Сторінки

суботу, 17 серпня 2013 р.

ПЛАН ЗАХОПЛЕННЯ УКРАЇНИ РОСІЄЮ

План захвата Украины. Опубликован документ спецслужб России.

Согласно эконометрическим оценкам, участие Украины в Таможенном союзе (ТС) и Едином экономическом пространстве (ЕЭП) даст полуторократное увеличение макроэкономического эффекта его создания и качественное расширение возможностей развития высокотехнологических отраслей промышленности, создававшихся в рамках единого народнохозяйственного комплекса СССР.






Україні ця участь забезпечить виживання і розвиток критично залежних від російського ринку машинобудівного, агропромислового та хіміко-металургійного комплексів, що складають основу української економіки, створить необхідні умови для макроекономічної стабільності, дозволить збільшити ВВП на 15-18% у середньостроковій перспективі.
Незважаючи на очевидну для об'єктивних інтересів України економічну необхідність участі в МС і ЄЕП, її політичне керівництво продовжує курс на європейську інтеграцію, остаточно парафували проект Договору з ЄС про створення зони вільної торгівлі (ЗВТ), підписання якого планується на листопад п.р. Після цього приєднання України до МС стане неможливим і створить загрозу розмивання відносин вільної торгівлі в СНД.
Разом з тим економіка України залишається в глибокій кризі, балансуючи на межі дефолту і зриву в галопуючу інфляцію. Її торговий баланс зводиться з наростаючим дефіцитом, який тимчасово компенсується нарощуванням державного боргу. При цьому внутрішні можливості економічного зростання вкрай обмежені, а наявний інвестиційний потенціал явно недостатній для модернізації і підтримки навіть простого відтворення. Це змушує українське керівництво активно шукати зовнішні джерела для обслуговування поточних зобов'язань і розвитку економіки. На відміну від ЄС, ряд членів якого виявилося в пастці боргових зобов'язань, Росія може ці джерела включити негайно, відкривши доступ на ринки ТЗ, а також надавши необхідні для балансування українського бюджету позики.
Приєднання України до МС забезпечить їй поліпшення умов торгівлі на 9 млрд. дол на рік, у той час як створення нею ЗВТ з ЄС погіршить і без того негативний торговельний баланс на 1,5 млрд. дол (результати відповідних розрахунків наведено у Додатку 1 ). Збереження експортних мит і контрактних цін на імпортовані з Росії енергоносії на нинішньому рівні, а також існуючих торговельних бар'єрів прирікає значну частину основних галузей української економіки на банкрутство, держава - на дефолт, більшу частину населення - на безробіття і злидні, а політичне керівництво - на неминучу втрату влади. На жаль, останнє цього не розуміє, до пори, до часу компенсуючи втрату популярності адміністративним контролем за виборчою системою.
Ігнорування Януковичем пропозицій з боку російського керівництва про приєднання до ТЗ пояснюється страхом потрапити в залежність від Росії, накликати на себе санкції з боку США та ЄС, спровокувати великомасштабне рух протесту прозахідної частини населення. Багато в чому ці страхи нагнітаються близькими до Януковича олігархами, які дуже залежні від своїх західних партнерів і, можливо, спецслужб. При цьому, незважаючи на свою антиросійську діяльність, у тому числі і в маніпульованим ними ЗМІ, вони користуються неявними преференціями з боку російських регуляторів і постачальників енергоресурсів, отримуючи вагомі конкурентні і цінові переваги без участі України в МС.
За наявною інформацією, більша частина великого українського бізнесу перебуває в критичній залежності від російських постачальників, кредиторів, покупців і партнерів, а також умов державного регулювання господарської діяльності на території Росії і Митного союзу. За відповідної скоординованій роботі неважко домогтися від них прямий і енергійної підтримки лінії на приєднання України до Митного союзу. В даний час, за відсутності такої роботи, вони, навпаки, чинять тиск в протилежному напрямку, явно і неявно протидіючи нашої діяльності з залучення України до Митного союзу.
Тим часом триває критичне падіння довіри народу до Президента України, що об'єктивно обумовлено реакцією його ядерного електорату на результати проведеної ним політики та невиконання передвиборчих обіцянок відносно інтеграції з Росією. Так, кількість громадян, які підтримують Януковича, за останні два роки знизилася в 3 рази. Зараз його повністю підтримують лише 13% українців проти майже 40% в травні 2010 р. Не підтримують Януковича 47% проти 23% у травні 2010 р. Швидко відновити відносне довіру своїх виборців південних і східних регіонів він може, тільки почавши рух до вступу в МС і ЄЕП з Росією, що дасть одночасно психологічний і економічний ефект.
