Сторінки

неділя, 11 серпня 2013 р.

Самоідентифікація Українського козацтва


  • Самоідентифікація Українського козацтва

    Україна єдина у світі країна, яка має феномен під назвою «Козацтво».
    Козацтво – це своєрідний світогляд, який властивий лише українцям,
    це козацька громада вільних людей, яка має унікальний державотворчий чин –
    козаки в усі віки творили власні республіки, за власними традиціями обирали собі отамана, козацьку старшину (козацький уряд) і повністю підкорялися їм.
    Діяли Звичаєве Право та звичаєве судочинство, було спільне володіння землею та іншою власністю громади (козацького товариства).
    А коли отаман чи хтось із козацької старшини раптом порушували Звичай чи не виправдовували довіри козацької громади, тоді громада, знову ж таки за власними традиціями, забирала надані їм повноваження і, навіть, могла засудити порушника за скоєні злочини до страти.

    Всім відомо, що життя кожної людини, народу, країни і держави складається із подій:
    - минулого;
    - сьогодення;
    - майбутнього.
    І нині – у час становлення України як держави, всі ці події відбуваються одночасно і прямо зараз.
    Одночасно відбувається:
    1. Минуле. Наше усвідомлення себе як частини українського народу, який безперервно протягом багато століть героїчно виборює свою правду і своє право
    у своїй країні – “В своїй хаті своя й правда, і сила, і воля!” (Тарас Шевченко).
    Де:
    - “своя хата” – українська нація й держава;
    - “своя правда” – свої звичаї та закони;
    - “сила” – своє військо;
    - “воля” – державна незалежність.
    Український народ бореться за відновлення і утвердження Української Самостійної Соборної Держави на всіх українських етнографічних землях
    (1917 – 1991 рр. і з 1991 р. по наш час). І з цієї точки зору – все, що було зроблено українцями для досягнення цієї мети, є правильним, а все, що протистояло цій боротьбі, є неправильним – ворожим для українського народу.

    2. Сьогодення. У наш час кожен із нас – хто називає себе козаком і вважає себе продовжувачем героїчної козацької історії України – одночасно визнає себе українцем – частиною українського народу – носієм української народної свідомості, Звичаю, традицій, культури, етнічної, мовної та релігійної самобутності.
    З цієї точки зору все зразу ж стає на свої місця і зразу ж відпадають всі «надумані» проблеми (розділення країни, введення другої мови, спроби розпродажу землі, створення нових народів і т.ін.), які відволікають і козацтво, і народ від практичної роботи для добробуту народу та утвердження держави Україна.
    Ставши на цю позицію, козаки зможуть, нарешті, визначити шляхи розвитку українського козацтва на майбутнє.

    3. Майбутнє. Стає зрозумілим, що сучасний козак – це свідомий українець, патріот, представник провідної верстви українського суспільства: воїн, захисник, політик, адміністратор.
    Українське Козацтво – це споконвічний спосіб самоорганізації та самозахисту українського народу, що базується на Звичаї та Звичаєвому Праві і є джерелом формування сучасної Української державності.

    Козацтво відродиться лише через практичне відновлення в Україні своїх територіальних громад з традиційними правовими, економічними, соціальними, освітньо-виховними та культурними інститутиами козацького самоуправління.

    Державне управління України повинно базуватися на засадах Українського Звичаєвого Права, яке гарантує українському народу реалізацію його прав на вільний розвиток в Україні. Головним обов’язком держави є утвердження і забезпечення прав і свобод людини і народу, а влада, яку обирає народ, повинна бути цьому гарантом. Держава повинна забезпечувати всебічний розвиток
    і дотримання вироблених українським народом моральних принципів та етичних норм поведінки в усіх сферах державного та суспільного життя; заборонити інформаційно-пізнавальні та рекламні програми і дії, що знищують природні, звичаєві, фізично-здорові основи організації виховання дитини, сімейно-родинних стосунків і традиційний спосіб життя українців.

Немає коментарів:

Дописати коментар