУ, аби прокурори відновили слідство щодо Андрія Шкіля. Детальніше про це можна прочитати в матеріалі «України молодої»: http://www.umoloda.kiev.ua/number/963/176/35035/

Та значно конкретніших обрисів намір посадити Андрія Шкіля набув у 2010-му, коли до влади прийшов Віктор Янукович. Тоді ГПУ почала наново допитувати свідків й провадити слідчі дії у справі Андрія Шкіля:
http://www.pravda.com.ua/news/2010/12/14/5672101/
http://www.pravda.com.ua/news/2010/12/15/5674619/

За свідченням тих, кого викликали на допити, слідчі вкотре цікавились подробицями протистояння маніфестантів і міліцянтів, яке відбулося 9 березня 2001 року на підступах до вулиці Банкової. Тоді ж звучала й інформація про те, що Генеральна прокуратура таки готується висунути обвинувачення Андрію Шкілю, і затримка лише за вибором статті. Преса чимало писала про реальну небезпеку, яка тяжіє над ним:
http://www.segodnya.ua/elections/elections2012/SHkilyu-i-Grymchaku-snova-mozhet-grozit-tyurma.html

ЧОМУ ТОДІ ПРОКУРАТУРА КАЖЕ, ЩО ШКІЛЮ НЕМА ЧОГО БОЯТИСЯ В УКРАЇНІ? Тому, що розраховує на юридичну необізнаність громадян. Але слід знати, в нашій країні кримінальну справу закриває суд. Саме суд, а не Генеральна прокуратура і не міліція. Такого суду не було, і рішення про закриття «справи, виділеної в окреме провадження» не існує. А оскільки справа Шкіля не закрита, слідство у ній може бути поновлене у будь-який момент. Ось що про це писав сайт «Обозреватель»:
http://obozrevatel.com/politics/51736-sprava-9-bereznya-figurant-i-dosi-na-gachku.htm

Отож, відповідаючи на запитання, винесене у заголовок статті: ЗА ЩО можуть посадити Андрія Шкіля? Власне, ні за що. За «удар каменем по голові», що спричинив «запалення суглобу лівої ноги». За участь в акції, що ставила за мету відставку Леоніда Кучми, котрого засуджений нині Олексій Пукач назвав причетним до вбивства Георгія Гонгадзе. Але КОМУ був би вигідний судовий процес над Шкілем через 12 років після «України без Кучми?» Нинішній владі. НАВІЩО? Задля певних меседжів, адресованих і політичній опозиції, і громадським активістам, і всім опонентам режиму Януковича. Задля додаткового тиску на ув`язнену Юлію Тимошенко, чиєм соратником Шкіль є.

Про все це слід пам`ятати, як і про те, що небезпека потрапляння за грати для Андрія Шкіля існує. А з української тюрми вийти живим інколи проблематично.

…Як вже було сказано, з кінця 2012 року Андрій Шкіль перебуває в еміграції. У своїх інтерв`ю він говорить про те, що готовий організовувати спротив владі й знаходячись за кордоном. Ось тут можна прочитати його пряму мову:
http://www.radiosvoboda.org/content/article/24766649.html
http://www.segodnya.ua/life/interview/Andrey-SHkil-Politubezhishcha-v-CHehii-poproshu-v-Den-sobornosti.html
http://www.pravda.com.ua/articles/2012/12/28/6980657/

Тож завдання нашої сторінки – схилити шальки терезів на бік Андрія Шкіля. Переконати владу Франції у тому, що ця людина заслуговує на позитивне вирішення питання про притулок. Разом ми обов`язково досягнемо цієї мети.

Немає коментарів:

Дописати коментар