Хоча офіційні підсумки виборів формально підтвердили лідируючу роль Партії регіонів, її реальна підтримка виборцями залишається вельми нестійкою. За офіційними даними, Партія регіонів набрала 30% голосів (72 депутати) за партійними списками. При цьому, необхідно зазначити, що, за оцінками спостерігачів і опонентів, за Партію регіонів проголосувало всього 17% українських виборців. Характерні офіційні результати голосування в Києві: Партія регіонів отримала підтримку лише 12,6% виборців (три опозиційні партії - в сукупності 73,7%). Фактично Партія регіонів зберегла хитка більшість у Верховній Раді за рахунок адміністративного ресурсу, деморалізації що позбулися лідерів "помаранчевих", а також неорганізованості проросійських політичних сил. Відносний успіх націоналістів і комуністів відображає наростаюче відчай громадян, все більш схиляються до радикалізму.
Ще до президентських виборів в 2015 році Україна може бути втягнута в політичний, економічний, валютний і боргова кризи, які проявляться в різкій девальвації гривні, банкрутство багатьох банків і підприємств. При негативному відношенні переважної більшості виборців на одній адміністративному та кримінальному ресурсі утримати владу Януковичу буде вкрай складно. Будь-яке зовнішнє вплив може його перекинути. При цьому, якщо прозахідні сили ідейно та організаційно готові перехопити владу, то проросійський напрямок залишається неорганізованим і дезорієнтованим. Гірше того, що відбувається в даний час консолідація української громадськості проти Януковича сприяє зростанню антиросійських настроїв в силу того, що його правління багатьма українцями сприймається як нав'язане Росією. Об'єктивно це посилює загрозу перехоплення влади ворожими Російської Федерації силами незалежно від національної орієнтації українських виборців. Повторення "помаранчевої" революції на Україні при збереженні тенденцій є досить імовірним.
Втрата влади Януковичем спричинить негайне розкладання Партії регіонів. Її олігархічна верхівка, яка зберігає зв'язки і з "помаранчевими", і з західними партнерами, тут же перебіжить до табору переможців, а деморалізований партійний актив розбіжиться. Оскільки Партія регіонів придушувала будь незалежні від неї проросійські рухи, крах режиму Януковича залишить нас у ситуації "випаленої пустелі" без скільки впливових політичних сил, на які можна спертися. Нам буде протистояти розгалужена мережа випестуваних західними спецслужбами агентів впливу, вже пустили глибоке коріння в усіх гілках влади, ЗМІ, системі освіти, експертному співтоваристві та правоохоронних органах.
З викладеного вище випливає необхідність активної роботи з формування на Україні мережі дружніх нам громадських, ділових, експертних, інформаційних і політичних структур, які розуміють необхідність економічної та гуманітарної інтеграції з Росією. Вона повинна бути досить потужною для формування орієнтованої на Росію суспільно-політичної сили, що спирається на широкі народні маси, ідеологічно, економічно і кровно зацікавлені в російсько-української інтеграції. Кадрової основою цієї суспільно-політичної конструкції можуть стати регіональні лідери Південної та Східної України, парафіяни РПЦ, актив дружніх Росії громадських організацій, зацікавлених у приєднанні України до МС і ЄЕП ділових кіл, а також проросійськи налаштовані члени втрачає популярність Партії регіонів. Ключову роль у консолідації цих сил може зіграти громадський рух "Український вибір" В.В. Медведчука.
Надзвичайна актуальність цієї роботи диктується очікуваним в листопаді ц.р. підписанням Україною Угоди про Асоціацію з ЄС, що містить положення про створення ЗВТ, які виключають входження України в МС. Після цього акту закриються можливості приєднання України до МС і різко посилиться її залежність від Брюсселя. Ми втратили перспективну мету, а українське керівництво передасть ініціативу прозахідним силам. Нам залишиться чекати краху нинішнього політичного режиму і готуватися до чергового "помаранчевому" перевороту.
Таким чином, найближчими цілями даної роботи є:
1. Запобігання підписання угод України з ЄС про Асоціацію.
2. Формування впливової мережі проросійських громадсько-політичних сил, здатних стримувати українські влади від несприятливих для Росії дій, а також примушувати їх до входження України в МС і ЄЕП.
3. Нейтралізація політичного і ослаблення медійного впливу євроінтеграторів.
4. Створення умов для приєднання України до МС і ЄЕП до 2015 року.
У разі продовження дрейфу Януковича на Захід і здачі суверенітету України ЄС, результатом цієї роботи має стати перемога нашого кандидата на майбутніх в 2015 році президентських виборах.
Неминуче в зв'язку з погіршенням економічної ситуації загострення політичної напруженості на Україні, високий ризик підписання українським керівництвом договору про ЗВТ з ЄС, наростання антиросійських настроїв вимагає негайних дій щодо створення мережі російського впливу з метою створення суспільно-політичної сили, досить потужною для забезпечення приєднання України до МС і ЄЕП. Приєднання має стати її стрижнем, мобілізуючим відповідний суспільний вибір як сучасний аналог історичного руху Б.Хмельницького за возз'єднання з Росією. З урахуванням складного поєднання сил і чинників, що впливають на прийняття політичних рішень українським керівництвом, пропонується наступний план дій.
План дій щодо залученню
Загальна логіка системи заходів для залучення України до МС і ЄЕП полягає в концентрованому і всебічному впливі на центри прийняття рішень з опорою на дружні і прагматичні сили в уряді, парламенті, ділових колах, науковому та журналістському співтоваристві при активізації прихильників і нейтралізації противників участі України в МС і ЄЕП. Створювані в результаті цього впливу ланки повинні закріплюватися в постійно діючій мережі одночасно формується політичної сили. Відповідна комплексна програма дій, що охоплює урядові, ділові, парламентські, наукові, культурні, духовні, регіональні і тіньові канали, повинна реалізовуватися силами української громадськості, не даючи приводів представляти дану діяльність як "руку Москви". Нижче характеризуються основні напрями цієї роботи.
1. Забезпечення необхідних умов для прийняття політичного рішення про приєднання України до МС
Негативне ставлення українського керівництва до приєднання, як показали спроби його переконання на найвищому рівні, не може бути подолане шляхом тільки роз'яснювальної роботи. Остання повинна бути підкріплена всебічним тиском з метою створення відчуття неминучості приєднання з метою виживання нинішньої пануючої еліти. Це тиск повинен одночасно йти від бізнесу, духовенства, громадськості, ЗМІ, експертного співтовариства, а також від найближчого оточення Януковича, включаючи його сім'ю і придворних олігархів.
1.1. Активізація українського бізнесу, зацікавленого у приєднанні України до МС
У приєднання зацікавлені, перш за все, підприємці та інші громадяни, які працюють в агропромисловому, машинобудівному, хіміко-металургійному комплексах, які складають основу української економіки. Для їх активізації необхідно вести роботу як безпосередньо з керівниками та власниками великих підприємств, так і по лінії підприємницьких об'єднань, включаючи спеціально створену для лобіювання ідеї приєднання Асоціацію "Постачальники Митного союзу".Спільно з "Українським вибором" вона може організувати проведення серії тематичних конференцій, круглих столів, семінарів із залученням структур Євразійської економічної комісії (ЄЕК), представників російських профільних міністерств і відомств, відповідальних за регулювання доступу до ринків ТЗ (Россільгоспнагляд, Росспоживнагляд, Рособоронзаказ, ФТС , Міністерства промисловості і торгівлі та економічного розвитку РФ, РЖД, профільні департаменти ЄЕК), для впливу на бізнес-спільноту України з метою консолідації сил на підтримку приєднання. На цих заходах можуть бути прийняті звернення до керівництва України і політичним партіям. До їх організації доцільно залучити бізнес-структури, що використовують кредитні ресурси російських державних банків на Україні (ВЕБ, ВТБ, Сбербанк РФ), а також залежні від російських держкорпорацій (Газпром, OAK, ОСК, Росатом та ін.)
Особливе значення має позиція українських олігархів, що роблять прямий потужний вплив на Януковича і керівництво всіх впливових політичних партій. З ними необхідна індивідуальна робота з підключенням російських бізнес-партнерів і державних регуляторів, що відповідають за контроль їх сфери діяльності на ринках ТЗ. Наявна інформація про вплив великого російського бізнесу на українську економіку та політику дозволяє визначити відповідні контури впливу. Вони охоплюють практично всі життєво важливі для української економіки галузі і зачіпають інтереси всіх українських олігархів.
При роботі з бізнес-структурами потрібно бути готовими йти назустріч українським партнерам у прийнятті рішень з потрібних питань в обмін на пряму підтримку процесу приєднання. І навпаки, вдаватися до санкцій щодо підприємств, власники або керівники яких підтримують політичні сили, які є противниками приєднання, або відкрито агітують за євроінтеграцію. Особливе значення має позиція олігархів, пов'язаних з Партією регіонів (Ахметов, Фірташ, Клюєв, Колесніков, Продивус), Комуністичною партією (Косюк, Григоришин), інших партій (Жванія, Васадзе, Хмельницький, Ярославський), а також інших близьких до Януковича олігархів, займають державні пости (Порошенко, Іванющенко, Присяжнюк). Найважливіше значення має надання впливу на бізнес сім'ї Президента (Олександр Янукович) з метою створення та посилення залежності цього бізнесу від російських структур.
Методика і персональні плани цієї роботи можуть бути підготовлені найближчим часом після прийняття рішення про її запуск.
1.2. Робота 
з Урядом України
Основна частина українського чиновництва давно і щільно обробляється західними спецслужбами, фондами, експертами з метою їх залучення і використання в західних інтересах.Особливу увагу ними приділяється чиновникам МЗС, СБУ, Міноборони, Мінфіну, Мінекономіки, значна частина яких фактично є агентами євроатлантичного впливу. Вельми важливим завданням є персональна дискредитація останніх з метою їх витискування з керівних постів при оновленні уряду України після виборів.
Одночасно необхідно всемірно сприяти посиленню позицій українських чиновників, що поділяють цілі приєднання України до МС і ЄЕП і знаходяться в даний час під потужним політичним і адміністративним тиском.
Особливе значення має робота з керівництвом Кабміну України, яке займає суперечливу позицію, коливаючись у своїх діях і висловлюваннях залежно від тиску з різних сторін. Оскільки підписання Угоди про Асоціацію з ЄС критично залежить від позиції Голови Кабміну, слід приділити пріоритетну увагу способам впливу на його позицію.
Проведення роботи в даному напрямку припускає здійснення моніторингу за позицією українських посадових осіб, надання обережного тиску на українське керівництво з метою нейтралізації противників і просування прихильників інтеграції.
Слід кардинально розширити сферу взаємодії українських чиновників з Росією, проводити конференції та семінари з актуальних питань російсько-української співпраці, сприяти встановленню контактів з російськими колегами і діловими колами. Роботу з найбільш впливовими та перспективними з них потрібно вести за індивідуальними планами, які передбачають певні гарантії з російського боку.
1.3. Організація підтримки процесу приєднання у Верховній Раді
З урахуванням значення українського парламенту необхідно сформувати мережу прихильників приєднання серед депутатів, включаючи представників всіх партій.
Як правило, українські парламентарії дотримуються гнучкої позиції, орієнтуючись на своїх спонсорів і лідерів. Оскільки в напрямку інтеграції з Росією на них не чинився систематичної дії, а з боку західних агентів впливу тиск виявляється постійно, більшість Верховної Ради, включаючи фракцію Партії регіонів і всі комітети, до цих пір висловлювалося за євроінтеграцію.Для зміни орієнтирів потрібна персональна робота, до якої слід підключити спонсорують їх бізнесменів, журналістів, об'єднання виборців, авторитетних осіб. Одночасно слід передбачити формування міжфракційної депутатської групи, яка лобіює мети приєднання.
1.4. Вплив 
на медіа-простір
В даний час в ЗМІ домінує антиросійська риторика, рясно присмачена брехнею, фальсифікаціями, розпалюванням ненависті щодо Росії. При цьому основні важелі впливу на українські ЗМІ знаходяться в руках наближених до Януковича олігархів. У новинних та аналітичних передачах на каналах, контрольованих Пінчуком, Порошенко, Фірташем, Льовочкіним, Коломойським, Ахметовим систематично фабрикуються антиросійські сюжети, що дискредитують особисто Президента Росії. Будуть потрібні спеціальні зусилля для зміни медійного наповнення, що включають:
- Досягнення персональних домовленостей з власниками телеканалів, як мінімум, про нейтралітет у доступі до ефіру наших прихильників;
- Досягнення особистих домовленостей з телеведучими профільних каналів про запрошення наших експертів і прихильників на відповідні ток-шоу, теле-та радіопрограми;
- Створення журналістського пулу прихильників приєднання і просування його учасників у медіа-просторі
- Розробка серії програм для регіонального телебачення.
Необхідно спланувати ефективну пропагандистську кампанію ідеї приєднання з метою роз'яснення переваг участі України в МС і усунення широко поширених надуманих побоювань і страхів суспільної свідомості щодо інтеграції з Росією. Так, противники участі України в МС стверджують, що в разі даного варіанту інтеграції вона позбавляється національного суверенітету і потрапляє в залежність від Росії, втрачає потенційну можливість приєднання до ЄС і створення з ним безвізового режиму, погіршує умови доступу на європейські ринки капіталу і високих технологій. Вони вказують також на те, що в короткостроковій перспективі Україна позбудеться кредитної лінії МВФ, зіткнеться з падінням міжнародних рейтингів і зниженням рівня капіталізації провідних корпорацій, погіршенням взаємин з партнерами по СОТ. Незважаючи на необгрунтованість цих фобій, вони систематично вкидаються в масову свідомість українців силами армії журналістів та експертів, вигодуваних західними грантами. У протидія цій лінії доцільно, поряд з нашими, підключати експертів і політиків з Білорусі та Казахстану, яких не можна запідозрити в імперських амбіціях і які можуть дохідливо пояснити реальну практику роботи інститутів ЄЕК, яка виключає пригнічення національного суверенітету, на відміну від інститутів ЄС.
Робота з просування в ефір наших експертів і журналістів вимагає предметного і послідовного тиску на власників основних українських телеканалів (Фірташ, Льовочкін, Коломойський, Ахметов, Порошенко, Пінчук) і відповідних вказівок російським каналам, доступним по супутниковому ТБ на території України. Ця робота повинна включати: моніторинг вмісту телепередач за критерієм ставлення до Росії та приєднання до МС; пред'явлення на основі результатів відповідних вимог до телемагнатам; прийняття економічних і юридичних санкцій щодо котрі відмовляються їх виконувати. Остання загроза може виявитися досить дієвою, тому що інтереси майже всіх телемагнатів вельми чутливі до російського тиску. Його відсутність дозволяє їм одночасно заробляти гроші на Росії і спонсорувати антиросійську і прозахідну пропаганду.
1.5.Вовлеченіе в роботу 
з приєднання губернаторів 
і мерів міст
Позиція губернаторів і мерів великих міст може вплинути на прийняття рішення про приєднання.Доцільно активізувати наших прихильників серед них, як для здійснення впливу на зміст виборчої кампанії, так і прямого впливу на Януковича. У цих цілях слід використовувати проведені заходи з міжрегіонального співробітництва, включаючи зустрічі в рамках прикордонного співробітництва. Їх змістовне наповнення повинно в якості лейтмотиву використовувати приєднання України до МС і ЄЕП і передбачати планування спільних дій з просування до цієї мети.
1.6. Активізація наукового співтовариства на підтримку 
процесу приєднання
Вплив вчених може бути дуже значним при правильному використанні їх авторитету, як в очах українського керівництва, так і в суспільній свідомості. У першому напрямку доцільно провести, як закриті, так і публічні зустрічі Януковича з провідними українськими та російськими вченими, на яких роз'яснювати значення приєднання до МС як необхідної умови реанімації кооперації з російськими підприємствами, підйому конкурентоспроможності і стійкого зростання української економіки, а також відновлення підтримки виборців і політичного успіху. Зокрема, цьому питанню може бути присвячена спеціальна зустріч з ним керівництва Національної Академії наук України за участю провідних російських учених. У цих же цілях слід використовувати діяльність різних рад і комісій, очолюваних Януковичем, для чого необхідна систематична роботі з їх членами.
У частині впливу на суспільну свідомість доцільно сформувати коло авторитетних українських, російських і білоруських учених для участі в різних заходах, у тому числі, в якості експертів - на телебаченні, парламентських слуханнях, регіональних нарадах і т.д.
Організацію цієї роботи можна покласти на "Український вибір", вже розгорнув широку і активну агітацію за приєднання України до МС.
1.7. Робота з релігійними організаціями
Найбільш активні прихильники і противники приєднання серед населення часто є прихожанами відповідно УПЦ МП і націоналістичних українських церков (УПЦ КП, Української автокефальної православної церкви та ін.) Необхідно залучати в активну роботу щодо сприяння процесу приєднання перших і нейтралізовувати негативний вплив других.
З урахуванням специфіки особистості Януковича планування роботи з приєднання доцільно вести, використовуючи можливості українського духовенства УПЦ Московського Патріархату.Його участь може відігравати важливу роль, як персонально для особистості Януковича, так і для громадської думки.
Необхідна активізація православної громадськості, для чого слід задіяти канали РПЦ і Союзу православних громадян України, за допомогою яких розробити план дій по даному напрямку.
1.8. Зміцнення і розширення мережі проросійських організацій, що поділяють цілі приєднання
В якості основи може бути використана вже існуюча мережа самостійно утворилися проросійських громадських організацій. Робота по цьому напрямку включає проведення різних конференцій, мітингів, зборів громадськості, публічних акцій на підтримку приєднання. Основним завданням такої мережі має стати формування потужної проросійської політичної сили, здатної висунути свого кандидата на майбутніх в 2015 році президентських виборах і нав'язати ідею приєднання українському керівництву. При цьому важливо залучити до цієї роботи молодь шляхом надання гуманітарних грантів за зразком діяльності західних фондів.
В якості координатора роботи з цього напрямку може використовуватися Собор слов'янських народів Росії, Білорусії і України, який провів чимало значущих заходів. Найважливішим партнером у цьому проекті могло б виступити знову організоване громадський рух "Український вибір" В.В.Медведчука, яка заявляє основною своєю метою приєднання України до інтеграційних процесів, в яких бере участь Росія.

2. Заходи щодо посилення залежності української економіки від Росії
Перераховані вище напрями роботи з приєднання України до МС і ЄЕП необхідно доповнити заходами з поглиблення і розширення російського економічного впливу.  З урахуванням небажання українського керівництва приєднуватися до МС і ЄЕП, відкритими для інтеграції залишаються валютно-кредитні та платіжно-розрахункові відносини, фінансовий ринок, технічне регулювання, злиття та поглинання підприємств. Просування по цих напрямках може багаторазово посилити російський вплив і поставити українську економіку в критичну залежність від Росії, а також дати додаткові переваги російським компаніям на українському ринку, в тому числі для поглинання українських партнерів. Реалізація характеризуються нижче проектів сприятиме інтеграції на корпоративному рівні, поліпшить умови приєднання України до МС і ЄЕП. Як показало їх попереднє обговорення з українськими посадовими особами, керівництво України позитивно ставиться до їх реалізації.
2.1. Проведення кредитного свопу "рубль-гривня" з наданням рублю статусу першокласної валюти на Україну
Критичний стан платіжного балансу України змушує її грошові влади шукати всілякі способи залучення валютних ресурсів, у тому числі в російських рублях для погашення дефіциту торгового балансу з Росією. Доцільно реалізувати попередньо погоджений з Нацбанком України проект кредитної своп рубль-гривня в еквіваленті до 4 млрд.дол. строком на рік з можливим подальшим продовженням. Українська сторона планує використовувати рублеву частину на оплату імпортованого з Росії газу, що змусить їх розвивати рублевий сегмент свого фінансового ринку для погашення своєї частини своп. Це, у свою чергу, вимагатиме ухвалення рішення про надання рублю статусу першокласної валюти. Відповідні наміри були висловлені керівництвом Нацбанку і можуть бути включені в проект угоди.
Додання рублю статусу першокласної валюти на Україні істотно покращує умови для роботи російських інвесторів, банків, експортерів, знижує витрати взаємної торгівлі та кооперації підприємств. Це важливий крок у реалізації завдань додання рублю статусу міжнародної резервної валюти і створення московського міжнародного фінансового центру.
У свою чергу, передача гривневої частини своп "дочкам" російських банків на Україні дасть їм суттєві конкурентні переваги в умовах нинішньої кризи ліквідності на Україну. Цей ресурс вони можуть отримати на умовах пільгового кредиту на термін свопові операції. Таким чином, остання для російської фінансової системи дає односторонню перевагу: рублева частина своп достроково повернеться до Росії, а гривнева буде трансформована в зобов'язання українських позичальників і права власності на українські активи. При цьому керівництво Нацбанку України попередньо висловило згоду на використання нульової ставки по даній операції, що відносить ризик девальвації гривні цілком на українську сторону і дає російській стороні комерційну перевагу.
2.2 Створення російсько-українського Міжнародного 
депозитарного центру
Відповідно до рішення Російсько-Української Комісії зі співробітництва від 2 липня 2004 р., створення такого депозитарію за участю ММВБ, Центрального депозитарію України та інших зацікавлених структур дозволить забезпечити:
- Прозорість руху прав власності на українські підприємства й істотно полегшить планування російських інвестицій;
- Захист прав власності російських інвесторів на Україні;
- Інтеграцію російського і українського фінансових ринків з домінуванням російських банків і фінансових компаній;
- Запобігання встановлення контролю над українським ринком депозитарних послуг з боку США.
Українська сторона в особі М.Я.Азарова і В.А.Івченка, на якого покладено керівництво цим проектом з української сторони, ініціювала відновлення роботи над цим проектом. Створюваний як російсько-український, цей міжнародний депозитарій в подальшому може бути розширений шляхом підключення інших держав СНД, у тому числі входять до ЄврАзЕС. Цей проект органічно вписується в концепцію Московського міжнародного фінансового центру, а також у створення загального фінансового ринку ЄЕП.
В якості першого кроку у формуванні міжнародного депозитарного центру пропонується створити міжнародний розрахунково-кліринговий центр як дочірню структуру Межгосбанка СНД.Створення такої дочірньої організації не потребуватиме додаткових міжнародних угод, так як засновниками банку є всі країни ЄЕП і у нього відкриті рахунки в національних банках цих країн, у тому числі і України.
2.3. Приєднання України 
до системи технічного регулювання ТЗ
Робота в цьому напрямі ведеться відповідно до домовленостей на рівні урядів Сторін і ЄЕК. Їх реалізація істотно спростить кооперацію між підприємствами сторін, поліпшить умови взаємної торгівлі, стане важливим кроком на шляху втягування України в ЄЕП.
2.4. Установа російсько-українсько-білоруському корпорації міжнародного інноваційного співробітництва "Світ"
Діяльність корпорації "Мир" дозволить забезпечити реалізацію спільних інноваційних проектів.Установчі документи підготовлені і розіслані Виконкомом СНД.
2.5.Созданіе російсько-української Корпорації розвитку Криму  і, 
в подальшому, інших регіональних корпорацій розвитку за участю російського капітала.Согласно концепції цього проекту, опрацьовуються з ВЕБом та Головою Радміну Автономної Республіки Крим, дана Корпорація могла б бути створена Урядом Криму та ВЕБом з внесенням першим земельних ресурсів, а другим - відповідного капіталу. Українська сторона провела необхідну для реалізації цього проекту консолідацію земельних ресурсів.
2.6. Розробка єдиних вимог до діяльності кредитних рейтингових агентств
Вирішення цієї задачі дозволить істотно знизити зовнішню залежність фінансових ринків сторін, сприяти їх інтеграції та розширенню кредиту з внутрішніх джерел. З урахуванням набагато більшої потужності і надійності російської банківської системи реалізація цього проекту дасть переваги російським банкам.
2.7. Створення спільної російсько-української корпорації в галузі транспортного літакобудування
Об'єднання виробничих, конструкторських та інтелектуальних ресурсів Сторін з виробництва літаків військово-транспортної та транспортної авіації, а також літаків для місцевих і регіональних ліній, розроблених КБ ім. Антонова і оснащених двигунами українського виробництва (Ан-124, Ан-70, Ан-140, Ан-148), дозволить створити потенційно найбільш конкурентоспроможну у світі авіабудівну корпорацію в даному сегменті ринку. Для цього в розвиток раніше прийнятого рішення про створення СП між ОАК і АНТК ім. Антонова необхідно приступити до об'єднання відповідних активів російських і українських учасників шляхом злиття АНТК ім.Антонова, ДП "Прогрес", АТ "Мотор Січ" (Україна) і ВАТ "Авіастар-СП" (Росія) в єдину корпорацію, що володіє всіма правами інтелектуальної власності і виробничими потужностями, необхідними для повного виробничого циклу виготовлення літаків АНТК ім. Антонова. Ця корпорація може бути доповнена спільними активами Харківського державного авіаційного виробничого підприємства (ХДАВП) і Воронезького акціонерного літакобудівного товариства (ВАЛТ).
Створення такої корпорації на паритетних засадах з українською стороною дозволить створити перспективний вогнище економічного зростання в масштабах світового ринку і матиме найпотужніший інтеграційний ефект.
2.8. Створення спільного російсько-українського підприємства в галузі ядерного палива для українських АЕС
Кооперація в галузі атомної енергетики має колосальні перспективи зростання виробництва і значний інтеграційний ефект. Однак наявними в даній області проектам розвитку співробітництва загрожують нав'язливі спроби американської кампанії Westinghouse переключити виробництво ядерного палива для українських АЕС на себе, активно лобійовані Адміністрацією США (Додаток 4). Для запобігання цієї загрози необхідно інтенсифікувати опрацювання питання про створення російсько-української атомної компанії.
2.9. Створення російсько-українського газотранспортного консорціуму
Даний проект давно обговорюється, але, незважаючи на очевидну економічну ефективність та інвестиційну привабливість, не реалізується внаслідок нав'язаних Україні зобов'язань перед ЄС в галузі транзиту і транспортування енергоносіїв. Тиск на українське керівництво з метою відмови від цих зобов'язань сприятиме залученню України до МС.

3. Міжнародні аспекти процесу приєднання
3.1. Участь Білорусії, Казахстану та інших держав ЄврАзЕС
Дуже важливо забезпечити доброзичливе ставлення до процесу приєднання керівників Білорусі та Казахстану як партнерів по МС. Це можна зробити в рамках двосторонніх контактів на рівні глав держав і урядів.
З боку Білорусі та Казахстану доцільно домовитися про їх підключенні до процесу взаємодії з українською стороною на рівні двосторонніх відносин і міжрегіональних зв'язків. Особливо ефективними можуть виявитися прямі обговорення цієї теми Януковича з Лукашенком і з Назарбаєвим. З урахуванням білоруських коренів Януковича і негативного до них ставлення з боку ЄС, Лукашенко міг би знайти переконливі для Януковича аргументи на користь євразійської інтеграції.
Важливим і особливо чутливим для України аспектом приєднання є процедури прийняття рішень органами управління ТЗ. Важливо роз'яснити, що поставлене на чільне місце вимогу України про повну рівноправність сторін, про принцип консенсусу вже закладено в правилах роботи Євразійської економічної комісії.
3.2. Нейтралізація негативного ставлення до приєднання з боку ЄС, США та інших партнерів по СОТ
Враховуючи чутливість української теми для європейських держав і США необхідно знайти аргументи, які стримують їх тиск на українське керівництво. До публічної заяви керівництва України про приєднання до ТЗ слід вести з ними розмову не більше ніж про вибудовування з Україною зони вільної торгівлі. Після цієї заяви - запропонувати проведення переговорів про компенсації ймовірного погіршення доступу товарів на український ринок за рахунок адекватного зниження ставок єдиного митного тарифу. Це можна робити одночасно з переговорами щодо аналогічну проблему у зв'язку з казахстанським приєднанням до СОТ.
Серед західних експертів слід знайти і підключити до процесу приєднання російських прихильників, а також об'єктивних дослідників, які могли б дати позитивне висвітлення процесу євразійської економічної інтеграції та протистояти нагнітанню страхів перед ілюзією відновлення Російської імперії.
4.Ресурсное забезпечення
З урахуванням комерціалізації української пануючої еліти, найбільш значущим є економічний канал  впливу, що зачіпає особисті інтереси найбільш впливових осіб з української пануючої еліти. Попередній аналіз структур бізнесу Фірташа, Ахметова, Пінчука, Порошенка та інших ключових фігур, що визначають українську політику (переважно в антиросійському прозахідному напрямку), свідчить про їх критичної залежності від російських кредиторів, ринків збуту, джерел сировини. Великий ефект може дати активізація інших українських бізнесменів, що мають великий потенціал політичного впливу. Поряд з державними корпораціями вплинути на них можуть провідні активну роботу на Україні Альфа-банк, Лукойл, АФК "Система"; компанія "РУСАЛ", Група компаній "ЄВРАЗ" та ін приватні структури, які також доцільно залучити до роботи.
Особливе значення має облік в даній роботі особистих економічних інтересів Януковича. Через сина він вибудовує власні бізнес-структури, для розвитку яких з боку Росії можуть бути створені сприятливі умови.
Важливе значення має активізація українського бізнесу, об'єктивно зацікавленої в приєднанні України до МС і ЄЕП. Переважна більшість керівників і хазяїв підприємств агропромислового та машинобудівного комплексів потенційно є прихильниками приєднання. Для їх активізації, а також в якості координатора публічної складової роботи з українським бізнесом можна використовувати спеціально створену для лобіювання інтересів приєднання Асоціацію "Постачальники Митного союзу".
Не менш значущим є  канал ЗМІ,  критичний вплив на який може чинитися через економічне канал впливу на власників провідних українських телеканалів і газет. Поряд з цим, необхідно розробити медіа-план, сформувати пул журналістів і експертів, сконцентрувати керовані медіаресурси: контрольовані російськими властями електронні ЗМІ федерального рівня; контрольовані російським бізнесом українські ЗМІ; впливові незалежні українські ЗМІ, що підтримують співпрацю з Росією і євразійський інтеграційний процес; відомі журналісти , що симпатизують Росії та євразійської інтеграції; лідери громадської думки - провідники ідей інтеграції України з Росією і Євразійським економічним союзом.
Ряд напрямків розробки та реалізації даного плану зажадають  інформаційного та аналітичного забезпечення.  Його може надати Національний інститут розвитку разом з іншими російськими та українськими академічними організаціями (Інститут народногосподарського прогнозування РАН, Інститут економіки та прогнозування НАНУ).
Робота по каналу громадських організацій може вестися за допомогою Росспівробітництва з опорою на мережу вже існуючих організацій і рухів. При цьому важливо залучати до цієї роботи молодь шляхом надання грантів на гуманітарні цілі за зразком багаторічної діяльності на Україні західних фондів.
Робота з православною громадськістю та українським духовенством повинна вестися за допомогою Союзу православних громадян.


Источник: censor.net.ua

Немає коментарів:

Дописати коментар